Вирок № 58436048, 16.06.2016, Миронівський районний суд Київської області

16.06.2016 Єдиний унікальний № 371/602/16-к

Провадження 1кп/371/52/16

В И Р О К

Іменем України

16 червня 2016 року Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Гаврищука А.В.

з участю секретаря Смиченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миронівка кримінальне провадження, внесене ЄРДР за №12015110220000570 від 15.11.2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, працюючого оператором макаронного пресу у ФОП «Педченко», одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Москаленка В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_4,

судовим слідством Миронівський районний суд Київської області,

В С Т А Н О В И В :

15 листопада 2015 року близько 11 год. 50 хв. водій ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, у світлий час доби при сприятливих погодніх умовах та сухому асфальтному покритті керував технічно несправним, належним йому відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХТ 32964 автомобілем марки «ВАЗ», модель «2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, оскільки згідно з висновком експерта №8-02/103 від 08.04.2016 вказаний транспортний засіб тривалий час експлуатувався із витоком гальмівної рідини через робочий циліндр гальм заднього правовго колеса, що відповідно до п. 31.4.1.в. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, передбачає заборону експлуатації.

Рухаючись зі швидкістю близько 90 км/год по автодорозі Миронівка-Канів-Софіївка в напрямку м. Миронівка, доїжджаючи до відрізка дороги 10 км. + 900 м., водій ОСОБА_1 у порушення вимог ПДР України, а саме:

-п. 2.1 ПДР України, де вказано, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

-А) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

-Г) поліс (сертифікат) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

-- п. 2.3 ПДР України, де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний:

-А) перед виїздом, перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;

-Б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-Д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

-п.2.9 ПДР України, де вказано, що водієві забороняється:

-А) керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння;

був неуважним до дорожньої обстановки, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечну швидкість для свого руху, під час чого, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, нахилився до підлоги автомобіля та почав діставати мобільний телефон, який випав у нього з кишені, тобто відволікся від керування транспортним засобом. У момент діставання з підлоги транспортного засобу власного мобільного телефону водій ОСОБА_1, підняв голову та, подивившись на проїзну частину дороги, побачив, що виїхав і рухається по зустрічній смузі руху, тобто по смузі, призначеній для руху в напрямку м. Канів, по якій у зустрічному напрямку, тобто у сторону вказаного населеного пункту, рухався технічно несправний автомобіль, що відповідно до висновку експерта №8-02/102 від 08.04.2016 не передбачає заборони в експлуатації, марки «ВАЗ», модель «21061», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням його власника ОСОБА_3. У результаті порушень вказаних вимог ПДР України, а також у звязку з виїздом водієм ОСОБА_1 на зустрічну смугу руху сталося зіткнення вказаних транспортних засобів.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «ВАЗ», модель «21061», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3 разом з пасажирами цього транспортного засобу ОСОБА_5 та ОСОБА_2, а також водій автомобіля марки «ВАЗ», модель «2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 разом з пасажиром керованого останнім транспортного засобу ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, з якими були доставлені до Миронівської центральної районної лікарні.

Відповідно до висновку експерта №43 від 25.12.2015, складеного за результатами проведення судово-медичної експертизи, отримане потерпілою ОСОБА_2 тілесне ушкодження у вигляді вивиху правого стегна, викликало розлад здоровя більше 21-го дня і відноситься до ушкоджень середньої тяжкості.

Знідно з висновком експерта №44 від 25.12.2015, складеним за результатами проведення судово-медичної експертизи, отримані потерпілим ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-суглобного перелому в/з правої в/гомілкової кістки та правої внутрішньої щиколотки викликають розлад здоровя більше 21-го дня і відносяться до ушкоджень середньої тяжкості.

Вказані грубі порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України знаходяться в прямому причинному звязку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.

Таким чином, внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, ОСОБА_1 спричинив потерпілим тілесні ушкодження середньої степені тяжкості, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені вище та при цьому показав, що дійсно 15.11.2015 близько 11 год. 50 хв. він, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керував автомобілем марки «ВАЗ», модель «2101», реєстраційний номер НОМЕР_1. Рухаючись зі швидкістю близько 90 км/год по автодорозі Миронівка-Канів-Софіївка в напрямку м. Миронівка, був неуважним до дорожньої обстановки, нахилився до підлоги автомобіля та почав діставати мобільний телефон, який випав у нього з кишені, У цей час побачив, що виїхав і рухається по зустрічній смузі руху, тобто по смузі, призначеній для руху в напрямку м. Канів, по якій у зустрічному напрямку, рухався автомобіль, марки «ВАЗ», модель «21061», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3. У результаті виїзду ним на зустрічну смугу руху сталося зіткнення вказаних транспортних засобів. Внаслідок зіткнення водій автомобіля ВАЗ», модель «21061» ОСОБА_3 та пасажир вказаного авто ОСОБА_2 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обвинувачений зазначив, що цивільний позов прокурора визнає повністю, цивільний позов потерпілої ОСОБА_2О, в частині відшкодування матеріальної шкоди визнає повністю, в частині відшкодування моральної шкоди визнає частково на суму 3000 гривень.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого та вивчення доказів, які характеризують його особу.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_1, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої степені тяжкості кваліфіковано правильно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

У ході кримінального провадження суд вважає за можливим визнати у відповідності до ст. 65 КК України - щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння слідству у розкритті злочину, ту обставину, що на його утриманні перебуває неповнолітня дочка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 обставинами, що пом'якшують покарання за скоєне.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого: його вік, стан здоров'я, соціальне становище, відсутність даних про перебування його на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання.

З урахуванням обставин, що помякшують покарання, з урахуванням особи винного, його ставлення до вчиненого діяння, а саме: що він щиро розкаявся у скоєному, оскільки визнав свою провину, усвідомив протиправну поведінку, виявляє жаль з приводу вчиненого злочину, активно сприяв розкриттю злочину, з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_1 має місце постійного проживання та роботи, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин невеликої тяжкості, з необережності, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення є призначення покарання у виді обмеження волі з застосуванням ст. 75 КК України, з випробуванням і іспитовим строком, з позбавленням права керувати транспортними засобами, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки обвинувачений внаслідок вчиненого ним злочину заподіяно потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов прокурора по кримінальному провадженню, заявлений в інтересах Миронівської центральної районної лікарні у розмірі 2237 грн. 07 коп. слід задовольнити.

Згідно із ст. 1206 ЦК України та п. 1 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 №545 кошти, витрачені закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоровя, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 слід задовольнити частково, виходячи із наступного.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України містить законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

1) наявність шкоди;

2) протиправна поведінка заподіювача шкоди;

3)причинно-наслідковий зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача;

4) вина.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд України в постанові Пленуму від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається наявності причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою обвинуваченого ОСОБА_1

Розмір заявлених потерпілою вимог підтверджується на суму 2327.35 грн. наданими до суду копія ми фіскальних чеків (а.с. 35-40).

Що стосується спричиненої моральної шкоди потерпілій, то суд враховуючи, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого потерпіла зазнала моральних страждань, відбулось погіршення нормальних життєвих звязків, стосунків в сім'ї та з оточуючими, вважає необхідним задовольнити позов в частині завданої потерпілій ОСОБА_2 моральної шкоди частково.

У відповідності до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.02.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами внесеними згідно із постановами Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року та № 1 від 27.02.2009 року) відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я та в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів.

З урахуванням викладеного, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_2, характеру немайнових втрат (їх тривалості і можливості відновлення), стану здоров'я потерпілої та, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, та визначає його потерпілій ОСОБА_2 у розмірі 5000 грн.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 5193.24 вартості проведених експертиз слід стягнути з обвинуваченого.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування основного за цим вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового злочину.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки, визначені пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідмляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Вирок в частині додаткового покарання виконувати самостійно.

Цивільні позови прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Комунального закладу Миронівська центральна районна лікарня (р/р 3541002025063 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018 код ЄДРПОУ 01994149, призначення платежу: за лікування ОСОБА_2 та ОСОБА_3М.) - 2237 грн. 07 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_7, матеріальну шкоду у розмірі 2327,35 грн., та 5000 грн. моральної шкоди, а всього 7327грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави вартість проведених експертиз у справі, а саме: 1100, 50 грн. за проведення інженерно-технічної експертизи №8-02/102; 1100,50 грн. за проведення інженерно-технічної експертизи №8-02/103; 1760,80 грн. вартість проведення інженерно-технічної експертизи №8-02/1232, 1231; 44 грн. вартість проведення інженерно-технічної експертизи №8-02/401, а всього: 5193,24 грн.

Автомобіль «ВАЗ», модель «21061» , реєстраційний номер НОМЕР_2, та автомобіль «ВАЗ» модель «2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути власникам після набрання вироком законної сили.

Копію вироку учасникам розгляду кримінального провадження вручити невідкладно після його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі тридцяти днів з часу проголошення через Миронівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: підпис ОСОБА_8

Згідно з оригіналом

Суддя: А.В. Гаврищук