Ухвала суду № 58433188, 16.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/15510/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Лужецька О.Р.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/7908/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Соколової В.В.

при секретарі - Меженко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за не обліковану спожиту електричну енергію, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за не обліковану спожиту електричну енергію задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» суму заборгованості у розмірі 11 484,09 грн..

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн..

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Викладені в рішенні висновки про те, що в помешканні відповідача було виявлено самовільне підключення до електричної мережі, з метою без облікового споживання енергії, не відповідають дійсності, так як вона жодних незаконних підключень не здійснювала, а відповідні прилади обліку електроенергії в її помешканні наявні і встановлені вони були енергопостачальною організацією. Поза увагою суду залишилися покази свідка ОСОБА_5, який пояснив, що підключення на опорі було здійснено професійно, а для його проведення спочатку необхідно було відключити електропостачання та трансформаторній підстанції, що відповідачка не могла зробити. Представником позивача було визнано, що між сторонами існували договори на постачання електроенергії, що доводить факт законного підключення квартири до мережі. Після відмови ПАТ «Київенерго» в 2007 році від продовження дії укладених з споживачами договорів через відсутність балансоутримувача будинку, її квартиру та квартири інших мешканців будинку не були від'єднані від постачання електроенергії. Вважає, що судом безпідставно прийнято до уваги в якості доказів акт про порушення від 16 червня 2014 року та протокол засідання комісії з розгляду акту про порушення від 09 липня 2014 року, оскільки викладені в них відомості не підтверджені відповідними документами. Незаконним є той факт, що акт про порушення складено лише відносно неї та вона повинна одноособово компенсувати всю спожиту мешканцями багатоквартирного будинку електроенергію. Судом не надано оцінки її доводам про те, що вона самостійно не могла здійснити самовільне підключення на професійному рівні, тобто, твердження позивача про допущені нею порушення Правил користування електричною енергією для населення ґрунтуються виключно на припущеннях. Зазначала, що в період дії договірних відносин з позивачем щодо споживання електроенергії, нею вчасно та в повному обсязі сплачувалися всі виставлені рахунки. Відмова ПАТ «Київенерго» від подальшого укладення догорів є єдиною причиною, у зв'язку з якою вона не мала змоги оплачувати за спожиту електроенергію. Вказала, що наразі її квартира не підключена до електропостачання, що є порушенням прав відповідача, оскільки у неї на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, один з яких є інвалідом дитинства.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник позивача Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Сапсай Олексій Валентинович проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 на сім'ю з двох осіб був виданий ордер на право зайняття двох кімнат в квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_9, зареєстрована та проживає у вищевказаній квартирі та є споживачем електричної енергії, постачальником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

16 липня 2014 року, під час рейдової перевірки квартири за адресою АДРЕСА_1, було виявлено порушення її мешканцями Правил користування електричною енергією для населення, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника, з метою без облікового споживання електричної енергії.

На підставі виявленого порушення представником Публічного акціонерного товариства «Київенерго» було складено акт про порушення ПКЕЕН № 34253 від 16 червня 2014 року, який було також підписано ОСОБА_3.

В роз'ясненні до акту про порушення ПКЕЕН № 34253 від 16 червня 2014 року, зазначено, що самовільне підключення до мереж Публічного акціонерного товариства «Київенерго» виконано на ізоляторах опори повітряної лінії, що живиться від ТП 5351.

09 липня 2014 року відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією для населення та Умов договорів про користування електричною енергією і нарахувань за ними.

Комісією було встановлено, що споживач, який поживає за адресою АДРЕСА_1, допустив порушення Правил користування електричною енергією для населення.

У зв'язку з вказаним, було прийнято рішення провести розрахунок вартості спожитої не облікованої електроенергії за період з 17 червня 2013 року по 16 червня 2014 року, у відповідності з пунктом 3.5 та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення при споживанні ПКЕЕН. Сума компенсації за недораховану електроенергію розраховано в розмірі 11 484,09 грн..

Звертаючись до суду з позовними вимогами до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за не обліковану спожиту електричну енергію, позивач посилався на те, що заборгованість відповідача за актом про порушення від 16 червня 2014 року у розмірі 11 484,09 грн. добровільно нею не погашається, а тому підлягає стягненню в судому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» та, стягуючи з відповідача 11 484,09 грн., суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення ОСОБА_3 Правил користування електричною енергією для населення та споживання не облікованої електроенергії є доведеним, а тому позовні вимоги про стягнення нарахованої заборгованості за використану енергію в розмірі 11 484,09 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та її двоє малолітніх дітей: ОСОБА_10 та ОСОБА_11, проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.

Вказаний будинок офіційно не підключений до електромереж постачальника електроенергії Публічного акціонерного товариства «Київенерго», оскільки в ньому не визначено ні балансоутримувача, ні обслуговуючої організації, що підтверджується листуванням між мешканцями будинку та енергопостачальником.

Договори про надання послуг з постачання електроенергії між ПАТ « Київенерго», ОСОБА_3 та іншими мешканцями будинку за адресою АДРЕСА_2, не укладені.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно пункту 1 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, передбачено, що дані правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і

енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Пунктом 3 Правил встановлено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і

енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.

Оскільки достовірно встановлено, що діючий договір на користування електричною енергією між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та ОСОБА_3 відсутній, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що споживання відповідачем електроенергії без відповідної правової підстави є порушенням Правил користування електричною енергією для населення.

Згідно ст. 27 Закону України «Про електроенегрегтику», правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Пунктом 53 Правил передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем Правил користування електричною енергією, у тому числі, фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості не облікованої електричної

енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні

пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. N 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

У разі відмови споживача від сплати вартості не облікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).

Оскільки Актом про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 16 червня 2014 року та Протоколом засідання комісії з розгляду акту від 09 липня 2014 року підтверджується факт споживання відповідачем не облікованої електричної енергії внаслідок самовільного підключення до електромереж, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення компенсація вартості даної енергії в розмірі 11 484,09 грн. з ОСОБА_3, так як добровільно остання заборгованість не погашає.

Доводи апеляційної скарги про те, що Публічним акціонерним товариством «Київенерго» не було доведено факту вчинення самовільного підключення до електромереж саме відповідачем, оскільки для такого підключення потрібні спеціальні професійні знання, яких вона не має, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на наступне.

Згідно змісту пункту 20 Правил користування електричною енергією для населення, споживач несе відповідальність за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно пункту 2 Правил, самовільним підключенням є споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил.

Як вбачається з Акту про порушення від 16 червня 2014 року, внаслідок самовільного підключення до електромережі Публічного акціонерного товариства «Київенерго» не облікована енергія споживалася мешканцями квартири № 6 в будинку за адресою АДРЕСА_2.

Таким чином, в незалежності від того, ким саме було проведено технічну процедуру з неправомірного приєднання до електромереж, самовільним підключенням є саме споживання електричної енергії без укладення відповідного договору, що вчинялося відповідачем ОСОБА_3.

Доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами діяли договори про користування послугами з електропостачання до 2007 року, поки відповідач не відмовився в односторонньому порядку продовжити їх строк, не мають правового значення для вирішення даного спору, так як предметом позову є стягнення з відповідача використаної та не облікованої електроенергії за період з 17 червня 2013 року по 16 червня 2014 року.

Не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і доводи скарги про те, що судом не досліджувалися фотоматеріали, які є додатками до акту про порушення, та доповідна записка № Д-833 від 20 червня 2014 року, яка надавалася для огляду комісії, з наступних підстав.

З аналізу положень Правил користування електричною енергією для населення вбачається, що безпосередньою підставою для звернення до суду з позовом про стягнення вартості не облікованої електричної енергії є протокол, яким оформлено рішення комісії за результатами розгляду Акту про порушення, де зафіксовано факт розкрадання електричної енергії.

Таким чином, наявність Акту від 16 червня 2014 року за підписом чотирьох представників позивача та особисто відповідача ОСОБА_3 є достатнім доказом самовільного підключення відповідача до електромережі, що призвело до споживання не облікованої електроенергії.

Крім того, зазначаючи про необхідність дослідження судом фотоматеріалів та доповідної записки № Д-833 від 20 червня 2014 року, ОСОБА_3 не вказала, які обставини, значимі для справи, підлягають встановленню на підставі цих документів.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 те, що в її квартирі є прилади обліку електроенергії, які встановлені електропостачальною організацією і вона не здійснювала ніяких втручань в існуючу мережу, не спростовують встановленого в акті про порушення № 34235 від 16 червня 2014 року самовільного підключення до електромереж ПАТ « Київенерго.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: