Ухвала суду № 58434276, 13.06.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

13 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Коротких О.А.,

суддів: Терлецького О.О., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2016 року у справі за її позовом до державної виконавчої служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 квітня 2016 року касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнив, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у вказаній вище справі скасував та постановив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив.

Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, а саме, неоднакового застосування положень статті 49 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) та статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ).

На обґрунтування заяви додала копії ухвал Вищого адміністративного суду від 6 листопада 2013 року та від 9 квітня, 16 грудня 2014 року (справи № № К/9991/51348/12, К/9991/57928/12, К/800/18634/13 відповідно) які, на її думку, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд України вже вирішував питання усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом згаданих положень Закону № 606-XIV та Закону № 796-ХІІ .

У постанові Верховного Суду України від 2 червня 2015 року (№ 21-317а15) міститься висновок, оскільки 23 липня 2011 року набрала чинності постанова № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою встановлено розмір додаткової пенсії особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, суд касаційної інстанції у справі, що розглядається, дійшов правильного висновку, що положення статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ підлягають застосуванню лише до 23 липня 2011 року, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону України від 28 грудня 2010 року № 2857-VI «Про державний бюджет України на 2011 рік» та постанови № 745.

Таким чином, з 23 липня 2011 року чинним законодавством встановлено інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Цьому правовому висновку відповідає рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву.

За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2016 року у цій справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_2 до державної виконавчої служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії за заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2016 року.

Суддя-доповідач О.А. КороткихСудді: О.О. Терлецький О.Б. Прокопенко