Рішення № 58432017, 15.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2016Справа №910/5977/16За позовом Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр"

Про стягнення 41 624,16 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Іващенко О.В. (дов. № 91/2015/11/11-4 від 11.11.2015)

від відповідачів Серебряніков В.Є. (дов. від 15.04.2016)

В судовому засіданні 15.06.2016, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

01.04.2016 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява №94/11/1841 від 29.03.2016 Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" (надалі - відповідач) про стягнення 41 624,16 грн.

Позовні вимоги ограновані тим, що на думку позивача, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за Договором постачання теплової енергії у гарячій воді № 8031060 від 01.02.2014, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 41 624,16 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 01.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" (Споживач) був укладений Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №8031060, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі. Як зазначає Позивач, Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання по оплаті за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.04.2015 р. по 01.06.2015 р. в розмірі 41 624,16 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2016 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/5977/16, розгляд справи призначено на 27.04.2016.

27.04.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та заява про об'єднання справ №910/5981/16, №910/5578/16, №910/5596/16, №910/5977/16, №910/5978/16, №910/5979/16, №910/5980/16, №910/5982/16, №910/5983/16 за однорідними позовами Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" про стягнення заборгованості в одну справу №910/5981/16.

27.04.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі.

27.04.2016 від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 27.04.2016, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 27.04.2016, представник відповідача з'явився, надав заяву про припинення провадження у праві, клопотання про об'єднання позовних вимог.

В судових засіданнях 27.04.2016 та 18.05.2016 на 18.05.2016 та 01.06.2016

В судове засідання, призначене на 01.06.2016, з'явилися представники сторін, представник відповідача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи.

01.06.2016 оголошено перерву до 15.06.2016.

В судовому засіданні, 15.06.2016 , розглянуто клопотання позивача про об'єднання справ та відмовлено в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. За клопотанням сторін або з власної ініціативи суд об'єднує кілька вимог, що випливають з корпоративних відносин і пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Частиною 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України суду надано право об'єднати в одне провадження кілька позовних вимог, що містяться в різних позовах.

Таке об'єднання можливе за наявності одночасно таких умов:

а) позовні вимоги мають бути однорідними;

б) позови мають бути пред'явлені тим самим позивачем до того самого відповідача (відповідачів) або різними позивачами до того самого відповідача.

Однорідними вимогами слід уважати такі, що одночасно:

а) являють собою однаковий спосіб захисту права (наприклад, про визнання недійсним правочину, про виконання обов'язку в натурі тощо);

б) мають ті самі (з одного договору) чи однакові (з різних, але однотипних договорів) підстави виникнення.Вищий господарський суд України в п. 19 інформаційного листа від 29.09.2009 р. № 01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" 1237 на запитання, чи можливе об'єднання в одну справу кількох однорідних справ, розгляд яких здійснюється різними суддями одного господарського суду, надав таку відповідь. Передбачене частиною другою статті 58 ГПК об'єднання кількох однорідних справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу ставиться законом у залежність від того, чи здійснюється розгляд відповідних справ одним і тим же суддею господарського суду. Таке об'єднання відбувається на загальних підставах.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.

Суд зазначає, що справи №910/5981/16, №910/5578/16, №910/5596/16, №910/5977/16, №910/5978/16, №910/5979/16, №910/5980/16, №910/5982/16, №910/5983/16 знаходяться в провадженні різних суддів, а тому чинним господарським процесуальним законодавством України не передбачено право судді самостійно об'єднати дані справи в одне провадження з урахуванням ще й того, що автоматизованою системою документообігу суду також не передбачено можливості такого об'єднання.

Крім того, Суд звертає увагу, що об'єднання справ №910/5981/16, №910/5578/16, №910/5596/16, №910/5977/16, №910/5978/16, №910/5979/16, №910/5980/16, №910/5982/16, №910/5983/16 за однорідними позовами Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" про стягнення заборгованості в одну справу №910/5981/16 перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору по суті.

За таких підстав, Суд відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" про об'єднання справ №910/5981/16, №910/5578/16, №910/5596/16, №910/5977/16, №910/5978/16, №910/5979/16, №910/5980/16, №910/5982/16, №910/5983/16 за однорідними позовами Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" про стягнення заборгованості в одну справу №910/5977/16.

В судове засідання, призначене на 15.06.2016 з'явились представники сторін. Представник відповідача відкликав заяву про припинення провадження у справі та визнав позовні вимоги в повному обсязі.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.02.2014 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" (Споживач) був укладений Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №8031060, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.1 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених цим Договором, Сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України, зокрема правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Постачальник зобов'язався, зокрема, безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження. (пп.2.2.1 Договору)

Додатком №2 до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №8031060 від 01.02.2014 р. Сторони визначили порядок розрахунків за теплову енергію. Так, п.5 Додатку передбачено, що Споживач, що має будинкові прилади обліку щомісячно надає Постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в РТМ "Голосієво" за адресою: вул. Ямська,18/20 - не пізніше 3 числа звітного місяця.

Згідно з п.9 Додатку Споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в РТМ "Голосієво" за адресою: вул. вул. Ямська,18/20 оформлену Постачальником рахунок - фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; акт приймання - передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, який оформлює і повертає один примірник Постачальнику протягом 2 днів з моменту їх одержання.

Споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок Постачальника або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок Постачальника згідно з його розрахунком. (п.10 Додатку)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання по оплаті за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.04.2015 р. по 01.06.2015 р. в розмірі 38 921 грн. 13 коп. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" становить 38 921 грн. 16 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" 3% річних у розмірі 832 грн. 77 коп., інфляційні у розмірі 1 870 грн. 25 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №8031060 від 01.02.2014 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за Договором на постачання електричної енергії у гарячій воді №8031060 від 01.02.2014 року в частині несвоєчасної оплати за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.04.2015 р. по 01.06.2015 р. в розмірі 38 921 грн. 13 коп., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) за спірний період, відомостями обліку споживання теплової енергії та довідкою про надходження коштів за спожиту згідно з Договором теплову енергію.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" за Договором на постачання електричної енергії у гарячій воді №№8031060 від 01.02.2014року за період з 01.04.2015 р. по 01.06.2015 р. в розмірі 38 921 грн. 13 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Публічному акціонерному товариству "Київенерго" в розмірі 38 921 грн. 13 коп.

Отже, Суд приходить до висновку, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості наданих та прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 85 160 грн. 74 коп.. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 11.04.2015 р. по 31.01.2016 р. у розмірі 832 грн. 77 коп. та інфляційні у розмірі 1 870 грн. 25 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати за Договором на постачання електричної енергії у гарячій воді №7560643 від 22.01.2014 року вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача. Так, Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних за загальний період прострочення з 11.05.2015 р. по 31.01.2016 р. у розмірі 1 763 грн. 41 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов"язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3 відсотків річних підлягають задоволенню

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

За таких підстав, Суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" (04060, м. Київ, вулиця Берлінського, будинок 15, Ідентифікаційний код юридичної особи 36844047) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 00131305) заборгованість у розмірі 38 921 грн. 13 коп. , 3% річних у розмірі 832 грн. 77 коп., інфляційні у розмірі 1 870 грн. 25 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21.06.2016

Суддя М.О. Лиськов