РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №370/1192/15-ц
"10" червня 2016 р. Макарівський районний суд Київської області
у складі: судді Мазки Н.Б.
при секретарі Левченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт.Макарів Макарівського району Київської області
ОСОБА_1 до Вільнянської сільської ради Макарівського району Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Макарівського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, договору купівлі-продажу, витребування майна та визнання права власності на будинок, про встановлення факту, що має юридичне значення,
В с т а н о в и в:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, посилаючись на те, що в 2014 році їй стало відомо про порушені її прав, коли її повідомили про те, що в її хаті проживають чужі люді, про що вона написала заяву до міліції, та за даним фактом розпочато кримінальне провадження №42014110210000053 від 07.11.2014 року. З отриманих відомостей вона взнала, що в 2007 році її будинок оформлено на ОСОБА_5, яка в 2008 році продала будинок відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_6.
05.01.2011 року ОСОБА_5 померла, тому будучи особою, яка вчинила незаконний правочин в 2008 році, продавши спірний будинок, не може бути залучена до участі в справі в якості відповідача.
Вона, ОСОБА_1 (прізвище до шлюбу ОСОБА_7) народилась 24.05.1944 року в селі Юрівка Макарівського району Київської області.
16.09.1967 року одружилась з ОСОБА_8 та змінила прізвище на ОСОБА_8.
Її батьками є: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2. Документи, які б підтверджували зміну прізвища матери з ОСОБА_9 на ОСОБА_7 відсутні, але відповідно до даних Вільнянської сільської ради народних депутатів в 1961 році прізвище мати зазначено як ОСОБА_7.
В жовтні 1943 року ОСОБА_7 пропав без вісті в бою за соціалістичну батьківщину.
18.05.1971 року померла ОСОБА_10. Вона, позивачка є єдиним спадкоємцем після смерті матері, інших дітей у батьків не було. Спадковим майном є будинок, розташований за адресою: с.Юрівка, вул..Щорса б.33 Макарівського району Київської області, який належав її матері, що підтверджується випискою з погосподарської книги. На час смерті мати і вона, позивачка проживали в спірному будинку, а після смерті матері вона, позивачка залишилась проживати в будинку, сплачувала комунальні послуги, обслуговувала будинок та прибудинкові території, господарчі будівлі. Позивачка стверджує, що протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступила в управління спадковим майном, проживала в будинку.
В цей час до неї звернувся троюрідний брат ОСОБА_11, який попросився тимчасово пожити у будинку, на що вона погодилась. Разом з ОСОБА_11 поселилась його співмешканка ОСОБА_12.
В 1972-1973 роках у звязку з навчанням у м.Києві вона, позивачка переїхала до м.Києва і вирішила потім оформити свої права на спадкове майно, але постійно приїжджала до спірного будинку, намагалась оформити спадкове майно, але не вистачало часу, грошей, були інші причини, які повязані зі станом здоровя та здоровя її чоловіка.
24.08.1987 року ОСОБА_13 одружився з ОСОБА_12 і остання взяла його прізвище. Коли помер ОСОБА_13 вона, позивачка вирішила довести питання оформлення спадщини до кінця, але знову не встигла, бо сильно хворіла. В будинку залишилась проживати ОСОБА_5, яка була на той час похилого віку і виганяти її вона не стала.
В 90-х роках, коли головою сільської ради став ОСОБА_14, вона приїжджала в село та разом із головою сільської ради, двома вуличними депутатами прийшли до будинку матері, де на той час ніхто не проживав. В будинку був безпорядок і тоді вона запитала у ОСОБА_14 про те, чи може проводити ремонт, на що останній погодився. Вона намагалась оформити спадщину і в зв'язку з цим її представник у справі ОСОБА_15 звертався від її імені до Вільнянської сільської ради Макарівського району Київської області з приводу спадщини.
У 1999 році вона знову зайнялась оформленням спадщини, та коли були зібрані усі документи, сталося горе з її чоловіком, який отримав тяжку травму на виробництві, і вона була змушена сидіти довгий час біля нього. Чоловік має першу групу інвалідності.
Приблизно у кінці 2013 року, на початку 2014 року їй стало відомо, що у будинок матері поселились сторонні люди, тому відразу звернулась до правоохоронних органів. Також їй стало відомо, що спадкові права на спірний будинок оформила ОСОБА_5, а документи на оформлення підписала секретар сільської ради ОСОБА_16
Як вбачається з виписки з погосподарської книги від 01.10.1991 року, в 1971 році (тобто в рік смерті матері) власником особового рахунку на спірний будинок став ОСОБА_11, який не мав жодних прав на спадкування.
Позивачка вважає, що ОСОБА_11 незаконно оформив свої права на спірний будинок, а після його смерті його дружина ОСОБА_5 незаконно отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №548502 видане 14.12.2007 року виконкомом Вільнської сільської ради Макарівського району Київської області на підставі незаконного рішення виконкому за №29 від 20.06.2007 року.
В подальшому ОСОБА_5 не маючи права відчужувати спірний будинок уклала договір купівлі-продажу від 22.04.2008 року, на підставі якого продала будинок відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 А 05.01.2011 року ОСОБА_5 померла.
Позивачка просить: - визнати недійсним рішення виконкому Вільнської сільської ради Макарівського району Київської області №29 від 20.06.2007 року про видачу ОСОБА_5 свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №548502 на будинок №33 по вулиці Щорса в селі Юрівка Макарівського району Київської області;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №548502 від 14.12.2007 року на будинок №33 по вулиці Щорса в селі Юрівка Макарівського району Київської області, виданий виконкомом Вільнської сільської ради Макарівського району Київської області на ім'я ОСОБА_5;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку №33 по вулиці Щорса в селі Юрівка Макарівського району Київської області, від 22.04.2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, ОСОБА_3;
- витребувати на її користь з незаконного володіння ОСОБА_2 і ОСОБА_3 будинок №33 по вулиці Щорса в селі Юрівка Макарівського району Київської області;
- визнати за нею право власності на будинок №33 по вулиці Щорса в селі Юрівка Макарівського району Київської області, житловою площею 22,9 кв м, загальною площею 48, 2 кв м;
- покласти на відповідачі судові витрати.
Відповідно до вимог ч.2 ст.31 ЦПК України позивачка збільшила позовні вимоги з посиланням на те, що в первинній позовній заяві нею не були враховані обставини, які потребують окремого встановленням судовим рішенням юридичного факту, а саме: вона, ОСОБА_1 (прізвище до шлюбу ОСОБА_11) народилась 24.05.1944 року в селі Юрівка Макарівського району Київської області.
16.09.1967 року одружилась з ОСОБА_8 та змінила прізвище на ОСОБА_8.
Її батьками є: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2. В жовтні 1943 року ОСОБА_7 пропав без вісті в бою за соціалістичну батьківщину. 18.05.1971 року померла ОСОБА_10.
Документи, які б підтверджували зміну прізвища матери з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 відсутні.
Доказами того, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2, та померла ОСОБА_10 є однією і тією ж особою, яка померла 18.05.1071 року є: свідоцтво про її, позивачки народження, з якого вбачається, що вона була записана як ОСОБА_17 і її батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_9. Згідно свідоцтву про смерть від 25.05.1971 року померлою є ОСОБА_10. Згідно даних погосподарської книги №3 за 1958, 1959, 1960 роки, №2 за 1961-1963, 1964, 1965, 1966 роки зазначено, що ОСОБА_9 голова сімї, а вона, позивачка її дочка. З відповіді Міністерства оборони Російської Федерації від 02.02.2004 року вбачається, що дружиною ОСОБА_7 є ОСОБА_10.
Позивачка вважає, що допущені службовими особами сільської ради при ведені погосподарських книг в приводу дат її матері є суто технічними та не можуть вплинути на достовірність того факту, що спірний будинок належав її матері на день смерті.
Позивачка просить: - встановити факт того, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4, є одна і таж сама особа, яка померла 18.05.1971 року та вважати її ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2;
-встановити факт, що ОСОБА_10, яка померла 18.05.1971 року є
Її матірю.
В судовому засіданні позивачка, її представник ОСОБА_18 підтримали позовні вимоги з посиланням на обставини відкладені в позовних заявах, просили їх задовольнити. ОСОБА_19 того, позивачка пояснила, що ОСОБА_7Ф з її матірю не одружувався, вони жили як сусіди. Вона, позивачка, в 1961 році закінчила девять класів у Вільнянській сільській школі. В 1964, 1965 роках навчалась в м.Київі на курсах бухгалтерів, була прописана в гуртожитку. В 1967 році одружилась, чоловік проживав в м.Київі і вона проживала з ним. З 1968 року мала свою квартиру в м.Київі. Після смерті матері в 1971 році сплачувала комунальні послуги, але не може підтвердити цей факт, зверталась з завою до сільської ради з приводу спадщини.
Відповідач ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги не визнала (а.с.191, 192).
Представники відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_20, ОСОБА_21 позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні.
Згідно листу-повідомленню №114 від 22.06.2015 року Вільнянської сільської ради Макарівського району Київської області, позов ОСОБА_1 сільська рада не визнала, повідомила, що на день прийняття рішення №29 від 20.06.2007 року про надання права власності на нерухоме майно за адресою: с.Юрівка, вул..Щорса №33 Макарівського району Київської області, ОСОБА_22, виконавчий комітет Вільнянської сільської ради керувався архівними записами з погосподарських книг за період з 1994 по 2007 року. За період роботи секретаря Вільнянської сільської ради ОСОБА_16 з 01.04.1994 року по 2015 рік заяв, клопотань, щодо спадкового майна ОСОБА_1 до сільської ради не надходило. За період з 1986 року по 2007 року догляд за будинком та присадибної ділянки за адресою: с.Юрівка, вул..Щорса №33 Макарівського району Київської області, здійснювала ОСОБА_22 (а.с.125, 181, 229, 236, 246, 247).
Третя особа приватний нотаріус Макарівського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленою про час, місце розгляду справи, надала заяву про розгляд справи у свою відсутність, та вирішити справу на розсуд суду (а.с.122).
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що позов не визнає. При купівлі будинку встановили, що обтяжень не було, як не було сумнівів щодо наданих продавцем документів. ОСОБА_19 інших хазяїв будинку не було, вона адекватно себе поводила. У нотаріуса була представник продавця. В теперішній час в будинок він з дружиною вклали грошові кошти. До купівлі будинку спілкувався з сусідами, які казали про те, що ОСОБА_23 одинока людина, чоловік її помер. В 2014 році на початку літа-кінці весни прийшла позивачка, сказала, що у нас будуть неприємності, але мене не викликали до міліції.
Представник Вільнянської сільської ради Макарівського району Київської області ОСОБА_14 пояснив, що з квітня 2006 року став на посаду сільського голові Вільнянської сільської ради. Восени 2006 року вперше зустрівся з позивачкою, яка говорила про те, що спірний будинок належав її матері. На той час будинок був замкнений. Він не памятає, щоб позивачка питала його про те, чи можна роботи ремонт будинку. До по господарської книги записи вносяться на підставі заяв громадян, згідно інструкції такі заяви зберігаються три роки потім знищуються.
Свідок ОСОБА_24 пояснила, що позивачка коли навчалась, то їздила до матері постійно, папа її загинув на фронті. За життя матері до неї прийшов жити як сожитель ОСОБА_13, чи розписувались вони, не знає. 18.05.1971 року померла мами позивачки, і в будинку жив ОСОБА_13, а позивачка приїздила з чоловіком. До 70-х років зустрічалась з позивачкою, приїздила до неї у село, як часто В 1971 році їй, свідку було 24 роки, перебувала у декреті, її не пустили на похорони матері позивачки. Вона, свідок виїжджала з села на десять років.
Свідок ОСОБА_25 пояснила, що народилась і проживала в селі Юрівка до 1970 року, коли отримала квартиру в м.Київі. Коли жила в селі, то прожила рядом з позивачкою, з якою ходили разом до школи. Позивачка з матірю разом жили. Позивачка на її питання казала, що в будинку як квартирант проживає ОСОБА_13. Позивачка їздила на навчання, а після смерті мами проживала в будинку, але вона, свідок не памятає де жила сама. Свідок також пояснила, що не памятає коли позивачка навчалась до смерті матері, коли одружилась, бо на весіллі не була. Також не була на похоронах матері позивачки, але її, свідка мати казала, що на похоронах була позивачка. Мати позивачки похоронена під прізвищем ОСОБА_9.
В судовому засіданні встановлено наступне.
З посвідки про народження серії УЖ №188367 від 30.09.1944 року вбачається, що ОСОБА_17 народилась 24.05.1944 року в селі Юрівка, а її батьками вказані: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2, (а.с.10, 11, 12).
Згідно свідоцтву про одруження серії П-ЯК №0331689 від 16.09.1967 року, виданого Жовтневим рай бюро ЗАГС м.Київа, ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та прийняла прізвище ОСОБА_8 (а.с.13).
Згідно свідоцтву про смерть, виданого 20.05.1971 року Вільнянською сільською радою, ОСОБА_10 померла в селі Юрівка Макарівського району Київської області 18.05.1971 року у віці 46 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис №3 (а.с.15, 16).
З матеріалів інвентаризаційної справи №117 Макарівського бюро технічної інвентаризації вбачається, що згідно рішенню Вільнянської сільської ради Макарівського району Киїської області №29 від 20.06.2007 року «Про право оформлення права приватної власності», розглянувши заяву ОСОБА_5 про оформлення права приватної власності на житловий будинок, керуючись ст..30 п. «Б» параграфа 5-10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», виконавчий комітет вирішив: оформити право приватної власності на житловий будинок за адресою: с.Юрівка вул..Щорса, 33 Макарівського району Київської області на імя ОСОБА_5 згідно записів погосподарської книги №4, особовий рахунок №253 по Вільнянській сільській раді. Макарівському бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво на право власності на житловий будинок за адресою: с.Юрівка вул..Щорса, 33 Макарівського району Київської області на імя ОСОБА_5. Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №548502, право власності на будинок за адресою: с.Юрівка вул..Щорса, 33 Макарівського району Київської області, належить ОСОБА_5 (а.с.90-110).
З акту про поліпшення домоволодіння в с.Юрівка вул..Щорса б.33, Макарівського району Київської області, від 30.06.2016 року, вбачається, що зроблений фундамент під хатою; будинок обшитий сайдінгом; дах перекритий ондуліном; вставлені металопластикові вікна по всьому будинку; вхідні двері; до хати прибудована веранда, яка обшита вагонкою; на криницю поставлена корба та навіс; на території домоволодіння поставлена альтанка; посаджені дерева, кущі, квітники; зроблений душ та вбиральня. З цього комісією зроблений висновок про те. що до огладжу домоволодіння знаходилось в незадовільному стані, а станом на 30.06.2015 року стан будинку та прибудинкової території знаходиться в задовільному стані (а.с.188).
Згідно листів-відповідей №565-02.2-28 від 22.08.2015 року, №61-02.2-28 від 11.02.2016 року Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Макарівського районного управління юстиції у Київській області, державна реєстрація шлюбу між ОСОБА_13 та ОСОБА_9 не виявлений по відділу державної реєстрації актів цивільного стану Макарівського районного управління юстиції у Київській області. Перевірку проведено з 01.01.1940 року по теперішній час. Перевірку наявності актових записів проведено по даним Державного реєстру актів цивільного стану громадян та по архіву відділу державної реєстрації актів цивільного стану Макарівського районного управління юстиції у Київській області (а.с.207, 244).
З архівної довідки №9/137752 від 02.03.2004 року Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації на імя ОСОБА_1 вбачається, що по документам обліку безповоротних втрат сержантів і солдат ОСОБА_26 встановлено, що рядовий ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_7, призваний Бишівським РВК пропав без весті в жовтні 1943 р. Дружина ОСОБА_10 проживала по місцю народження врахованого. Врахований в 1946 році по матеріалам Бишівського РВК, так як відомостей про його долю з військової частини не надходило (а.с.243).
Згідно листу-відповіді №149 від 28.08.2015 року Вільнянської сільської ради Макарівського району Київської області, підтверджуючих даних відповідно до записів погосподарської книги №3 будинку №33 по вулиці Щорса в селі Юрівка Макарівського району Київської області, за 1958, 1959, 1960 роки про те, що ОСОБА_11 є чоловіком ОСОБА_9 у сільській раді немає. Записи проводилися відповідно до інструкції ведення погосподарськиого обліку затвердженої Міністерством статистики України. Підтверджуючих даних відповідно до записів погосподарської книги №2 будинку №33 по вулиці Щорса в селі Юрівка Макарівського району Київської області, за 1958, 1959, 1960 роки про те, що ОСОБА_17 була виключена з даної погосподарської книги та те, що остання проживала в 1960 році у м.Києві немає. Записи проводилися відповідно до інструкції ведення погосподарськиого обліку затвердженої Міністерством статистики України (а.с.205, 208, 209).
З погосподарських книг Вільнянської сільської ради Макарівського району Киїської області: книга №3 за 1958, 1959, 1960 роки: зазначено, що господарство перебувало в колгоспі ім..Щорса; вказані ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.139, 140);
-книга №2 за 1961, 1962, 1963 роки: зазначено, що господарство перебуває в колгоспі ім..Щорса; вказані ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_17 відсутня з18.05.1961 року (а.с.141, 142);
- книга №2 за 1964, 1965, 1966 роки: зазначено, що господарство перебувало в колгоспі ім..Щорса; вказані ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4, прізвище ОСОБА_17 закреслено та зазначено, що відсутня з 1960 року, г.Київ на роботі (а.с.143, 144);
- книга №2 за 1971-1973 роки: зазначено, що господарство перебувало в колгоспі ім..Щорса; прізвище ОСОБА_10 закреслено та зазначено про те, що померла; вказані: ОСОБА_11 голова родини, ОСОБА_12 дружина, які уклали шлюб 24.08.1989 року (а.с.19-23, 147, 148).
Згідно наданих приватним нотаріусом ОСОБА_4 належним чином завіреної копії договору купівлі-продажу житлового будинку №33 по вулиці Щорса в селі Юрівка Макарівського району Київської області від 22.04.2008 року та документів, які були надані для оформлення вказаного правочину, встановлено, 22.04.2008 року ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 купили домоволодіння, розташоване за адресою: вул..Щорса №33 с.Юрівка Макарівського району Київської області, яке належить продавцю ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ №548502, виданого 14.12.2007 року виконкомом Вільнянської сільської ради Макарівського району Київської області на підставі рішення виконкому на №29 від 20.06.2007 року. Право приватної власності ОСОБА_5 на відчужене домоволодіння зареєстроване у Макарівському бюро технічної інвентаризації 14.12.2007 року, номер запису 1, реєстраційний номер 21426435. На час укладання договору купівлі-продажу відчужуване домоволодіння нікому іншому не було продано, не подароване, іншим способом не відчужене, під заставою (в тому числі податковою) не перебувало, судового спору щодо нього, а також прав у третіх осіб як у межах, так і за межами України немає, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесене. Під забороною відчуження (арештом) згідно витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження нерухомого майна домоволодіння, що відчужується за договором, не перебувало (а.с.71-84).
Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються вимогами ст..204 ЦК України, якою передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Вимогами ст..215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не встановлюється. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною 1 ст.216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Вимогами ст..548 ЦК Української РСР 1963 року передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Статтею 549 ЦК Української РСР 1963 року передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1. якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. 2. якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Пунктом 1 ч.1 ст.256 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Частиною 2 ст.256 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені такої інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Оцінюючи здобуті докази у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими. Разом з цим суд критично оцінює довідку №379 від 09.11. 1991 року про те, що ОСОБА_15 10.11.1990 року був у сільській раді по поводу спадщини ОСОБА_27 (ас.17), оскільки мова в довідці йде про ОСОБА_27, в той час, коли позивачкою по справі є ОСОБА_1.
Суд критично оцінює пояснення свідків ОСОБА_25, ОСОБА_24 в частині того, що позивачка після смерті матері постійно проживала у спірному будинку, оскільки ці пояснення не підтверджуються іншими доказами по справі, а саме відомостями з погосподарської книга №2 за 1964, 1965, 1966 роки, де прізвище ОСОБА_17 закреслено та зазначено, що вона відсутня з 1960 року, г.Київ на роботі.
Заслухавши сторони, свідків, дослідивши надані докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що на час укладання договору купівлі-продажу спірного будинку, будинок належав продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.12.2007 року. На час укладання договору купівлі-продажу свідоцтво про право власності на нерухоме майно ніким не було оспорено, не визнано недійним, тому відповідачі-покупці набули право власності на спірний будинок в законний спосіб. Суд вважає, що позивачкою обраний невірний спосіб захисту порушеного права з огляду на вимоги про витребування майна з незаконного володіння, оскільки вимогами ст..216 ЦК України передбачені правові наслідки недійсності правочинів. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Позивачка не є стороною правочину, а правові наслідки недійсності правочину поширюються виключно на сторони оспорюваного договору купівлі-продажу.
Вирішуючи вимоги щодо встановлення факту, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4, є одна і таж сама особа, яка померла 18.05.1971 року, та яку слід вважати ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2; а також щодо встановлення факту, що ОСОБА_10, яка померла 18.05.1971 року є матірю позивачки, суд вважає, що в порядку окремого провадження не можливо встановлювати факт тотожності однієї особи іншій.
Виходячи з вимог ч.3 ст.10, ч.2 ст.59, ч.1, 4 ст.60 ЦПК України суд визнає, що позивачкою не надано належних, допустимих доказів прийняття нею спадщини, поважність причин неможливість оформити спадкові права на спірний будинок починаючи з 18.05.1971 року дня смерті спадкодавця. ОСОБА_19 того, позивачка стверджувала про те, що її мати не змінювала прізвище у звязку з укладанням шлюбу. Не може бути встановленим факт тотожності осіб, що три особи жіночої статі, які народили у різний час є особою померлою в певний час -18.05.1971 року.
Керуючись вимогами ст..204, 215, ч.1 ст.216 ЦК України, ст..548, 549 ЦК Української РСР 1963 року, ст..212-215, п.1 ч.1, ч.2 ст.256 ЦПК України, суд
В и р і ш и в:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вільнянської сільської ради Макарівського району Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Макарівського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, договору купівлі-продажу, витребування майна та визнання права власності на будинок, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Повний текст ухвали буде виготовлений 15.06.2016 року.
Рішення може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд Київської області протягом десяти днів.
Суддя Н.Б. Мазка
Судове рішення № 58436049, Макарівський районний суд Київської області було прийнято 10.06.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 370/1192/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: