Постанова № 58432513, 25.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2016 р. Справа№ 910/29999/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Власова Ю.Л.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Ляховенко М.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" на рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2016 (повне рішення складено 01.02.2016)

у справі №910/29999/15 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

про стягнення 50 000 грн. страхового відшкодування

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.01.2016 позов задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" 50 000 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 218 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Нова" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права. Скаржник зазначає, що всупереч п. 22.1. ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» позивач не проводив автотоварознавче дослідження щодо визначення розміру витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, а надав лише розрахунок СТО від 19.06.2015, що не дає об'єктивної можливості визначити розмір збитків, який підлягає відшкодуванню на користь позивача. Отже, як вказує скаржник, визначити розмір збитків з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу неможливо.

Також, скаржник просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Станіка С.Р., Власова Ю.Л. поновлено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Нова" строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" на рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2016 у справі №910/29999/15 до провадження та призначено розгляд справи на 05.04.2016.

Відповідно до розпорядження головного спеціаліста Київського апеляційного господарського суду № 09-52/702/16 від 05.04.2016 у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/29999/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.04.2016 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. суддів: Власова Ю.Л., Хрипуна О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 прийнято справу №910/29999/15 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" на рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2016 до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2016, у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено на 25.05.2016.

20.04.2016 до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких він просить суд відхилити апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення залишити без змін.

В судове засідання 25.05.2016 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, явка яких в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.04.2015 ПрАТ "СК "Українська страхова група" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено Договір № 28-0101-15-00137 добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті (далі - Договір страхування), за умовами якого був застрахований транспортний засіб "Toyota Rav 4" державний номер НОМЕР_1.

Предметом Договору страхування є страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язаних з: володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом та додатковим обладнанням - страхування наземного транспортного засобу (КАСКО); відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної майну третіх осіб застрахованим транспортним засобом - добровільне страхування цивільно-правової відповідальності водія; життям, здоров'ям та/або працездатністю застрахованих осіб - добровільне страхування від нещасного випадку з водієм та пасажирами. Строк дії Договору з 03.04.2015 до 02.04.2016.

15.06.2015 о 19 год. 00 хв. в місті Києві на Дніпропетровському шосе (Столичне шосе) сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Toyota Rav 4 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Mazda 626 державний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_4, в результаті чого зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.

Як вбачається з постанови Голосіївського районного суду м. Києва № 752/10593/15-п від 30.06.2015 ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 2.3 (б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Вказаною постановою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано до винної особи адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.

16.06.2015 ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до рахунку-фактури ТОВ «Автосаміт ЛТД» № С-00072393 від 19.06.2015 та згідно Акту виконаних робіт № НОМЕР_4 від 29.06.2015 загальна вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу становить 59 413,81 грн.

23.06.2015 ПрАТ "СК "Українська страхова група" складено страховий акт №ДККА-45100 та розрахунок суми страхового відшкодування на суму 59 413,81 грн., на підставі яких позивач здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ «Автосаміт ЛТД» в розмірі 59 413,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.06.2015 №12283.

Згідно інформації, наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України, станом на момент виникнення ДТП, цивільно-правова відповідальність винної особи - власника транспортного засобу "Mazda" 626 державний номер НОМЕР_5 була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Нова" за полісом серія АІ № 5831036 відповідно до якого ліміт відповідальності за шкоду по майну становить 50 000 грн., франшиза - 0 грн.

30.07.2015 ПрАТ "СК "Українська страхова група" надіслало на адресу відповідача заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу від 28.07.2015 №24150, в якій просило відшкодувати в порядку регресу 59 413,81 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПрАТ "СК "Українська страхова група".

Проте, відповідач вимогу позивача щодо виплати страхового відшкодування не виконав.

Відповідно до ст. 979 Цивільного Кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного Кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Позивач, виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором добровільного страхування наземного транспорту, отримав від останнього право вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова", адже цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована саме відповідачем.

За приписами ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

За приписами п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Mazda" 626 державний номер НОМЕР_5 була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Нова" за полісом серія АІ № 5831036, отже обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу "Mazda" 626 державний номер НОМЕР_5, власнику транспортного засобу "Toyota Rav 4" державний номер НОМЕР_1, в межах фактичних витрат покладається на відповідача.

Щодо доводів скаржника про те, що позивачем при визначенні розміру збитку завданого власнику внаслідок ДТП не було проведено експертної оцінки вартості пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За змістом ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно з ч. ч. 4, 18 ст. 9 Закону України "Про страхування" розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством, а франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Порядок розрахунку та здійснення страхових виплат погоджено сторонами договору добровільного страхування добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0101-15-00137.

У листі Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Судова колегія зазначає, що Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Реальним підтвердженням розміру суми страхового відшкодування є саме платіжне доручення про виплату страхового відшкодування, в розмірі якого до страховика перейшло право вимоги відшкодування своїх фактичних витрат до особи, відповідальної за завдані збитки.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 № 3-50гс15.

Отже, наявні в матеріалах справи рахунок-фактура ТОВ «Автосаміт ЛТД» № С-00072393 від 19.06.2015, Акт виконаних робіт № НОМЕР_4 від 29.06.2015, страховий акт від 23.06.2015 №ДККА-45100, платіжне доручення від 23.06.2015 №12283 на суму 59 413,81 грн. є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП.

До того ж, виходячи з положень п. п. 7.38., 7.39. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.03 р., значення коефіцієнту фізичного зносу (ЕЗ) застрахованого позивачем автомобіля Toyota Rav 4 державний номер НОМЕР_1, 2015 року випуску приймається таким, що дорівнює нулю, оскільки на момент настання дорожньо-транспортної пригоди строк експлуатації вказаного транспортного засобу не перевищував визначених п. 7.38 Методики строків (5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ).

Зважаючи на викладене, та враховуючи визначені Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ № 5831036 розміри лімітів відповідальності та франшизи, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 50 000 грн.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 50 000 грн. страхового відшкодування в порядку регресу є обґрунтованими, документально підтвердженими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам законодавства, а тому рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2016 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" на рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2016 у справі №910/29999/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2016 у справі №910/29999/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/29999/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Ю.Л. Власов

О.О. Хрипун