Ухвала суду № 58431427, 21.06.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.06.16р. Справа № 904/6/16

За заявою: комунального підприємства "Кривбасводоканал", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.16 р.

У справі:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ", м.Краматорськ, Донецька область

до комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача (заявника): не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", м.Краматорськ, Донецька область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до комунального підприємства "Кривбасводоканал", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача:

- суму заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 14933755,43грн.

- пеню, за прострочення сплати активної електроенергії у розмірі 140232,84грн.;

- суму трьох відсотків річних, за прострочення сплати активної електроенергії у розмірі 115104,39грн.;

- суму інфляційних втрат, за прострочення сплати активної електроенергії у розмірі 274942,46грн.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № б/н від 30.12.2015р. ухвалою суду від 05.01.2016р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 28.01.2016р.

Суд розгляд справи відкладав з 28.01.2015р. на 25.02.2016р.

25.02.2016р. рішенням господарського суду позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Єсеніна, буд.6А, ідентифікаційний код 03341316) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, буд.8; ідентифікаційний код 31018149) 13328376,64грн. (тринадцять мільйонів триста двадцять вісім тисяч триста сімдесят шість грн. 64 коп.) заборгованості за спожиту активну електроенергію; 139973,70грн. (сто тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три грн. 70 коп.) пені, за прострочення сплати активної електроенергії; 115047,38грн. (сто п'ятнадцять тисяч сорок сім грн. 38 коп.) трьох відсотків річних за прострочення сплати активної електроенергії; 177784,80грн. (сто сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят чотири грн. 80 коп.) інфляційних втрат за прострочення сплати активної електроенергії; 162584,73грн. (сто шістдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят чотири грн. 73 коп.) судового збору.

В частині стягнення з комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Єсеніна, буд.6А, ідентифікаційний код 03341316) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, буд.8; ідентифікаційний код 31018149) 1133847,94грн. (один мільйон сто тридцять три тисячі вісімсот сорок сім грн. 94 коп.) заборгованості за спожиту активну електроенергію, провадження припинено.

В решті позовних вимог відмовлено.

09.03.2016р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.16р., яке набрало законної сили 09.03.16р. видано наказ.

14.06.2016р. господарським судом отримано заяву за вих.№561юв від 13.06.2016р. комунального підприємства "Кривбасводоканал" про відстрочку виконання рішення суду до 31.12.2016р.

Заява відповідача обґрунтована наступним.

Відповідач звернув увагу суду, що 10.05.2016р. господарським судом відстрочено виконання рішення суду до 10.06.2016р. і за цей період відповідач, незважаючи на наявність законних підстав не сплачувати заборгованість за рішенням суду, в добровільному порядку здійснив часткову оплату заборгованості, внаслідок чого загальна сума заборгованості зменшилася на 13162280,94грн.

Підприємство відповідача виконати судове рішення негайно та у повному обсязі не може, у зв'язку з тим, що на даний час перебуває у скрутному фінансовому становищі.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 3 статуту відповідача, головним напрямком його діяльності є забезпечення потреб населення та інших споживачів послугами водопостачання; транспортування питної води споживачам по водопровідним мережам; забезпечення транспортування стічних вод по колекторам та каналізаційним мережам; очищення на очисних спорудах.

Цілодобова робота відповідача спрямована на забезпечення населення міста ОСОБА_1 і Криворізького району послугами з централізованого постачання води і водовідведення.

Збереження довкілля є одним із головних чинників здоров'я споживачів цих послуг.

До труднощів, що існують на підприємстві відносяться застаріла інфраструктура, яка потребує значних фінансових ресурсів для її підтримки в робочому стані і модернізації; незадовільна платіжна дисципліна контрагентів, які користуються послугами.

Відсутність у відповідача необхідних коштів перешкоджає впровадженню нових енергозберігаючих технологій, які б дали змогу більш економно споживати електроенергію та здійснити заміну застарілих трубопроводів, які збільшують обсяги технологічних втрат у мережах водопостачання.

Важливо зазначити, що відповідач займає монопольне становище та надає послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення значній кількості споживачів серед яких є, як фізичні так і юридичні особи.

Чинне законодавство не дає права підприємству припиняти надання або здійснювати відключення споживачів від послуг з централізованого водопостачання, навіть у випадку існування значної заборгованості з їх боку.

Крім цього, припинення централізованого водовідведення та водопостачання є неможливим з огляду на ймовірність виникнення санітарно-епідеміологічної загрози у регіоні.

Невиконання фізичними та юридичними особами, своїх обов'язків з оплати послуг централізованого водопостачання та водовідведення наданих відповідачем є причиною того, що перед підприємством, станом на 01 червня 2016 року, утворилася значна дебіторська заборгованість у сумі 331 млн. 055 тис. грн. із яких:

- 193 млн. 779 тис. грн. заборгованість фізичних осіб (населення);

- 604 тис. грн. заборгованість бюджетних установ;

- 2 млн. 712 тис. грн. заборгованість держави з компенсації пільг.

- 133 млн. 960 тис. грн. заборгованість промислових та госпрозрахункових підприємств у тому числі: 58 млн. 423 тис. грн. борг комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» та 67 млн. 267 тис. грн. борг державного підприємства «Криворізька теплоцентраль».

Крім значної заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, перешкодою для негайного виконання рішення суду і оплати заборгованості перед позивачем є незадовільний стан примусового виконання рішень судів по стягненню коштів з боржників на користь відповідача.

На даний час 31 рішення господарського суду набрали законної сили і знаходяться на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби.

На сьогодні, як зазначає відповідач, залишок несплаченої суми становить 52213777,79грн. з КПТМ «Криворіжтепломережа» та 62831070,37грн. з ДП «Криворізька теплоцентраль».

Період виникнення заборгованості у деяких справах бере свій початок ще в 2002 році.

Наведене свідчить, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла не внаслідок умисних та неправомірних дій підприємства, а є наслідком неналежного виконання договірних зобов'язань перед відповідачем з боку таких контрагентів, як ці теплопостачальні організації.

Незважаючи на те, що судові рішення відносно вказаних боржників перебувають на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби, залишається невизначеним кінцевий строк коли ці рішення будуть виконані у повному обсязі.

Підприємство відповідача має несплачену заборгованість перед бюджетом.

Криворізькою південною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відповідно до статей 88, 89 Податкового кодексу України все майно підприємства внесено до податкової застави.

Податкова застава - це засіб забезпечення виконання зобов'язання підприємства по сплаті податків, зборів і платежів, а також надання контролюючим органам звітності. Своєрідна майнова гарантія виконання підприємством передбачених норм податкового законодавства в обумовленому обсязі й у визначений термін, що не оформляється в документальній формі, формі договору, а прямо передбачена Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, що знаходилися в його власності (повному господарському веденні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків придбає права власності в майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Наявність податкової застави унеможливлює відчуження (продаж) основних фондів відповідача з метою негайного виконання цього судового рішення.

Відносини між відповідачем та енергопостачальною компанією позивача регулюються чинним законодавством та укладеними договорами, умови яких дозволяють останньому припиняти постачання електричної енергії на виробничі об'єкти боржників.

Тобто, позивач в своїй діяльності жодним чином не обмежений в правах щодо відключення відповідача або інших боржників від енергоживлення, в той час, як чинне законодавство України не забезпечує захисту інтересів водопостачальних підприємств від припинення чи обмеження енергопостачання.

Невиконання судового рішення у цій справі після набрання ним законної сили змусить позивача звертатися до Державної виконавчої служби з заявою про примусове його виконання.

Наслідком звернення позивача до Державної виконавчої служби буде створення додаткового фінансового навантаження на відповідача та стягнення з підприємства додаткових коштів у розмірі 10 відсотків від суми боргу в якості виконавчого збору, що становить 1316228,09грн. (один мільйон триста дев'яносто дві тисячі сімсот шістдесят сім грн. 00 коп.).

Стягнення Державною виконавчою службою цієї суми буде мати негативні наслідки для відповідача у вигляді збільшення суми грошових зобов'язань, які необхідно сплатити, що в свою чергу, ще більше ускладнить вирішення питань стосовно виконання рішення суду та своєчасності оплати інших обов'язкових платежів. Серед яких оплата податків до місцевого та державного бюджету. Все зазначене, буде ставити під загрозу якість та своєчасність надання послуг споживачам. Примусове стягнення боргу з відповідача може спричинити перебої у його роботі, призвести до часткового чи навіть повного зупинення його діяльності, що зменшить надходження коштів, які отримує підприємство в якості оплати за свої послуги.

Усі перелічені негативні наслідки, які виникнуть у випадку примусового виконання рішення суду можуть викликати загрозу банкрутства підприємства, на якому працює близько двох тисяч працівників.

Тобто, виникне загроза зменшення (звільнення) числа працюючих та поповнення лав безробітних у місті ОСОБА_1.

З точки зору безпеки здоров'я населення, яке користується послугами централізованого водопостачання та водовідведення, це може викликати спалах епідемічних захворювань, внаслідок порушення та зниження санітарно-епідеміологічних норм.

Крім переліченого, перешкодою для добровільного виконання рішення суду у справі №904/6/16 є те, що на виконанні старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 знаходиться зведене виконавче провадження №ВП48068334 відносно боржника-відповідача. До складу якого входять виконавчі провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2010р. у справі №17/177-10; наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010р. у справі №35/227-10 про стягнення з відповідача на користь державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання»; наказу господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2010р. у справі №35/174-10 про стягнення з відповідача на користь державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання»; наказу господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2015р. у справі № 904/9741/14 про стягнення з відповідача на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» на загальну суму 19175993,36грн.

Отже, на думку відповідача, наведене свідчить про те, що існує значна кількість підстав для задоволення заяви про надання відстрочки виконання судового рішення на термін, який надасть можливість відповідачу добровільно виконати судове рішення без негативних наслідків, як для безперебійної роботи підприємства, так і щодо сплати поточних платежів, адже централізоване водопостачання та водовідведення відносяться до життєво важливих потреб без яких неможливо створити нормальні умови життя людей.

Враховуючи зазначені обставини відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду до 31.12.2016р.

Керуючись ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив прийняти заяву за вих.№561юв від 13.06.2016р. комунального підприємства "Кривбасводоканал" про відстрочку виконання рішення суду до розгляду; призначити розгляд у засіданні на 21.06.16р.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду.

21.06.2016р. повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання (ч.1).

Відповідно до п.7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Пунктом 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

Дослідивши заяву відповідача (заявника) про відстрочку виконання рішення суду, заперечення позивача, господарський суд прийняв рішення частково задовольнити відповідача та відстрочити виконання рішення суду на 1 місяць.

Рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України (стаття 115 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд визнав, що в неналежному виконанні відповідачем (заявником) умов укладеного між сторонами договору відсутня вина позивача, а зазначена заборгованість утворилася внаслідок господарської діяльності самого відповідача (заявника).

Господарський суд враховував матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача (заявника) у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Загальновідомою обставиною є наявність в економіці держави інфляційних процесів та економічної кризи, однак дотримуючись балансу інтересів сторін господарський суд вважає справедливим задовольнити її частково.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву за вих.№561юв від 13.06.2016р. комунального підприємства "Кривбасводоканал" про відстрочку виконання рішення суду до 31.12.2016р. задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення суду до 21.07.2016р.

Ухвала набирає законної сили з часу її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку встановленому для оскарження судових рішень.

Суддя ОСОБА_3