Рішення № 58433087, 07.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа 760/20591/15 Головуючий у 1-ій інстанції - Букіна О.М.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/7475/2016 Доповідач - Музичко С.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді Музичко С.Г.,

суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

при секретарі Гладченко Ю.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року в справі за позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про виселення,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду із указаним позовом до відповідачів. Обгрунтовуючи позов зазначив, що відповідач ОСОБА_5 звільнений з органів МВС України за порушення дисципліни, тому просив суд виселити його разом із сімє`ю без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року позов Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про виселення задоволено. Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_5. ОСОБА_4 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення про виселення з гарнізонного гуртожитку УДСО при ГУ МВС України в м. Києві за адресою: АДРЕСА_1 без надання йому іншого жилого приміщення, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги щодо виселення відповідача з гуртожитку, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач втратив право користування жилим приміщенням, оскільки був звільнений з органів МСВ за порушення дисципліни.

Колегія суддів не погоджується висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 47 Конституції України, держава гарантує кожному право на житло. Ніхто не може бути позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відносини, які виникають у зв'язку з наймом житла, що перебуває у державній або комунальній власності, регулюються Житловим кодексом України та іншими актами житлового законодавства (частина перша ст. 3 ЖК України).

Відповідно до ст. 128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Згідно ст. 129 ЖК України про надання житлової площі в гуртожитку адміністрація підприємства видає спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_5 проходив службу в УДСО з 22 березня 1996 року по 03 березня 2011 року. За наказом УДСО від 03.03.2011 року № 29 о/с відповідача звільнено з органів внутрішніх справ за п.63 п "є" (за порушення дисципліни). Вислуга на день звільнення склала у календарному обчисленні 14 років. 11 місяців 11 днів.

З лютого 2000 року відповідачі проживають у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1

Гуртожиток за адресою АДРЕСА_1 перебуває на балансі УДСО при ГУМВС України у м.Києві як відомчий гуртожиток.

Вказаний гуртожиток належить УДСО при ГУМВС України в м. Києві і призначається для проживання працівників управління охорони та його структурних підрозділів на період їх роботи в підрозділах Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві та, як виняток, членів їх сімей.

ОСОБА_5 був звільнений із займаної посади 03.03.2011 року, проте службове житло у добровільному порядку не звільнив, у зв'язку із чим йому було направлено лист №24/5-910Ан від 20.03.2015 року про необхідність звільнити займане службове жиле приміщення.

В гуртожику за адресою м.Київ, бул. І.Лепсе.,18 в кімнаті 8-20 зареєстровані: ОСОБА_5, його дружина ОСОБА_3, та дві доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Так, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 р. № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» оскільки в силу ст. 125 Житлового кодексу України деякі категорії громадян, які проживають у службових жилих приміщеннях, не підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення, при розгляді справ про виселення зі службових жилих приміщень необхідно з'ясовувати, чи користуються відповідачі зазначеною пільгою.

Відповідно до ч. ч.2-3 ст. 132 Житлового кодексу України інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселились в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у ст. 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Статтею 125 ЖК України встановлено перелік осіб, яких не може бути виселено з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення.

Із службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове приміщення, не менше як десять років.

Таким чином, позивач пропрацював в системі МВС, до складу якого входило УДСО при ГУМВС України в м. Києві, більше 10 років з 1997 року по дату звільнення 2011 року, тому може бути виселеним із спірного житлового приміщення лише з наданням іншого.

Суд першої інстанції на вищезгадані обставини уваги не звернув, в зв'язку з чим зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

При вирішенні питання про виселення, колегія суддів, встановивши баланс між інтересами родини заявників із двома дітьми, які тривалий час були наймачами спірного житла, та інтересами держави в особі позивача вважає за необхідне зазначити, що особа яка прослужила в органах МВС України більше 14 років не може бути виселена з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.

Враховуючи указану обставину у сукупності з положеннями ст. ст. 125, 132 ЖК України, правові підстави для виселення відповідачів з житлового приміщення без надання їм іншого жилого приміщення відсутні.

У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги та відмовою у задоволенні позову, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, суд стягує з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві на користь відповідачів витрати по сплаті судового збору у розмірі 1339,80 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про виселення відмовити.

Стягнути з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1339 гривень 89 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді