Ухвала суду № 58433145, 15.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/5300/2016 Головуючий у суді першої інстанції - Яценко Н.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючий суддя Оніщук М.І.,

судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,

секретар Майданець К.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_3 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_5 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити дії і стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до приватного підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору підряду і стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (Т.3, а.с. 47-53), просив:

- зобов'язати відповідача підписати звітні документи про виконані роботи, а саме акти виконаних робіт за період з вересня 2010 року по квітень 2011 року;

- стягнути з відповідача суму основного боргу за Договором від 30.08.2010 у розмірі 80 039,38 грн., суму нарахованої за час прострочення пені у розмірі 62 621,58 грн. за період з 01.05.2011 по 31.01.2015; три відсотки річних у розмірі 11 316,56 грн. за період з 01.05.2011 по 31.01.2015, суму інфляційних втрат за період прострочення у розмірі 45 416,93 грн.; суму відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 31 310,79 грн.; суму сплаченого судового збору у розмірі 2 420,00 грн. та витрати на призначення судової експертизи у розмірі 4 161,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог вказував, що в порушення умов укладеного між сторонами договору підряду, відповідачка не підписала акти виконаних робіт та не сплатила кошти за виконані ним ремонтні роботи в квартирі, яка належить відповідачці.

Під час розгляду справи ОСОБА_6 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, в якому просила розірвати договір підряду від 30.08.2010, укладений між сторонами, та стягнути з ОСОБА_3 на її користь грошові кошти в сумі 160 000 грн.

В обґрунтування заявлених зустрічних вимог вказувала, що у зв'язку з невиконанням та порушенням ОСОБА_3 істотних умов договору підряду, укладеного між ними, вказаний договір підлягає розірванню зі стягненням з останнього на її користь суми сплачених нею коштів.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03.02.2016 відмовлено в задоволенні первісного та зустрічного позовів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення його позову та відмову в задоволенні зустрічного позову. Вказує, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення порушив таємницю нарадчої кімнати, незаконно відмовив у допиті в якості свідка відповідача, не прийняв до уваги покази свідків, а також неправомірно відмовив у задоволенні вимоги про зобов'язання підписати акти виконаних робіт, посилаючись на відсутність такого способу захисту порушеного права. Крім цього вказує, що суд вибірково оцінив докази, надав невірну оцінку висновку та поясненням експерта та в порушення вимог закону обмежив його виступ у судових дебатах.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_5 також посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог. Вважає, що суд, в супереч положень ст.ст. 651, 852 ЦК України, дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для розірвання договору та стягнення коштів.

ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні підтримали свою апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити, натомість заперечували проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 у зв'язку з її безпідставністю.

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 заперечував за її безпідставністю та необґрунтованістю і просив задовольнити його апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні первісного та зустрічного позовів суд першої інстанції виходив з недоведеності заявлених вимог.

Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 30.08.2010 між ОСОБА_6 (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (підрядник) було укладено договір підряду на проведення ремонтних робіт квартири (Т.1, а.с. 60-62).

Згідно із п.1.1. вказаного договору, підрядник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, а також з матеріалів замовника виконати ремонтні роботи на об'єкті замовника за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1.2. договору підряду, ремонті роботи на об'єкті здійснюються підрядником відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлений цим договором строк.

Пунктом 2.3. договору підряду сторони визначили, що строки виконання окремих обсягів робіт і їх вартість в обов'язковому порядку відображаються у кошторисах або календарних графіках робіт, або у додаткових угодах до даного договору, які повинні бути підписаними обома сторонами договору.

Також сторони погодили, що вартість виконання ремонтно-будівельних робіт вказується у кошторисі (п. 3.1 договору підряду). Загальна вартість робіт визначається на підставі підписаного сторонами акту (актів) виконаних робіт (п. 3.2. договору підряду). Замовник проводить передоплату підряднику в сумі, що узгоджується сторонами, та поетапну оплату виконаних робіт та використаних матеріалів на вимогу підрядника (в разі необхідності закупівлі матеріалів на суму більше 10 000 грн.), або при завершенні етапу робіт на протязі п'яти днів з моменту підписання акта виконаних робіт. Акти виконаних робіт підписуються сторонами щомісяця з наданням підрядником звітної документації за використані матеріали (п. 3.3. договору підряду).

За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, експерт у висновку від 25.09.2014 № 14127/13-43 (Т.3, а.с. 3-24), дійшов наступних висновків:

- роботи зазначені в актах приймання виконаних робіт складені в період з вересня 2010 року по квітень 2011 року подібні роботам, які виконані на об'єкті за адресою : АДРЕСА_2;

- об'єми робіт, які фактично можливо перевірити, відповідають даним внесеним до актів приймання виконаних робіт;

- значна частина робіт, що внесені до виконавчої документації є прихованими та супутніми роботами перевірити які, за результатами натурного обстеження, не вбачається за можливе;

- при порівнянні вимог нормативних документів з результатами проведеного дослідження робіт, які виконані на об'єкті за адресою : АДРЕСА_2, експертом не виявлено відхилень від вимог нормативних документів;

- разом із тим експертом встановлено певні дефекти в чистовій стяжці, що можуть бути усунуті без зміни основних характеристик та експлуатаційних показників чистового покриття підлоги;

- проектно-кошторисну документацію на дослідження не представлено;

- згідно представленої на дослідження документації, а саме актів приймання виконаних робіт складених в період з вересня 2010 року по квітень 2011 року по об'єкту за адресою : АДРЕСА_2 вартість робіт становить 258 073 грн;

- погоджений розрахунок договірної ціни, повний перелік та вартість робіт, що передбачено п. 2.3 договору від 30.08.2010, на дослідження не представлено;

- одиничні показники використані при складанні локальних кошторисів та актів виконаних робіт застосовуються для визначення вартості ремонтно-будівельних робіт, однак виконані роботи відносяться до нового будівництва з частковою реконструкцією, оскільки були спрямовані на закінчення будівництва об'єкту та на зміну (поліпшення) техніко-експлуатаційних показників приміщень шляхом заміни або відновлення в них огороджувальних (не несучих) конструкцій;

- визначити фактичну вартість виконаних будівельних робіт не вбачається за можливе, оскільки на дослідження не представлено проектно-кошторисну документацію.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 підтвердив зроблені ним висновки за результатом проведення судової будівельно-технічної експертизи та пояснив, що об'єм робіт, які виконані саме цим підрядником встановити було не можливо, оскільки роботи проводилися і іншими особами. Роботи повинні виконуватися відповідно до проектно-кошторисної документації, проте ці документи надані не були і не було можливо визначити вартість виконаних робіт. Локальний кошторис підписується на весь об'єкт і є невід'ємною частиною договору підряду. Проте, локальний кошторис не підписаний ні замовником, ні підрядником, а тому не міг братися в основу експертизи.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 843 ЦК України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч. 1 ст. 844 ЦК України).

Під час розгляду справи сторони не заперечували відсутність затвердженої проектно-кошторисної документації, а також того факту, що складені підрядником акти виконаних робіт, з відображенням їх вартості, не підписані сторонами, а відтак й не погоджені.

В ході розгляду справи, з урахуванням наявних в ній доказів, судом обґрунтовано встановлено, що на даний час позивачем в повному обсязі роботи не виконані, однак встановити їх перелік і вартість відсутня можливість, оскільки, в супереч п. 3.3 договору сторони акти виконаних робіт щомісячно не підписували та поетапно їх не складали.

При цьому, слід зазначити, що не підписання замовником першого щомісячного акту давало право підряднику зупинити роботи (ст. 851 ЦК України), проте таким правом останній не скористався, оскільки замовником здійснювалось фінансування робіт. Загальна сума оплат здійснених замовником та одержаних підрядником за виконані роботи і використані матеріали становить 160 692 грн., що визнається підрядником (Т.1, а.с. 63).

З огляду на відсутність належних і допустимих доказів проведеного об'єму робіт та їх погодженої сторонами вартості, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення вимог про зобов'язання замовника підписати акти виконаних робіт та, як наслідок, стягнення з останнього на власний розсуд обрахованої підрядником суми заборгованості, пені та інших штрафних санкцій.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про порушення судом таємниці нарадчої кімнати, відмови у допиті в якості свідка відповідача, не прийняття до уваги показів свідків, неналежної оцінки доказів, а також обмеження його у виступі у судових дебатах є безпідставними, оскільки не підтверджують матеріалами справи, які натомість свідчать про те, що суд розглядаючи справу діяв в межах процесуальних норм.

Що стосується відмови в задоволенні зустрічних вимог, слід зазначити, що суд першої інстанції також правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору підряду та стягнення на користь замовника сплачених підряднику грошових коштів за виконану останнім роботу.

Як свідчать фактичні обставини справи, про які вказувалось вище, сторони визнали той факт, що підрядник отримав від замовника грошові кошти на проведення ремонтних робіт в квартирі в розмірі 160 692 грн. грн., а також той факт, що певні роботи були проведені з закупівлею відповідних будівельних матеріалів. Однак, враховуючи неможливість встановлення ні об'єму проведених підрядником робіт, ні їх реальної вартості та з огляду на те, що замовник, в свою чергу, також не вимагав від підрядника виконання п. 3.3 договору підряду стосовно щомісячного підписання актів виконаних робіт з наданням підрядником звітної документації за використані матеріали, фактично погодившись з витраченою останнім сумою на закупівлю матеріалів і проведення робіт, висновок суду про відсутність належних правових підстав для задоволення зустрічних вимог, є цілком законним і справедливим.

Водночас, необхідно наголосити на тому, що за приписами ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Крім цього, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 2 ст. 852 ЦК України), однак наявність у роботі підрядника істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків, не було доведено належними і допустимими доказами у справі, що позбавило суд можливості дійти висновку про розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 852 ЦК України.

З огляду на викладене твердження ОСОБА_6 в апеляційній скарзі про порушення судом положень ст.ст. 651, 852 ЦК України є безпідставними.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційних скарг та залишення рішення суду без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити дії і стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до приватного підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору підряду і стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.І. Оніщук

Судді Л.Д. Українець

В.А.Шебуєва