Рішення № 58431540, 14.06.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.06.2016 Справа № 905/1545/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., суддів Говоруна О.В. та Харакоза К.С.

при секретарі судового засідання Сапожніковій Ю.Б.

у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк», в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Південкомбанк» ОСОБА_1, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-строй компанія», м. Донецьк

про стягнення заборгованості за кредитним договором

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю № 97 від 21.09.2015р.

від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю №б/н від 20.07.2015р.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк», м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-строй компанія», м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 119 330 127,27 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 63 998 632,96 грн.; поточної заборгованості за процентами в розмірі 435 546, 25 грн.; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 25 143 998, 69 грн.; заборгованості по оплаті пені в розмірі 29 751 949,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про надання відкличної відновлюваної кредитної лінії № 242К-02Ю від 22.02.2011р.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач 03.11.15р. до канцелярії суду надав відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За змістом інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 83030, Донецька область, м. Донецьк, вул. Майська, буд. 86-А.

У відповідності до листа Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» від 17.02.2015р. № 32-34/2-55 відділення поштового звязку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк, у звязку з чим ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладання розгляду справи були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань.

Також, у клопотанні №б/н від 29.09.2015р. відповідач просив суд направляти кореспонденцію на адресу: вул. Бахчиванджи, будинок №2, місто Маріуполь, Донецька область, 87525.

Судом поштова кореспонденція направлялася на вищевказану адресу, але поштові конверти поверталися на адресу суду з відміткою «організація не зареєстрована».

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 ухвали господарського суду розміщені в мережі Інтернет за адресою http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі Судова влада України, відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду судом справи.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки, їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у судових засіданнях, у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу, істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд встановив.

Предметом позову є стягнення з відповідача 119 330 127,27 грн., з яких: 63 998 632,96 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 435 546,25 грн. поточної заборгованості зі сплаті процентів, 25 143 998,69 грн. простроченої заборгованості зі сплати процентів, 29 751 949,37 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Підставою звернення є неналежне виконання відповідачем умов договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №242К-02Ю від 22.02.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2011р. ПАТ КБ Південкомбанк (позивач, далі - банк, кредитор) та ТОВ «Торг-строй компанія» (позичальник) підписали договір №242К-02Ю, який за своєю правовою природою є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими нормативно-правовими актами.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Відповідно до п. 1.1 цього Договору, банк надає позичальнику грошові кошти, в сумі 64 000 000,00 грн. у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у вигляді відновлювальної кредитної лінії.

Пунктом 1.1.2 договору (в редакції додаткової угоди №23 від 20.12.2013р.) встановлено, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, зі сплатою 24,5% річних від суми отриманих грошових коштів, без щомісячної комісії, без одноразової комісії та кінцевим терміном повернення кредиту 19.12.2012р. на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2.1. договору видача траншів кредиту проводиться частками або повністю шляхом зарахування на поточний рахунок №26007023573001 у ПАТ «КБ «Південкомбанк» код банку (МФО) 335946, на підставі письмової заяви позичальника.

З п. 2.2. договору вбачається, що моментом (днем) надання траншу кредиту вважається день зарахування на поточний рахунок №26007023573001 у ПАТ «КБ «Південкомбанк» код банку (МФО) 335946 суми відповідного траншу кредиту.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за методом «факт/360» «фактична кількість днів користування кредитом у місяці та в році 360). При розрахунку процентів враховується надання та не враховується день погашення кредиту. (п. 2.7. договору).

Відповідно до п. 2.8 договору сплата процентів здійснюється у валюті кредиту щомісячно, по 05 число місяця, наступного за звітним, а також в день повернення кредиту в повній сумі (якщо таке повернення відбулось після спливу дати, зазначеної в пункті 1.1 договору) на рахунок №20683023573001 у ПАТ «КБ «Південкомбанк», код банку (МФО) 335946.

Згідно з п. 4.2. договору, у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строку повернення кредиту, визначених цим договором, кредитор має право стягнути з позичальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно поверненої суми за кожний день прострочення (з початку періоду прострочення). Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобовязання мало бути виконано. При розрахунку пені враховується день виникнення простроченої заборгованості та не враховується день повернення заборгованості позичальником.

Додатковими угодами № 1 26 сторони дійшли згоди внести зміни в окремі пункти договору (том 1, а.с. 27-53).

Так, додатковими угодами № 1, 2, 3 до договору сторони вносили зміни в пункти 1.1.1. та 1.1.2. Договору, а додатковою угодою № 4 від 29.12.2011р. сторони домовились п. 1.1.1 договору виключити.

Додатковими угодами № 17, 20, 24-26 сторони змінили п.1.3.2. договору, доповнивши його новими договорами застави в якості забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором.

Відповідно до додаткової угоди № 24/1 від 22.04.2014р. сторони домовились доповнити п.2.12 договору п.2.12.1 та встановити черговість погашення позичальником заборгованості.

Банк виконав свої зобовязання за кредитним договором у повному обсязі та у строки обумовлені в кредитному договорі надав кредитні кошти у користування відповідачу траншами:

25.02.2011р. - у сумі 2 000 000 грн. 00 коп.;

28.02.2011р. у сумі 44 000 000 грн. 00 коп.;

01.03.2011р. у сумі 8 000 000 грн. 00 коп.;

02.03.2011р. у сумі 4 000 000 грн. 00 коп.;

03.03.2011р. у сумі 10 000 000 грн. 00 коп.;

03.03.2011р. у сумі 3 000 000 грн. 00 коп.;

09.03.2011р. у сумі 326 000 грн. 00 коп.,;

10.03.2011р. у сумі 834 000 грн. 00 коп.;

14.03.2011р.- у сумі 200 000 грн. 00 коп.;

23.03.2011р. у сумі від 12 000 грн. 00 коп.;

26.04.2011р. у сумі 64 000 000 грн. 00 коп.;

11.05.2011р. у сумі 64 000 000 грн. 00 коп.;

30.05.2011р. у сумі 24 000 000 грн. 00 коп.;

06.06.2011р. у сумі 5 500 000 грн. 00 коп.;

29.06.2011р. у сумі 3 800 000 грн. 00 коп.;

30.06.2011р. у сумі 11 226 980 грн. 00 коп.;

18.07.2011р. у сумі 4 900 000 грн. 00 коп.;

30.08.2011 р. у розмірі 3700 000 грн.00 коп.

Факт надання кредиту підтверджується відповідними меморіальними ордерами, копії яких наявні в матеріалах справи (том 1, а.с. 180-197).

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведено, що банком належним чином виконані умови договору щодо надання кредитних коштів, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку та меморіальними ордерами.

Всупереч приписам закону та умовам договору, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, отримані кошти у встановлені строки не повернув, плату за кредит своєчасно та в повному обсязі не сплачував. Враховуючи той факт, що відповідач заборгованість за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 242К-02Ю від 22.02.2011р. так і не сплатив, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за цим договором.

З наданої позивачем банківської виписки вбачається, що заборгованість відповідача за основною сумою кредиту дійсно (фактично) становить 63 998 632, 96 грн. за період з 22.02.2011р. по 11.08.2015р. Враховуючи вищезазначене, а також доведеність матеріалами справи наявність прострочення зі сторони позичальника щодо повернення коштів, вимога позивача щодо стягнення 63 998 632, 96 грн. простроченої заборгованості за кредитом є обґрунтованою.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача поточну заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, яка складає 435 546,25 грн., за період з 28.02.2011р. по 10.08.2015р. та прострочену заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом яка складає 25 143 998,69 грн., за період з 06.04.2011р. по 10.08.2015р..

Враховуючи доведення позивачем факту несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом, господарський суд задовольняє вимогу щодо стягнення поточної заборгованості процентів у сумі 435 546,25 грн., та прострочену заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, яка складає 25 143 998,69 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 29 751 949,37 грн. яка нарахована 06.04.2011р. по 10.08.2015р. за порушення відповідачем строків повернення кредиту господарський суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобовязань за договором, позивачем, на підставі п. 4.2. договору про відкриття кредитної лінії, нарахована та вимагається до стягнення пеня за період з 06.04.2011р. по 10.08.2015р. в сумі 29 751 949, 37 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про встановлену спеціальну позовну давність в один рік для вимог щодо стягнення неустойки (штрафу, пені), також, посилаючись на Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» просить відмовити у стягненні пені, нарахованої за період після 14.04.2014р.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач просить суд стягнути пеню за період з 06.04.2011р. по 10.08.2015р.

Поштовий конверт, яким позовну заяву було направлено на адресу суду датований 17.08.2015р., тобто, враховуючи спеціальну позовну давність щодо неустойки позивач має право стягнути пеню за період починаючи з 17.08.2014р.

У звязку з вищевикладеним суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за період з 06.04.2011р. по 17.08.2014р.

Щодо пені, нарахованої за період з 18.08.2014р. по 10.08.2015р.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Донецьк, де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. № 1053-р. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, на дату винесення рішення дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. № 1053-р зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р., однак вона не скасована і не визнана незаконною.

Одночасно, відповідно до ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом. Одночасно, проведення антитерористичної операції на території м. Донецьк є загальновідомим фактом.

Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло місто Донецьк.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України «Про боротьбу з тероризмом», прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені, нарахованої в період проведення антитерористичної операції, тобто, з 18.08.2014р. по 10.08.2015р.

У звязку з вищевикладеним, суд відмовляє в стягненні пені, нарахованої за період з 06.04.2011р. по 10.08.2015р. в сумі 29 751 949, 37 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 47, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПІВДЕНКОМБАНК, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-строй компанія», м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 119 330 127,27 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-строй компанія» (83030, Донецька область, м. Донецьк, вул. Майська, буд. 86 А, код ЄДРПОУ 36512224) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПІВДЕНКОМБАНК (83015, просп. Ватутіна, буд. 33-А, м. Донецьк, адреса для кореспонденції: 03138, м. Київ, просп. Червонозоряний, 82, оф.5, код ЄДРПОУ 19358767) 63 998 632,96 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 435 546,25 грн. поточної заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 25 143 998,69 грн. простроченої заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-строй компанія» (83030, Донецька область, м. Донецьк, вул. Майська, буд. 86 А, код ЄДРПОУ 36512224) на користь державного бюджету України (отримувач: Управління державної казначейської служби м.Харькова, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 37999649, рахунок 31216206783002, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 54 859,35 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення підписаний 21.06.2016р.

Рішення набирає законної сили 04.07.2016р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Суддя О.В. Говорун

Суддя К.С. Харакоз