Постанова № 58432846, 16.06.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2016 р.Справа № 923/1735/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді С.В. ОСОБА_1В,

суддів Л.О. Буді шевської, ОСОБА_2,

при секретарі судового засідання О.М. Шитря,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3, довіреність №07/004-16 від 23.12.2015;

від відповідача - ОСОБА_4, довіреність №02/04-08/270 від 10.03.2016;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.05.2016 про розстрочку виконання рішення

у справі №923/1735/15

за позовом: публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

до відповідача: міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"

про стягнення 5731002,72 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.12.2015 у справі №923/1735/15 (суддя Ю.В. Гридасов) позовні вимоги задоволено: стягнуто з міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" 800793,74 грн основного боргу по оплаті за реактивну електроенергію за 2014 p., 41725,49 грн пені за несвоєчасну сплату боргу по реактивній електроенергії, 26470,20 грн з урахуванням 3 % річних за несвоєчасну сплату боргу по реактивній електроенергії, 436438,01 грн з урахуванням встановленого індексу інфляції за несвоєчасну сплату боргу по реактивній електроенергії, 831871,54 грн пені за несвоєчасну сплату зобов'язань по активній електроенергії, 174143,39 грн з урахуванням 3% річних за несвоєчасну сплату зобов'язань по активній електроенергії, 2329975,67 грн з урахуванням встановленого індексу інфляції за несвоєчасну сплату зобов'язань по активній електроенергії; 69621, 27 грн витрат по сплаті судового збору (том ІІ а.с.67-73).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 у справі №923/1735/15 (головуючий суддя М.А. Мирошниченко, судді: О.Л. Воронюк, В.В. Лашин) рішення Господарського суду Херсонської області від 29.12.2015 у справі №923/1735/15 змінено, викладено пункти 1 (один) і 2 (два) його резолютивної частини в наступній редакції: 1. Позов публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" до міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" задовольнити частково. 2. Стягнути з міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго": 800793,74 грн - основного боргу по оплаті за реактивну електроенергію за 2014 рік; 135674,13 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату боргу по активній електроенергії за період з 31.01.2014 по 01.09.2015; 26470,20 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату боргу по реактивній електроенергії за період з січня 2014 р. по грудень 2014 р., включно; 2 329975,67 грн - інфляційних збитків за прострочення плати за активну електроенергію за періоди з січня 2014 р. по серпень 2015 р. включно; 436388,14 грн - інфляційних збитків за прострочення плати за реактивну електроенергію за періоди 2014 р.; 372588,77 грн - пені за прострочення оплати за активну електроенергію; 20862,73 грн - пені за прострочення оплати за реактивну електроенергію; 67743,67 грн - часткове відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції"; в решті частини рішення Господарського суду Херсонської області від 29.12.2015 у справі №923/1735/15 (пункт третій резолютивної частини рішення) -залишено без змін (том ІІІ а.с.15-31).

На виконання вказаної постанови Господарським судом Херсонської області 22.04.2016 видано відповідні накази (том ІІІ а.с.34, 35).

28.04.2016 міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" звернулось до Господарського суду Херсонської області з заявою, в якій просило розстрочити виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 по стягненню заборгованості в розмірі 3885403,12 грн на 2 роки рівними частинами (том ІІІ а.с.39-43).

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.05.2016 у справі №923/1735/15 (суддя Ю.В. Гридасов) заяву відповідача від 28.04.2016 про розстрочку виконання рішення по справі задоволено частково; розстрочено на 12 місяців виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016, залишку заборгованості у розмірі 3885403,12 грн за наказом, виданим 22.04.2016 у справі №923/1735/15 про стягнення з міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" 800793,74 грн основного боргу по оплаті за реактивну електроенергію за 2014 p.; 135674,13 грн 3% річних за несвоєчасну сплату боргу по активній електроенергії за період з 31.01.2014 по 01.09.2015; 26470,20 грн з урахуванням 3 % річних за несвоєчасну сплату боргу по реактивній електроенергії за період з січня 2014 р. по грудень 2014 р., включно; 2329975,67 грн інфляційних збитків за прострочення плати за активну електроенергію за періоди з січня 2014 р. по серпень 2015 р. включно; 436438,14 грн інфляційних збитків за прострочення плати за реактивну електроенергію за періоди 2014 р.; 372588,77 грн пені за прострочення оплати за активну електроенергію; 20862,73 грн пені за прострочення оплати за реактивну електроенергію; 67743,07 грн часткове відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, на дванадцять місяців шляхом щомісячного стягнення по 323 738, 59 грн. (том ІІІ а.с.57-60).

Не погодившись з прийнятою ухвалою, публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.05.2016 у справі №923/1735/15 скасувати; в задоволенні заяви про надання розстрочки виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 відмовити, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права та основних засад цивільного законодавства (том ІІІ а.с. 71-78).

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу висловив заперечення щодо її задоволення (том ІІІ а.с. 105-112).

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 р., ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР) (далі-Конвенція). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

За змістом статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

До таких обставин відносяться матеріально-правові факти, зокрема фінансовий стан сторін, а також ступінь вини відповідача та інші обставини справи, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Відстрочка або розстрочка виконання рішення суду допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Тобто, задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, на вирішення якого ставиться це питання. Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

Як вбачається зі змісту заяви міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" про розстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016, відповідач посилається на скрутний фінансовий стан підприємства, збитковість його діяльності на даний час, несвоєчасність розрахунків абонентів водоканалу за надані послуги, існування дебіторської заборгованості та заборгованості по податкам та зборам. Крім того, заявник зазначає про те, що діючи тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення для населення, затверджені постановою НКРЕ України, не покривають собівартість зазначених послуг, при цьому борг державного бюджету по відшкодуванню різниці в тарифах перед підприємством відповідача складає 58 312 046,49 грн, проте за таких умов ним здійснюються періодичні розрахунки з позивачем за договором про постачання електричної енергії №591 від 14.05.2003.

Викладені в заяві обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями фінансової звітності підприємства відповідача, довідок про забезпеченість фінансовим ресурсом для здійснення господарської діяльності міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", копіями платіжних документів, постанов Херсонського окружного адміністративного суду від 01.07.2015 у справі №821/1438/15-а та від 03.07.2015 у справі №821/1995/15-а, якими стягнуто з міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" кошти у загальній сумі 1229921,18 грн, копіями реєстру протоколів засідання обласної комісії Херсонської обласної державної адміністрації з узгодження обсягу заборгованості у різницях в тарифах, реєстрів до протоколів тощо (том І а.с. 138-152, 238-241, том ІІ а.с. 135-136, 171-176, том ІІІ а.с. 46-51, 113-114, 116-126).

Задовольняючи заяву відповідача про надання йому розстрочки виконання постанови суду від 14.04.2016 у цій справі, місцевий господарський суд об'єктивно оцінив всі обставини справи в їх сукупності та врахував складний фінансовий стан міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", а також те, що відповідачем частково погашено борг по сплаті електроенергії за договором №591 від 14.05.2003, який був предметом розгляду у даній справі, а тому дійшов підставного висновку, що ці обставини є виключними та свідчать про ускладнення виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 у даній справі.

Крім того, колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду враховується правова природа присудженої до стягнення суми, факт сплати більшої частини основної заборгованості по оплаті за реактивну електроенергію, а також те, що неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №591 від 14.05.2003 виникло з незалежних від нього об'єктивних обставин: у зв'язку з нездійсненням з ним розрахунків споживачами та не відшкодуванням йому різниці в тарифах, про що зазначено у мотивувальній частині постанови, виконання якої просив розстрочити заявник (том ІІІ а.с.29).

До уваги прийнято судом апеляційної інстанції і те, що відповідно до пункту 1.1 статуту міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" підприємство відповідача є власністю міської територіальної громади міста Херсона і його діяльність спрямована на задоволення суспільних потреб (том І а.с.153). Основним видом економічної діяльності цього підприємства є забір, очищення та постачання води (том І а.с.137).

Згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується, зокрема, на принципі заборони відключення об'єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення.

Між тим до апеляційної скарги скаржником додано копію повідомлення про відключення міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" від електромережі з 18.05.2016 через наявність заборгованості за договором №591 від 14.05.2003 (том ІІІ а.с.92-93).

Враховуючи викладені вище обставини та норми права, Одеський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо можливості розстрочення виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 у справі №923/1735/15.

При визначенні строку подовження виконання рішення суду, суди повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, не своєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Надання розстрочки на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, при цьому господарські суди повинні дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом враховано міжнародно-правові норми захисту порушених прав та вимоги національного законодавства, а тому частково задоволено заяву відповідача і розстрочено виконання судового рішення до розумно встановленого строку (на 12 місяців).

Твердження апелянта щодо неповного з'ясування Господарським судом Херсонської області обставин, що мають значення для вирішення питання про надання розстрочки виконання постанови суду, не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Доводи апелянта про те, що місцевим господарським судом не було забезпечено можливість участі позивача в розгляді заяви про надання розстрочки виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 є безпідставними, оскільки і ухвала про призначення цієї заяви до розгляду від 29.04.2016, і ухвала про відкладення від 05.05.2016 надсилались на адресу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго". Як вбачається із змісту апеляційної скарги ухвала про призначення заяви до розгляду була отримана позивачем 05.05.2016 (том ІІІ а.с.73), відтак останній мав об'єктивну можливість подати заперечення щодо задоволення поданої заяви та докази на їх підтвердження, а також забезпечити явку свого повноважного представника в засіданні суду.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.05.2016 у справі №923/1735/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 17.06.2016.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А.Мишкіна