Рішення № 58431948, 15.06.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 червня 2016 року Справа № 913/500/16

Провадження № 9/913/500/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 55 890 грн. 00 коп.

суддя Ворожцов А.Г.

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача представник не прибув,

від відповідача ОСОБА_1, довіреність № РА 121/15 від 22.12.2015,

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем, ДП "Придніпровська залізниця", заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 21825,00 за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній.

У судове засідання прибув представник відповідача, ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит».

Позивач явку свого представника в засідання суду не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

18 травня 2016 року позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову (а.с. 39) у зв'язку з тим, що у поданому позові НЮС-1/150 позивач посилається на інші документи, які стосуються інших обставин.

Суд звертає увагу позивача на те, що предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права або інтересу.

Підставами позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права або законного інтересу.

Виходячи з цього, заява позивача від 18.05.2016 не є заявою про зміну предмету позову, суд розцінює цю заяву як заява про зміну підстав позову.

Крім того, заявою від 23.05.2016 (а.с. 44) позивач у відповідності до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог до 55 890,00 грн., вказану заяву прийнято судом до розгляду, оскільки вона не суперечить чинному законодавству.

Доводи позивача ґрунтуються на факті виявлення невідповідності маси вантажу, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу у вагонах.

Перевірка маси вантажу відбулася на станції Ігрень Придніпровської залізниці під час переважування на вагонних вагах, про що був складений відповідний акт.

Відповідач, ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", заперечень проти позову не висловив, однак звернувся до суду із заявою про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати.

Оцінивши обставини справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, приймаючи позицію відповідача щодо спірних відносин, суд дійшов наступного висновку.

Спір виник через порушення відповідачем нормативних актів, що регулюють порядок і умови перевезення вантажів залізничним транспортом.

У жовтні 2015 року зі станції Фащівка Донецької залізниці відповідач, ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", здійснив відправлення вагонів № 56262371, № 56271182 та № 61565859 за накладною № 48814024 на станцію Ігрень Придніпровської залізниці.

Під час прибуття вагонів на станцію Ігрень Придніпровської залізниці, на підставі ст. 52 Статуту залізниць за заявкою одержувача № 254 (а.с. 13), залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої встановлено, що маса вантажу у зазначених вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.

Контрольне зважування спірних вагонів проводилось на 150-тонних вагонних тензометричних вагах, про що складено акти загальної форми від 05.10.2015 (а.с. 11, 12).

В акті зазначено, що:

- у вагоні № 56262371 було виявлено масу брутто 89859 кг, тара 22400 кг, нетто 67450 кг, що є меншим на 1550 кг, ніж зазначено у перевізних документах,

- у вагоні № 56271182 було виявлено масу брутто 88900 кг, тара 22400 кг, нетто 56500 кг, що є меншим на 2550 кг, ніж зазначено у перевізних документах,

- у вагоні № 61565859 було виявлено масу брутто 92050 кг, тара 23800 кг, нетто 68250 кг, що є меншим на 1750 кг, ніж зазначено у перевізних документах.

У складеному 05.10.2015 комерційному акті РА № 004158/73 (а.с. 10) зазначено (розділ Д), що при переважуванні виявилось:

- вагон № 56262371: брутто 89859 кг, тара 22400 кг, нетто 67450 кг, що на 1550 кг менше, ніж зазначено у документах,

- вагон № 56271182: брутто 88900 кг, тара 22400 кг, нетто 66500 кг, що на 2500 кг менше, ніж зазначено у документах,

- вагон № 61565859: брутто 92050 кг, тара 23800 кг, нетто 68250 кг, що на 1750 кг менше, ніж зазначено у документах.

При цьому завантаження вантажу рівномірне, нижче бортів на 40 50 см, вантаж марковано двома паралельними борознами по всій довжині вагона. Люки, двері зачинені, течії вантажу немає.

Матеріали справи містять копію Технічного паспорту вагонних вагів № 20, на яких здійснювалось зважування спірного вантажу (а.с. 14-15), згідно з яким ваги були повірені 11.08.2015, що в межах необхідного інтервалу (п. 12).

Враховуючи різницю між масою вантажу, що вказана відправником у залізничній накладній (перевізному документі), та виявленою і засвідченою комерційним актом масою вантажу, позивач на підставі ст. 122 Статуту залізниць України вбачає підстави для стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у перевізному документі масу вантажу у пятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, розмір якого становить 55 890,00 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908, ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобовязань.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, з подальшими змінами, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем (ст. 23 Статуту залізниць України).

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником (ст. 37 Статуту залізниць України).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч. 4 ст. 52 Статуту залізниць України).

В результаті переважування вантажу залізницею перевірена маса вантажу, що перевозився за залізничною накладною № 48814024 у спірних вагонах, відправником якого є відповідач, та виявлена невідповідність маси вантажу, зазначеної в перевізному документі, фактичній масі вантажу.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобовязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

За обставинами виявленої у спірних відносинах невідповідності маси вантажу, зазначеної у перевізному документі, фактичній масі вантажу на станції Ігрень Придніпровської залізниці складено акт загальної форми від 05.10.2015 та комерційний акт РА № 004158/73 від цієї ж дати.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Мінінфраструктури України від 08.06.2011 № 138, зареєстр. в Мінюсті України 24.06.2011 за № 765/19503), передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній, у тому числі, масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф стягується у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивач здійснив розрахунок провізної плати за вагони відповідно до накладної № 48814024 на підставі Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов'язані з ними послуги та коефіцієнтів, що застосовуються до цього Збірника наступним чином:

- для вантажів, що перевозяться в універсальних вагонах на відстань 357 км із масою 70 тис. кг застосовується ставка 3321.

- коефіцієнт для вантажів з кодом вантажу згідно з Єдиною тарифно-статистичною номенклатурою вантажів 161 складає 1,122.

- провізна плата одного дорівнює 3321 х 1,122 = 3726,00 грн.

- пятикратний розмір провізної плати складає 3726,00 грн. х 5 х 3 = 55 890,00 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Доводи у цьому клопотанні зводяться до того, що відповідачем не завдано позивачу збитків, а тому відсутні негативні наслідки від порушення зобов'язання.

Крім того, підприємство відповідача є вугільним підприємством, основним видом діяльності якого є видобуток вугілля, і від стабільності роботи цього підприємства залежить робота багатьох електростанцій, які використовують збагачене вугілля.

Відповідач звертає увагу на те, що його підприємство перебуває в скрутному стані через проведення антитерористичної операції, на підприємстві виникла заборгованість із заробітної плати перед працівниками. Існують й інші важкі обставини, які, на думку відповідача, мають істотне значення для розгляд цієї заяви, та які є виключними у спірних правовідносинах.

Крім того, вважає відповідач, позивачу не завдано жодних збитків, негативні наслідки для позивача через зазначення невірної маси вантажу у накладній відсутні.

На підтвердження доводів, наведених у заяві про зменшення розміру штрафу, відповідач надав до справи відповідні документи.

Відповідно до ст.ст. 230, 233 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання; у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм законодавства зменшенню підлягають штрафні санкції, встановлені як за згодою сторін, так і законом.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та встановлення, при цьому, розміру зменшення є правом суду, та застосовується ним виходячи з обставин справи та внутрішнього переконання суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Вирішуючи питання щодо поданої відповідачем заяви, суд виходить у т.ч. з об'єктивної оцінки, чи є випадок винятковим, враховуючи інтереси сторін та обставини, які заслуговують на увагу.

Так, вказана процесуальна норма разом з нормою ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України застосовуються на розсуд суду першої інстанції, який розглядає спір.

Викладене щодо можливості зменшення судом на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України штрафу, передбаченого ст. 122 Статуту залізниць України, відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, наведеній у постановах від 06.03.2008 по справі № 13/544, від 31.07.2008 по справі № 17/23, від 13.03.2008 по справі № 1/594, тощо.

За таких обставин, приймаючи до уваги ступінь виконання зобовязання відповідачем, його майновий стан, відсутність завдання зазначеним правопорушенням позивачу збитків та настання негативних наслідків, суд реалізує своє право на зменшення розміру штрафних санкцій, застосованих позивачем відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, до розміру однієї провізної плати за 3 вагони 3726 х 3 = 11178,00 грн.

Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про їх задоволення, з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Гвардійський, буд. 30/1, код 37713861, на користь позивача, Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код 40075815, в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», 49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, код 40081237, зменшений судом штраф за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 11178,00 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане - 17.06.2016.

СуддяА.Г. Ворожцов