Ухвала суду № 58432128, 21.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21.06.2016

Справа № 910/11236/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БАВТ ГРУП» про забезпечення позову в справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БАВТ ГРУП»

до 1) публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний

комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»;

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія

«Дон-Поставка»

про стягнення заборгованості в розмірі 24 565 085,70 грн,

без участі представників сторін,

ВСТАНОВИВ :

15.06.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «БАВТ ГРУП» (далі – позивач) до публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (далі – відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Дон-Поставка» (далі – відповідач 2) про стягнення заборгованості у розмірі 24 565 085,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що 31.03.2015 між ним та відповідачем 1 був укладений договір № 15-0656-02 (далі – договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язувався передати відповідачу 1 товар, а відповідач 1 зобов’язувався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

02.02.2016 між позивачем та відповідачем 2 був укладений договір поруки № 1 (далі – договір поруки), згідно з умовами якого відповідач 2 (поручитель) частково, в розмірі 2 000,00 грн з ПДВ, поручився перед позивачем за виконання відповідачем 1 його обов’язків, за договором № 15-0656-02 від 31.03.2015.

Відповідач 1 зобов’язання, взяті на себе згідно з умовами договору, виконав неналежним чином та здійснив оплату товару, переданого позивачем, частково і з порушенням строків, встановлених умовами договору.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідачів 16 160 917,55 грн основного боргу, 6 296 027,11 грн пені, 808 100,87 грн штрафу, три проценти річних у розмірі 258 740,84 грн та інфляційну складову боргу в сумі 1 041 299,33 грн.

Провадження у справі № 910/11236/16 порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2016, розгляд справи призначено на 11.07.2016.

16.06.2016 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача 1 в розмірі: 24 563 085,70 грн – заборгованості за договором, 206 683,46 грн – витрат по сплаті судового збору, 499 960,00 грн – витрат на оплату послуг адвоката; а також накласти арешт на грошові кошти відповідача 2 у розмірі: 2 000,00 грн – за договором поруки, 16,54 грн – витрат по сплаті судового збору, 40,00 грн – витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 67 ГПК України встановлено, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Так, враховуючи зміст позовної заяви, матеріально-правовою вимогою позивача є стягнення з відповідачів заборгованості за договором, виконання грошового зобов’язання за яким забезпечене договором поруки, а також стягнення штрафних та фінансових санкцій за порушення вказаного грошового зобов’язання.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач, зокрема, вказав, що господарськими судами прийняті чисельні рішення щодо стягнення заборгованості з відповідача 1 на користь його кредиторів та надано розстрочку виконання рішень суду, що свідчить про важкий фінансовий стан підприємства.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень з відповідача 1 у даній справі, зокрема, стягнуто рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області:

- від 01.06.2016 по справі № 904/3199/16 заборгованість у розмірі 470 251,13 грн, з яких: 40 938,48 грн – три проценти річних, 429 312,65 грн. – інфляційна складова боргу, а також 7 053,77 грн витрат по сплаті судового збору та надано розстрочку виконання рішення;

- від 12.01.2016 по справі № 904/10385/15 штраф за неправильно зазначений код одержувача у сумі 14 300,00 грн та судовий збір у сумі 1 218,00 грн;

- від 01.02.2016 по справі № 904/10956/15 три проценти річних в розмірі 2 651,23 грн, інфляційну складову боргу в сумі 24 662,23 грн та 1 218,00 грн судового збору;

- від 08.09.2015 по справі № 904/6861/15 інфляційну складову боргу в розмірі 810 768,85 грн, три проценти річних у сумі 37 985,38 грн та 16 975,08 грн судового збору;

- від 02.09.2015 по справі № 904/7330/15 інфляційну складову боргу в розмірі 91 859,85 грн, три відсотки річних у сумі 4 167,97 грн та 1 920,56 грн витрат по сплаті судового збору, надано розстрочку виконання рішення;

- від 15.09.2015 по справі № 904/7730/15 три проценти річних у розмірі 3 385,87 грн, 112 554,00 грн основного боргу, інфляційну складову боргу в сумі 59 454,85 грн. та 3 507,90 судового збору, надано розстрочку виконання рішення.

З огляду на викладене, суд вбачає дійсну ймовірність того, що невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменшення майна (грошових коштів) відповідача 1 за кількістю на момент виконання рішення.

Водночас, позивачем не надано документів, що підтверджують наявність обставин, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду у випадку задоволення даного позову щодо відповідача 2.

Враховуючи викладене, суд вважає заяву позивача в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача 2 необґрунтованою, та такою, що задоволенню не підлягає.

Із заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову також і щодо судових витрат, які становлять: 206 700,00 грн – витрати по сплаті судового збору та 500 000,00 грн – витрати з оплати послуг адвоката.

Пунктом 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» № 16 від 26.12.2011 роз’яснено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

З огляду на те, що позивачем не надано документів, які підтверджують здійснення ним витрат на оплату послуг адвоката, суд вважає можливим застосувати заходи до забезпечення позову лише в межах сум позовних вимог та сплаченого судового збору.

Беручи до уваги, що обраний позивачем захід до забезпечення позову, а саме: накладення арешту на грошові кошти відповідачів, відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичне виконання судового рішення, суд визнає доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову стосовно відповідача 1 обґрунтованими та вважає, що заява про забезпечення позову в даній справі підлягає частковому задоволенню.

Суд вважає, що вжиття вказаних заходів є адекватним, розумним заходом до забезпечення позову в даній справі та відповідає принципу забезпечення збалансованості інтересів відповідача та позивача, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БАВТ ГРУП» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову в справі № 910/11236/16 накласти арешт на грошові кошти, що належать публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (51925, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, буд. 18 Б; ідентифікаційний код 05393043) в сумі: 24 563 085,70 грн – за договором № 15-0656-02 від 31.03.2015; 206 683,46 грн – витрат по сплаті судового збору.

3. В решті задоволення заяви про забезпечення позову - відмовити.

Стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «БАВТ ГРУП» (03035, м. Київ, вул. Механізаторів, буд. 2, офіс 303, ідентифікаційний код 39520678).

Боржник: публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (51925, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, буд. 18 Б; ідентифікаційний код 05393043).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» дана ухвала є виконавчим документом.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і дійсна для пред'явлення до виконання до 21 червня 2017 року.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Суддя Я.А. Карабань