Постанова № 58434868, 21.06.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1171/16-п Провадження №33/773/201/16 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І. В. Категорія:ст.ст. 471, 472 МК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

судді - Гапончука В.В.,

з участю

представника особи, яка притягується до відповідальності - ОСОБА_1,

розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1, не працюючого, на постанову судді Любомльського районного суду від 19 травня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови Любомльського районного суду від 19 травня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України і на підставі ст. 36 ч. 2 КУпАП України накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 15601,20 грн. та конфіскації в дохід держави товару: «ковбаси салямі Бремен з сиром» загальною вагою 137 кг. та вартістю 15601,20 грн., вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Волинської митниці ДФС України 423 (чотириста двадцять три) гривні 06 копійок витрат по справі на зберігання товарів.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 06 квітня 2016 року близько 22 год. 54 хв. він слідуючи з Республіки Польща в Україну через м/п «Володимир - Волинський» Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля «Фольксваген» реєстраційний номер НОМЕР_1, ввіз на митну територію України, смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор» всупереч вимогам ст.366 МК України, Постанови КМ України №434 від 21.05.2012 року «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання» обмежений (заборонений) до ввезення на територію України понад неоподатковану норму товар: «ковбасу салямі Бремен з сиром» загальною вагою 137 (сто тридцять сім) кг. та вартістю 15601,20 грн., котрий був виявлений під час митного огляду транспортного засобу, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Він же, при тих же фактичних обставинах, слідуючи смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор» та вчинивши декларування шляхом вчинення дій, порушуючи вимоги ст. 366 МК України, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно ст.374 МК України, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не оспорюючи вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 471 МК України, вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України є незаконним та необґрунтованим. Вказує, що повідомив працівника митниці про наявний товар та провів усне декларування товару. Просить змінити постанову Любомльського районного суду Волинської області від 19.05.2016 року, закрити провадження в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України та повернути вилучений товар.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника ОСОБА_2- ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, суддя приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст.489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, вказані вимоги закону судом першої інстанції не були виконані, при прийнятті рішення обставини справи досліджено неповно та однобічно, не перевірено об'єктивність та повноту провадження у справі, а тому висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, є передчасним.

Визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, суд належним чином не мотивував свого рішення з цього приводу і не зазначив доказів, якими підтверджується вина останнього.

Відповідно до ст.471 МК України передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Таким чином, за переміщення через митний кордон України товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення, особа, яка формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю, несе відповідальність за ст.471 МК України, за що ОСОБА_2 обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності. Крім того, обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України ОСОБА_2 не оспорюються.

У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є не декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

В протоколі порушення митних правил № 0783/20500/2016 від 07.04.2016 року не розкрито об'єктивної сторони правопорушення за ст.472 МК України, яка передбачає відповідальність за незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. З протоколу незрозуміло, в чому полягало дане правопорушення, якими діями правопорушника воно вчинено і чим це підтверджується.

Суд, розглядаючи справу не звернув на це увагу, а в своїй постанові при викладенні суті вчиненого правопорушення безпідставно зазначив, що ОСОБА_2 "використавши "зелений коридор", не задекларував за встановленою формою товар", так як згідно ч.6 ст.366 МК України, обравши проходження через "зелений коридор", особа звільняється від подання письмової митної декларації.

Суд першої інстанції доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України у своїй постанові не навів.

З огляду на вищенаведене вважаю, що ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України необґрунтовано, а тому в цій частині постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.

Разом з тим, ОСОБА_2 обґрунтовано визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, тому на нього слід накласти стягнення у виді штрафу відповідно до санкції даної статті МК України.

При накладенні стягнення відповідно до ч.2 ст. 33 КпАП України, суд апеляційної інстанції враховує характер вчиненого правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, особу винного, ступінь його вини у вчиненому, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання відсутні, те, що ОСОБА_2 хворіє на гіпертонічну хворобу.

Однак, відповідно до ч.1 ст.378 МК України, пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах забороняється.

Згідно Постанови КМУ від 21.05.2012р. № 434 громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, - у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;

Враховуючи те, що ОСОБА_2 перевозив товар, ввезення яких через митний кордон України обмежено чинним законодавством України, то вказаний товар підлягає до конфіскації.

Керуючись ст.ст. 247 ч.1, ст. 294 КпАП України, ст.530 МК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 19 травня 2016 року в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.

Цю ж постанову в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за сг.471 МК України змінити.

На підставі ст.471 МК України накласти на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Вилучений у ОСОБА_2, згідно протоколу про порушення митних правил № 0783/20500/2016 від 07.04.2016 року товар: «ковбаси салямі Бремен з сиром» загальною вагою 137 (сто тридцять сім) кг. та вартістю 15601 (п'ятнадцять тисяч шістсот одна) гривня 20 копійок, конфіскувати в дохід держави.

В решті постанову Любомльського районного суду Волинської області від 19 травня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ В.В. Гапончук

З оригіналом згідно:

Дата набарання законної сили 21.06.2016р.

Суддя В.В. Гапончук

помічник судді О.В. Курбай