Рішення № 58432481, 16.06.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.2016 Справа № 920/460/16

за позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект", м. Миколаїв,

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ", м. Суми,

про стягнення 560 014 грн. 81 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - Наріжна К.С. (довіреність № 17/1-10352 від 09.11.2015);

Від відповідача - не з'явився;

При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,

У судовому засіданні 16.05.2016 судом оголошено перерву до 16.06.2016 о 10 год. 40 хв.

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 560 041 грн. 81 коп., в тому числі 495 180 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги відповідно до договору № 10/5-117 від 22.11.2010, 58 388 грн. 17 коп. пені, 3 988 грн. 57 коп. 3% річних, 2 458 грн. 07 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву б/н від 16.05.2016, в якому зазначив, що договір № 10/5-117 від 22.11.2010 в редакції додаткової угоди № 5 від 26.12.2014 не містить строку виконання відповідачем зобов'язання з остаточної оплати наданих послуг.

Позивач подав письмове пояснення з урахуванням заперечень відповідача проти позову (№ 5690 від 16.06.2016), в якому підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 10/5-117 від 22.11.2010 з урахуванням змін внесених додатковими угодами №№ 1- 6, відповідач доручає, а позивач зобов'язується здійснювати технічне керівництво, консультації, надавати технічну допомогу при монтажі, пусконаладці й введенні в експлуатацію трьох двигунів ДУ80Л при будівництві КС ПХГ «Сарадже» та трьох двигунів ДУ80Л при будівництві КС ПХГ «Шурідже» на території Ісламської Республіки Іран.

Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2015 року (п. 8.1. договору в редакції згідно з додатковою угодою № 5).

Згідно з п. 5.3. договору, оплата наданих послуг здійснюється в наступному порядку:

5.3.1. Авансовий платіж в розмірі 20% від вартості наданих послуг (відповідно до п. 5.1) становить 305 640,00 грн.

Крім того ПДВ 20%, що становить 61 128,00 грн.

Оплата здійснюється протягом 15 календарних днів з дати заявки замовника на відрядження фахівців виконавця (п.3.1. договору).

Виплачений аванс погашається обсягами наданих послуг.

5.3.2. Наступні платежі:

5.3.2.1. Після здачі без зауважень замовника кожного виробу в експлуатацію протягом 10 календарних днів оформлюється Акт здачі-приймання наданих послуг (Додаток № 2), підписується повноважними представниками обох сторін, завіряється печатками і передається по 2 примірники кожній із сторін.

У разі, якщо замовник не підпише Акт здачі-приймання наданих послуг, наданий виконавцем, і не надасть вмотивовану відмову протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту передачі йому Акта здачі-приймання наданих послуг виконавцем, то акт вважається оформленим з моменту його підписання виконавцем, що стане підставою для перерахування замовником платежу, зазначеного в п.5.3.2.2. договору, на рахунок Виконавця. Виконавець розглядає надану замовником мотивовану відмову протягом 3 (трьох) календарних днів з дня її отримання.

За результатами розгляду вмотивованої відмови сторонами складається двосторонній Протокол, при необхідності в ньому вказуються терміни і умови усунення зауважень.

Після усунення виконавцем всіх зауважень, відображених в Протоколі, протягом 3 (трьох) календарних днів Сторони підписують Акт здачі-приймання наданих послуг з урахуванням відпрацьованих зауважень.

5.3.2.2. Оплата за надані послуги здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 15 календарних днів з моменту надання Виконавцем на оплату Акту здачі-приймання наданих послуг і рахунки-фактури.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме актом № 6 від 30.11.2015 здачі - приймання наданих послуг підтверджується факт виконання позивачем договірних зобов'язань щодо здійснення технічного керівництва, консультацій, надання технічної допомоги при монтажі, пусконаладці й введенні в експлуатацію двигуна ДУ80Л зав. № Д2У800055 при будівництві КС ПХГ «Шурідже» на території Ірана загальною вартістю 495 180 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив надані послуги за договором згідно з актом № 6 від 30.11.2015, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 495 180 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що факт надання позивачем та прийняття відповідачем послуг на загальну суму 495 180 грн. 00 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову вказує на те, що договір № 10/5-117 від 22.11.2010 в редакції додаткової угоди № 5 від 26.12.2014 не містить строку виконання відповідачем зобов'язання з остаточної оплати наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з додатковою угодою № 5 від 26.12.2014 до договору сторони виклали п. 5.3. договору в новій редакції:

« 5.3.Оплата наданих послуг проводиться в наступному порядку:

5.3.1. Авансовий платіж в 2015 році в розмірі 20% від вартості надання послуг становить 82 530,00 грн.

Крім того ПДВ 20%, що становить 16 506,00 грн.

Оплата здійснюється протягом 15 календарних днів з дати заявки замовника на відрядження фахівців виконавця (п.3.1. договору).

Виплачений аванс погашається обсягами наданих послуг».

Таким чином, пункт 5.3. договору у новій редакції не містить підпункту 5.3.2. (п.п. 5.3.2.1., 5.3.2.2.) щодо порядку здійснення наступних платежів після авансового платежу.

Разом з цим, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, що на оплату послуг наданих згідно з актом № 6 від 30.11.2015, позивачем відповідачу виставлений рахунок - фактура № 7031 від 30.11.2015, шляхом надсилання останнього поштою згідно з листом № 10/5-11977 від 09.12.2015 з проханням провести оплату наданих послуг.

Лист № 10/5-11977 від 09.12.2015 з рахунком-фактурою №7031 від 30.11.2015 отриманий відповідачем 14.12.2015, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо.

З огляду на викладені встановлені судом обставини, відповідно до положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, обов'язок щодо оплати наданих послуг виник у відповідача 14.12.2015 з дати отримання вимоги, а саме листа № 10/5-11977 від 09.12.2015 з рахунком-фактурою №7031 від 30.11.2015 на оплату наданих послуг, та з закінченням семиденного строку для виконання, а саме з 22.12.2015 відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Відповідач не розрахувався за надані послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати наданих послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 495 180 грн. 00 коп. заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.2.2. договору, в разі не оплати наданих послуг за договором у строк (п. 5.3.2.2.) за кожний день прострочки оплати згідно з пунктом 5.3.2.2. договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховувалась пеня, від суми, що належить до сплати. Пеня сплачується за весь період прострочки по день фактичної оплати.

Згідно з поданим розрахунком, відповідно до п. 9.2.2. договору, відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 58388 грн. 17 коп. за період з 30.12.2015 по 05.04.2016, виходячи з суми заборгованості в розмірі 495 180 грн. 00 коп. з урахуванням строків розрахунків, визначених у п. 5.3.2.2. договору.

Разом з цим, судом встановлено, що додатковою угодою № 5 до договору сторони виклали п. 5.3. в новій редакції, згідно з якою договір не містить порядку та строків здійснення остаточних розрахунків за надані послуги.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

В свою чергу, статтею 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

З урахуванням встановлених судом обставин, враховуючи відсутність між сторонами правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчиненого у письмовій формі, вимога позивача про стягнення з відповідача 58 388 грн. 17 коп. пені є необґрунтованою та безпідставною, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені повністю.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховані 3 % річних в сумі 3988 грн. 57 коп. та інфляційні збитки в сумі 2458 грн. 07 коп. за період з 30.12.2015 по 05.04.2016, виходячи з суми заборгованості в розмірі 495180 грн. 00 коп.

Передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді сплати 3% річних, від простроченої суми не є неустойкою (пенею), зазначені % є не мірою відповідальності, а платою за безпідставний, не погоджений сторонами строк користування чужими грошовими коштами, а тому ці кошти стягуються незалежно від вини боржника та не залежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Не є неустойкою (штрафом, пенею) й застосуванням до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, стягувані у зв'язку з таким застосуванням суми, оскільки вони є відшкодуванням збитків, завданих кредитору, внаслідок зменшення його грошових коштів, через зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.

З огляду на вказане, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків передбачене діючим законодавством України, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2458 грн. 07 коп. інфляційних збитків, 3988 грн. 57 коп. 3 % річних.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 7524 грн. 40 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004, код 05747991) на користь Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (пр. Жовтневій, 42а, м. Миколаїв, 54018, код 31821381) 495 180 грн. 00 коп. заборгованості, 3 988 грн. 57 коп. 3% річних, 2 458 грн. 07 коп. інфляційних збитків, 7524 грн. 40 коп. судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.06.2016

Суддя Є.А. Жерьобкіна