Рішення № 58432267, 09.06.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2016 р. Справа № 911/1242/16

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Сфера»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1»

про стягнення 109 778,19 грн

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. №1389 від 16.12.2015);

від відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Сфера» (далі позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-1» (далі відповідач) про стягнення 109 778,19 грн заборгованості, з яких 107 423,22 грн основного боргу, 1 288,94 інфляційних втрат та 1 066,03 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань з оплати отриманого згідно видаткових накладних товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2016 порушено провадження у справі № 911/1242/16, розгляд справи призначено на 19.05.2016.

13.05.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшов супровідний лист (вх. №10167/16) з долученим до нього документами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2016 розгляд справи відкладено на 09.06.2016.

Відповідач не скористався своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

У судовому засіданні 09.06.2016 представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача в судове засідання 09.06.2016 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

За період з 21.10.2014 по 22.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Сфера» (позивач) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Край-1» (відповідач) товар на загальну суму 126 580,68 грн, що підтверджується видатковими накладними №КСЕС 0010603 від 21.10.2014 на суму 1 433,40 грн, №КСЕС 0010605 від 21.10.2014 на суму 2 507,76 грн, №КСЕС 0010670 від 23.10.2014 на суму 872,64 грн, №КСЕС 0010787 від 28.10.2014 на суму 2 248,56 грн, №КСЕС 0011011 від 04.11.2014 на суму 2 977,92 грн, №КСЕС 0011119 від 06.11.2014 на суму 3 722,28 грн, №КСЕС 0011256 від 11.11.2014 на суму 5 755,68 грн, №КСЕС 0011257 від 11.11.2014 на суму 2 376,00 грн, №КСЕС 0011330 від 13.11.2014 на суму 2 069,28 грн, №КСЕС 0011562 від 18.11.2014 на суму 1 145,04 грн, №КСЕС 0011563 від 18.11.2014 на суму 3 204,78 грн, №КСЕС 0011672 від 20.11.2014 на суму 2 475,54 грн, №КСЕС 0011798 від 25.11.2014 на суму 1 190,10 грн, №КСЕС 0011799 від 25.11.2014 на суму 2 358,72 грн, №КСЕС 0011868 від 27.11.2014 на суму 4 228,14 грн, №КСЕС 0012015 від 02.12.2014 на суму 8 175,78 грн, №КСЕС 0012016 від 02.12.2014 на суму 1 877,04 грн, №КСЕС 0001725 від 13.02.2015 на суму 2 181,96 грн, №КСЕС 0001726 від 13.02.2015 на суму 7 030,62 грн, №КСЕС 0001851 від 17.02.2015 на суму 2 142,00 грн, №КСЕС 0001852 від 17.02.2015 на суму 921,66 грн, №КСЕС 0001930 від 19.02.2015 на суму 3 886,92 грн, №КСЕС 0002062 від 24.02.2015 на суму 2 904,90 грн, №КСЕС 0002070 від 24.02.2015 на суму 685,56 грн, №КСЕС 0002150 від 26.02.2015 на суму 1 200,30 грн, №КСЕС 0002305 від 03.03.2015 на суму 1 904,58 грн, №КСЕС 0002306 від 03.03.2015 на суму 7 761,36 грн, №КСЕС 0002390 від 05.03.2015 на суму 5 175,30 грн, №КСЕС 0002603 від 11.03.2015 на суму 10 576,62 грн, №КСЕС 0002604 від 11.03.2015 на суму 2 571,96 грн, №КСЕС 0002688 від 12.03.2015 на суму 3 810,78 грн, №КСЕС 0002902 від 17.03.2015 на суму 3 755,34 грн, №КСЕС 0003002 від 19.03.2015 на суму 2 465,58 грн, №КСЕС 0003128 від 24.03.2015 на суму 2 197,80 грн, №КСЕС 0003129 від 24.03.2015 на суму 1 031,94 грн, №КСЕС 0003202 від 26.03.2015 на суму 2 958,12 грн, №КСЕС 0003315 від 31.03.2015 на суму 4 219,56 грн, №КСЕС 0003316 від 31.03.2015 на суму 1 409,40 грн, №КСЕС 0006762 від 22.06.2015 на суму 7 169,76 грн, підписаними та скріпленими печатками обох сторін.

Судом встановлено, що відповідач здійснив часткове повернення товару на загальну суму 11 971,86 грн та здійснив часткову оплату за отриманий товар в розмірі 7 185,60 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку позивача.

Відтак, судом встановлено, що позивач належним чином виконав зобовязання з поставки товару, водночас, відповідач свого обвязку з оплати поставленого товару виконав не в повному обсязі.

Таким чином, за відповідачем наявна заборгованість з оплати отриманого товару у розмірі 107 423,22 грн (126 580,68 (поставлено товару) 11 971,86 грн (повернуто товару) 7 185,60 грн (здійснено оплати)).

25.11.2015 позивач на адресу відповідача направив претензію №1318 від 24.11.2015, згідно якої ТОВ «Еко-Сфера» просило погасити заборгованість у розмірі 107 423,22 грн.

11.12.2015 позивач повторно направив відповідачу претензію з вимогою терміново сплатити заборгованість у розмірі 107 423,22 грн.

Зазначені претензії залишились без відповіді та задоволення.

Предметом позову є вимоги про стягнення 107 423,22 грн основного боргу, 1 288,94 інфляційних втрат та 1 066,03 3% річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України (абзац перший п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» № 14 від 17.12.2013р.).

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, вимога позивача про стягнення з відповідача 107 423,22 грн боргу є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи і відповідно підлягає задоволенню.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязання з оплати отриманого товару, позивачем за період з 07.12.2015 по 05.04.2016 нараховано 1 288,94 грн інфляційних втрат та 1 066,03 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за період з 07.12.2015 по 05.04.2016 складає 2 363,31 грн інфляційних втрат та 1 068,35 грн 3 % річних. Відтак, вимоги позивача про стягнення 1 288,94 грн інфляційних втрат та 1 066,03 грн 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-1» (08120, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Леніна, буд. 215А, кімната 3; ідентифікаційний код 22863249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Сфера» (22400, Вінницька обл., Калинівський район, м. Калинівка, вул. Фрунзе, буд. 45; ідентифікаційний код 32320552) 107 423 (сто сім тисяч чотириста двадцять три гривні) 22 коп. основного боргу, 1 288 (одну тисячу двісті вісімдесят вісім гривень) 94 коп. інфляційних втрат, 1 066 (одну тисячу шістдесят шість гривень) 03 коп 3% річних та 1 646 (одну тисячу шістсот сорок шість гривень) 68 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 21.06.2016

Суддя В.М. Антонова