Постанова № 58432824, 15.06.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2016 р. Справа № 914/210/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Матущака О.І.

при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-експо» за № 2004-1 від 20.04.2016 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 04.04.2016 року

у справі № 914/210/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-експо», м. Львів

до відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача-2: Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради, м. Львів

про визнання неправомірними дій щодо відмови в укладенні договору оренди земельної ділянки, зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки.

за участю представників:

від позивача: Шпак В.В. - довіреність № 1912-13-1 від 19.12.2015 року

від відповідача-1: Кулик А.Я. - довіреність № 1.7 вих-57 від 18.06.2015 року

від відповідача-2: Кулик А.Я. - довіреність № 4-2403-1191 від 17.06.2015 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніко-експо» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради та Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання неправомірними дій щодо відмови в укладенні договору оренди земельної ділянки, зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.04.2016 року у справі № 914/210/16 (суддя Крупник Р.В.) в позові ТзОВ «Юніко-експо» відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «Юніко-експо» подало апеляційну скаргу за № 2004-1 від 20.04.2016 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 04.04.2016 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що дії Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо відмови в укладенні договору оренди земельної ділянки площею 2,2831 га (оформленій листом № 2403-2вих-1165 від 13.11.2015р.) є неправомірними.

Відповідачем- 1 було подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н і дати (вх.№ 01-04/4371/16 від 14.06.2016 року), в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 04.04.2016 року залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2006р. Львівською міською радою прийнято ухвалу №384 «Про затвердження ТзОВ «Юніко-експо» проекту відведення земельної ділянки на вул. Угорській, 14», якою ТзОВ «Юніко-експо» було затверджено проект відведення земельної ділянки площею 4,2826 га на вул. Угорській, 14 в оренду терміном на 10 років за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для будівництва і обслуговування житлово-офісного комплексу.

Пізніше, 21.12.2006р. між Львівською міською радою та ТзОВ «Юніко-експо» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивачу було передано в строкове, платне користування земельну ділянку площею 4,2826 га на вул. Угорській, 14 в м. Львові з цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови, категорія земельної ділянки за функціональним призначенням - землі змішаного використання.

В подальшому, на підставі звернення ТОВ «Юніко-експо» Львівською міською радою прийнято ухвалу №5186 від 01.10.2015р. «Про затвердження ТзОВ «Юніко-експо» технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул. Угорській, 14 та надання ТзОВ «Юніко-істейт», ТзОВ «Юніко-капітал» дозволу на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на вул. Угорській, 14», якою було, зокрема, вирішено: припинити дію договору оренди землі від 21.12.2006р., укладеного між ТзОВ «Юніко-експо» та Львівською міською радою); затвердити ТзОВ «Юніко-експо» технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 3,8281 га на вул. Угорській, 14 на земельну ділянку площею 2,2831 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0079), у т.ч. площею 0,0523 га з обмеженнями без права загромадження проїзду та проходу до ТП-543.

Згідно п. 4, 5 вказаної ухвали Львівської міської ради № 5186 від 01.10.2015 року було вирішено передати ТзОВ «Юніко-експо» земельну ділянку площею 2,2831 га. на вул. Угорській, 14 (кадастровий номер 4610136800:01:010:0079) в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу за рахунок земель житлової та громадської за функцією використання - землі змішаного використання (комерції та житлової забудови); надано позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на вул. Угорській, 14 в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу.

Пунктом 7 ухвали Львівської міської ради № 5186 від 01.10.2015 року вирішено ТзОВ «Юніко-експо» у тримісячний термін укласти з Львівською міською радою договір оренди земельної ділянки та зареєструвати його у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

27.10.2015р. позивач (ТзОВ «Юніко-експо») звернувся до Відділу Держгеокадастру у м. Львові із заявою №2610-1 від 26.10.2015р., в якій просив видати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,2831 га. за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14. При цьому, у вказаній заяві позивач зазначив характеристику функціонального використання земельної ділянки, як землі змішаного використання (зайняті поточними та відведені під майбутнє будівництво).

02.11.2015р. Відділом Держгеокадастру у м. Львові видано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №19-1323-0.2-9182/9-15АП, в якому зазначено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки у м. Львові на вул. Угорська, 14 становить 9798380,27 грн. При цьому зазначено, що Коефіцієнт Кф (інші землі (землі, що зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво) становить 0,5%. Також у Витягу вказано, що відповідальність за достовірність даних щодо функціонального використання та площі земельної ділянки несе підприємство, організація, установа, фізична особа, що подала клопотання про отримання даної довідки.

Пізніше, 04.11.2015р. позивач звернувся до Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради з листом №1103 від 03.11.2015р., яким просив укласти договір оренди на земельну ділянку площею 2,2831 га на вул. Угорській, 14, кадастровий номер 4610136800:01:010:0079.

До листа №1103 від 03.11.2015р. позивачем долучено, зокрема, Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 02.11.2015р. №19-1323-0.2-9182/9-15АП; технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу м. Львів, вул. Угорська, 14 та ухвалу від 01.10.2015р. №5186.

За результатами розгляду звернення позивача, Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради листом від 13.11.2015р. №2403-2вих-1165 повідомило позивача, що відповідно до п. 4 ухвали Львівської міської ради від 01.10.2015р. №5186 ТзОВ «Юніко-експо» було передано в оренду земельну ділянку за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання (комерції та житлової забудови). Натомість з долученого до звернення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вбачається, що для розрахунку нормативної грошової оцінки ділянки коефіцієнт Кф розрахований для земель комерційного використання та земель, зайнятих поточним та відведені під майбутнє будівництво, що суперечить прийнятій ухвалі. Крім цього, повідомлено позивача, що для проведення розрахунку з орендної плати за землю необхідно надати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка відповідає прийнятій ухвалі Львівської міської ради від 01.10.2015р. №5186, зокрема, коефіцієнт Кф визначається як для земель змішаного використання - землі житлової забудови та землі комерційного використання.

Вважаючи вказані дії Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради неправомірними та такими, що суперечать закону, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати неправомірними дії Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо відмови в укладенні договору оренди земельної ділянки площею 2,2831 га, оформленій листом № 2403-2вих-1165 від 13.11.2015р. та зобов'язати Львівську міську раду на підставі звернення ТзОВ «Юніко-експо» вх. № 2-21203 від 04.11.2015р. укласти договір оренди земельної ділянки площею 2,2831 га, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Угорська, 14, на основі затвердженого типового договору оренди землі, визначивши розмір орендної плати за землю на підставі нормативної грошової оцінки визначеної у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 19-1323-0.2-9182/9-15АП від 02.11.2015р.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до частини ч. ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст. 16 ЦК України. Одним з таких способів, як зазначено у п. 10 ч. 2 вказаної статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідь Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради, яка оформлена листом № 2403-2вих-1165 від 13.11.2015р. щодо не укладення договору оренди не може розцінюватись, як порушення відповідачем 2 права позивача на укладення договору.

Адже, відповідно до Положення «Про Управління природних ресурсів та регулювання земельних Департаменту містобудування Львівської міської ради» останнє укладає договори оренди лише на підставі умов рішення ради.

Згідно п. 7 ухвали Львівської міської ради № 5186 від 01.10.2015 року вирішено ТзОВ «Юніко-експо» у тримісячний термін укласти з Львівською міською радою договір оренди земельної ділянки та зареєструвати його у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

А відтак, позовні вимоги про визнання неправомірними дії Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо відмови в укладенні договору оренди земельної ділянки площею 2,2831 га, оформленій листом № 2403-2вих-1165 від 13.11.2015р., не підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки площею 2,2831 га, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Угорська, 14, на основі затвердженого типового договору оренди землі, визначивши розмір орендної плати за землю на підставі нормативної грошової оцінки визначеної у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 19-1323-0.2-9182/9-15АП від 02.11.2015р, колегія суддів зазначає наступне.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Зобов'язання укласти договір у судовому порядку не відповідає способам захисту прав, передбачених ст. 16 ЦК (постанова Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року N 6-110цс12).

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК, є важливим чинником, без якого укладення договору оренди земельної ділянки є неможливим. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі ст. 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Відповідно до пп. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.

Згідно з позовними вимогами позивач просить суд зобов'язати відповідача 1 укласти з ним договір оренди земельної ділянки площею 2,2831 га, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Угорська, 14, на основі затвердженого типового договору оренди землі, визначивши розмір орендної плати за землю на підставі нормативної грошової оцінки визначеної у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 19-1323-0.2-9182/9-15АП від 02.11.2015р.

Однак, суд першої інстанції виносячи оскаржуване рішення не звернув уваги на те, що позивачем не було подано до суду проекту договору, в редакції якій просить зобов'язати міську раду укласти договір, з зазначенням умов договору, які мають істотне значення для визначення зобов'язань сторін, що унеможливлює задоволення таких позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки не підлягають до задоволення.

Необґрунтованими є твердження апелянта про преюдиціальність фактів, встановлених Господарським судом Львівської області в рішенні від 21.09.2015р. у справі №914/2180/15 за позовом ТОВ «Юніко-експо» до Львівської міської ради, Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування про визнання дій неправомірними та внесення змін до договору оренди землі від 26.12.2006р. №С-627.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В даній справі предметом позовних вимог є визнання неправомірних дій щодо відмови в укладенні договору оренди та зобов'язання укласти договір.

Як вбачається з рішення у справі №914/2180/15, при його винесенні суд керувався положеннями ч. 5 ст. 20 ЗК України, оскільки позивач був користувачем земельної ділянки на підставі договору оренди від 26.12.2006р. Рішення господарського суду від 21.09.2015р. у справі № 914/2180/15 стосується земельної ділянки площею 4,2826 га. у м. Львові по вул. Угорська, 14 натомість предметом розгляду даної справи є земельна ділянка площею 2,2831 га., яка є окремим і самостійним об'єктом цивільних прав.

З огляду на викладене, рішення від 21.09.2015р. у справі №914/2180/15 не містить преюдиціальних обставин для справи, що розглядається.

Відповідно до положень пункту 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» №7 від 17.05.2011р., не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 04.04.2016 року не підлягає скасуванню, оскільки його резолютивна частина є правильною, а власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи, відповідно до п.12 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» №7 від 17.05.2011р., судом апеляційної інстанції викладено в мотивувальній частині постанови.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 04.04.2016 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-експо» (код ЄДРПОУ 33358922, м. Львів, вул. Городницька,54, 79019) в дохід держави 3031,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Доручити місцевому господарському суду видати наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 17.06.2016 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

Судді Дубник О.П.

Матущак О.І.