Рішення № 58431488, 10.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2016Справа №910/6922/16За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування»

Про стягнення 19 043,53 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача Сакун А.О., довіреність № 130116-1/с від 13.01.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (далі - відповідач) про стягнення 19 043,53 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 37232Га/05АВ від 09.11.2014р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 19 043,53 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 15.04.2016р. порушено провадження у справі № 910/6922/16 та призначено розгляд на 13.05.2016 р.

05.05.2016р. позивач подав через канцелярію суду заяву про уточнення позовних вимог та документи по справі.

10.05.2016р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.

13.05.2016р. представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Представник відповідача проти позову заперечив, повідомив про часткову оплату вартості страхового відшкодування.

Суд відклав судовий розгляд справи на 10.06.2016р., у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів по справі.

10.06.2016р. позивач подав через відділ діловодства суду заперечення на відзив.

10.06.2016р. представник позивача у судовому засіданні не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення по справі, заперечив щодо задоволення позовних вимог позивача.

Суд вирішив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2015 року, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Арсенал страхування» (далі - Відповідач) за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/5862021.

У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «АХА Страхування», (далі - Позивач), згідно з умовами договору страхування № 37232Га\05АВ від 09.11.2014р. (надалі - Договір) транспортний засіб «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (надалі - Страхувальник).

Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту, на підставі страхового акту № 1.003.15.08172/VESKO14271 від 24.06.2015р. та зібраних документів було розраховано та виплачено страхове відшкодування у розмірі 20 043,53 грн. на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням № 181621 від 26.06.2015 року.

Таким чином Позивач виконав свої зобов'язання перед Страхувальником згідно умов Договору.

Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до Постанови Суворовського районного суду м. Херсона по справі №668/7814/15-п від 15.07.2015 р. винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 05.06.2015 року, є ОСОБА_3.

На підставі зазначеного до Позивача перейшло право регресної вимоги до ОСОБА_3, але оскільки його цивільно-правова відповідальність була застрахована, то Відповідач на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинен надати своєму Страхувальнику страховий захист та відшкодувати завдані ним в результаті ДТП збитки.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач звернувся до Відповідача з регресною вимогою на суму 20 043,53 грн., проте Відповідачем було частково сплачено заборгованість у розмірі 12 709,21 грн., тому Позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог в розмірі 6 334,32 грн.

Згідно наданих пояснень та матеріалів справи, Відповідач посилається на те, що враховуючи надані документи Позивачем, було складено аварійним комісаром Палазовим К.В., повноваження якого підтверджуються кваліфікаційним свідоцтвом АК-ПК-ТЗ №1962 від 23.10.2014р., Аварійний сертифікат від 05.12.2015р., яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 складає 13 709,21 грн. На підставі страхового акту № АІ/5862021-2-1 від 10.12.2015р. Відповідачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 13 709,21 грн., який визначено із розрахунку вартості ремонту з урахуванням зносу, а також вирахуванням розміру франшизи в сумі 1000 грн.

Закон України від 12.07.2001 № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів

Відповідно до ст. 7 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Позивачем було направлено заперечення на відзив Відповідача, відповідно до якого Позивач не погоджується з доводами Відповідача наведених у відзиві та зазначає, що до Позивача перейшло до Відповідача право вимоги у межах фактичних витрат, тобто тих витрат, яких Позивач зазнав в результаті виплати страхового відшкодування, сума якого підтверджується платіжним дорученням. Також, Позивач вважає, що визначення розміру страхового відшкодування здійснюється на підставі рахунку з СТО.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Стаття 1194 Цивільного кодексу України встановлює, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до Постанови Верховного суду України від 10.02.2016р. по справі №20166-2878цс15 до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страхового відшкодування).

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи сплату Відповідачем страхового відшкодування в розмірі 12 709,21 грн. на підставі розрахунку відновлювального ремонтом з урахуванням зносу, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Позивача про стягнення страхового відшкодування в розмірі 6 334,32 грн. з урахуванням уточнення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 21.06.2016р.)

Суддя В.І. Мельник