Ухвала суду № 58433278, 15.06.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

15 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенди О.В.,

суддів:Волкова О.Ф., Панталієнка П.В.,, -

розглянувши заяву Кролевецької районної державної лікарні ветеринарної медицини (далі - Лікарня) про перегляд судового рішення в адміністративній справі за позовом державної фінансової інспекції в Сумській області до Лікарні про стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 7 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2015 року, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 24 березня 2016 року скасував рішення судів попередніх інстанцій на ухвалив нове - про задоволення позову.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Лікарня 13 червня 2016 року звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд, як видно зі змісту заяви, з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві Лікарня посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 99, 100 КАС.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2015 року, 4 лютого, 24 березня, 15 квітня 2016 року (справи №№ К/800/27985/15, К/800/34374/15, К/800/39298/15, К/800/39061/15 відповідно), які, на думку Лікарні, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

Проте зі змісту рішення, про перегляд якого подано заяву, та рішень, наданих для порівняння, не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції зазначених вище норм процесуального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Так, у рішеннях суду касаційної інстанції від 24 листопада 2015 року, 4 лютого та 24 березня 2016 року, наданих для порівняння, цей суд не вирішував питання дотримання строку звернення до адміністративного суду та не тлумачив норми статей 99, 100 КАС з урахуванням встановлених у цих справах фактичних обставин.

В ухвалі суду касаційної інстанції від 13 квітня 2016 року хоча і зазначено, що позивач подав позов поза межами встановленого статтею 99 КАС шестимісячного строку, проте в зв'язку із тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили ці обставини та не дали їм оцінку, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Водночас в оскаржуваному судовому рішенні порушення строку звернення до суду Вищий адміністративний суд України не встановив.

Обговоривши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що подана заява є необґрунтованою та її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом державної фінансової інспекції в Сумській області до Кролевецької районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення коштів за заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: О.Ф. Волков

П.В. Панталієнко