Рішення № 58432004, 10.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2016Справа №910/6960/16За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування»

Про стягнення 14 028,68 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача Сакун А.О., довіреність № 130116-1/с від 13.01.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (далі - відповідач) про стягнення 14 028,68 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 28-2001-00019 від 18.03.2015р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 33 953, 78 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 15.04.2016р. порушено провадження у справі № 910/6960/16 та призначено розгляд на 13.05.2016 р.

10.05.2016р. до суду надійшла відповідь від МТСБУ.

10.05.2016р. позивач подав через відділ діловодства суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

10.05.2016р. відповідач подав через відділ діловодства суду відзив на позов.

13.05.2016р. представник позивача у судове засідання не з'явився.

Представник відповідача проти позову заперечив, повідомив суд про те, що позивачем не було враховано коефіцієнт фізичного зносу.

Суд відклав судовий розгляд справи на 10.06.2016р., у зв'язку з відсутністю представника позивача.

10.06.2016р. представник позивача у судове засідання не з'явився.

Представник відповідача надав пояснення по справі, проти позовних вимог заперечив.

Суд відмовив у задоволенні позовних вимог позивача.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2015 року, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Арсенал страхування» (далі - Відповідач) за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3.

У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Українська страхова група», (далі - Позивач), згідно з умовами договору страхування № 28-2001-00019 від 18.03.2015р. (надалі - Договір) транспортний засіб «Форд», д.н.з. НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ТОВ «Натурпродукт «Вега» (надалі - Страхувальник).

17.12.2015р. Страхувальник звернувся до Позивача із заявою про сплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту.

Як зазначено в позовній заяві, згідно з умовами договору, на підставі кошторису №5720 від 10.02.2016р. та зібраних документів, було розраховано та виплачено страхове відшкодування в розмірі 33 953,78 грн. на рахунок Страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням № 2617 від 15.02.2016 року.

Таким чином Позивач виконав свої зобов'язання перед Страхувальником згідно умов Договору.

Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до Постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва по справі № 3/48939 від 04.01.2016 р. винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.12.2015 року, є ОСОБА_3.

На підставі зазначеного до Позивача перейшло право регресної вимоги до ОСОБА_3, але оскільки його цивільно-правова відповідальність була застрахована, то Відповідач на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинен надати своєму Страхувальнику страховий захист та відшкодувати завдані ним в результаті ДТП збитки.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач звернувся до Відповідача з регресною вимогою на суму 33 953,78 грн., проте відповідачем було частково сплачено заборгованість у розмірі 19 925,10 грн.

Згідно наданих пояснень та матеріалів справи, Відповідач посилається на те, що враховуючи надані документи Позивачем, було складено аварійним комісаром Палазовим К.В., повноваження якого підтверджуються кваліфікаційним свідоцтвом НОМЕР_4 від 23.10.2014р., Аварійний сертифікат від 30.03.2016р., яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 складає 19 925,10 грн. На підставі страхового акту № НОМЕР_3-2-2 від 01.04.2016р. Відповідачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 19 925,10 грн., який визначено із розрахунку вартості ремонту з урахуванням зносу.

Закон України від 12.07.2001 № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів

Відповідно до ст. 7 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Відповідачем було доведено розмір шкоди, яка завдана потерпілому в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 15.12.2015р.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Стаття 1194 Цивільного кодексу України встановлює, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до Постанови Верховного суду України від 10.02.2016р. по справі № 20166-2878цс15 до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страхового відшкодування).

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином, на заяви Позивача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 33 953,78 грн., Відповідачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 19 925,10 грн., так як дана сума є фактичним розміром шкоди заподіяною в результаті дорожньо-транспортної пригоди та пов'язана з відновлювальним ремонтом з урахуванням зносу, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи. Тому, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Позивача про стягнення страхового відшкодування в розмірі 14 028,68 грн.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 21.06.2016р.)

Суддя В.І. Мельник