АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа № 753/9612/15 Головуючий у 1-ій інстанції - Домарєв О.В.
Апеляційне провадження №22-ц/796/1404/2016 Доповідач - Музичко С.Г.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2016 року колегія суддів cудової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі головуючого судді Музичко С.Г.,
суддів Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М. при секретарі Гладченко Ю.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка РоманаАнатолійовича на рішення Дарницького районного суду м Києва від 09 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки при звільнені, моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У травні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення вихідної допомоги при звільненні в сумі 15000 гривень та середнього заробітку за час розрахунку при звільнені в сумі 125 673,63 гривень, моральної шкоди в сумі 20 000,00 гривень. Обгрунтовуючи позов, вказав що після звільнення відповідач не провів з ним остаточного розрахунку.
Рішенням Дарницького районного суду м Києва від 09 листопада 2015 року позов ОСОБА_3 до ПАТ «Європейський газовий банк», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заробітної плати за час розрахунку при звільнені задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача вихідну допомогу при звільненні 15000 гривень, 125 673,63 гривень середній заробіток за час затримки при звільненні, 5000 гривень моральної шкоди.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Європейський газовий банк» Оберемко Р.А. просить скасувати рішення Дарницького районного суду м Києва від 09 листопада 2015 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Зазначає, що суд не визначив розмір коштів, які отримані позивачем за новим місцем роботи та не навів розрахунку середнього заробітку за час затримки при звільненні. На думку апелянта, розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності та виваженості.
У судовому засіданні апеляційного суду позивач просив відхилити апеляційну скаргу. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених в суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог ст.ст. 46, 116 КЗпП України відповідач не провів розрахунок при звільненні з позивачем.
Судова колегія частково погоджується з висновком суду з огляду на таке.
Судом встановлено, що з 20.10.2014 року ОСОБА_3 працював на посаді головного юрисконсульта юридичного управління ПАТ «Європейський газовий банк», з 01.12.2014 року переведений на посаду головного юрисконсульта управління позовної заяви юридичної служби банку.
13.01.2015 року ОСОБА_3 переведений на посаду заступника начальника управління позовної роботи юридичної служби.
02.02.2015 року позивача переведено на посаду начальна юридичної служби банку.
Наказом від 11.03.2015 року позивача звільнено із займаної посади у зв'язку із скороченням штату, згідно п.1ч.1 ст.40КЗпП України.(.а.с.6)
Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Частиною 2 ст. 117 КЗпП України передбачено, що за наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене у частині першій відшкодування у тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, а в разі вирішення спору частково, розмір відшкодування визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз᾽яснено, що, встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв᾽язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред᾽явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Також, у п. 20 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України роз᾽яснено, що при частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Невиплачену вихідну допомогу при звільненні належить сплатити позивачу , а отже висновок суду про стягнення 15000 гривень з відповідача на користь позивача є вірним.
Визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 5000 гривень, суд першої інстанції врахував вимоги ст. 23 ЦК України ст.. 237 -1 КЗпП України та виходив із засад розумності і справедливості. Підстав для скасування в цій частині судового рішення колегія суддів не вбачає.
На підставі Постанови Правління Національного Банку України № 424 від 16.07.2014 року ПАТ «Європейський газовий банк віднесено до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією ФГВО 16.07.2014 року прийнято рішення №57 про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації.
Порушення процедури про банкрутство роботодавця, не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 02.06.2014 року.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги в цій частині рішення суду не спростовують.
Перевіряючи рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, колегія суддів виходить із наступного.
Розрахунок середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100»Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».
Згідно з довідкою про доходи ОСОБА_3 за два останні місяці роботи перед звільненням, яка оформлена у встановленому порядку, середньоденний заробіток позивача складає 9052,37 гривень ( посадовий оклад за січень 2015)+15000 гривень (посадовий оклад за лютий 2015 року) = 24052,37 гривень : 40 робочих днів = 601,31 гривень.
Таким чином, середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати, починаючи з 12.03.2014 року до 06.10.2015 року становить 601,31 гривень * 142 робочих дні = 85386,02 гривні.
Суд першої інстанції не звернув належної уваги на розрахунок позивача середнього заробітку, як наслідок, рішення суду в цій частині слід змінити відповідно до ст.309 ЦПК України.
Суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача необхідно зменшити з 125 673,63 гривні до 85 386,02 гривень.
Законом України «Про судовий збір» не передбачено пільг по сплаті судового збору для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Отже, у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1097, 46 гривень.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 313-315 ЦПК України, колегія
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м Києва від 09 листопада 2015 року змінити в частині стягнення середнього заробітку та стягнення судового збору.
Зменшити суму середнього заробітку за час затримки при звільненні, що підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» на користь ОСОБА_3 з 125673, 63 гривень до 85386, 02 гривень.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» на користь держави судовий збір в сумі 1097, 46 гривень.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 58433064, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 08.06.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 753/9612/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: