Ухвала суду № 58430984, 21.06.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

"21" червня 2016 р. Справа № 817/3364/15

Суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду Бучик А.Ю., розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "09" лютого 2016 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанекс" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про стягнення пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подана після закінчення визначених законом строків.

Відповідно до вимог ч.2 ст.186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вказану постанову Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області отримала 17.02.2016 р. (а.с.140), про що свідчить підпис уповноваженої особи у повідомленні про вручення поштового відправлення, отже, з урахуванням п. 6 ст. 103 КАС України, останній день подачі апеляційної скарги припадає на 29.02.2016 р.

Однак, скаржник всупереч вищезазначених правових норм звернувся до суду з апеляційною скаргою 27.05.2016р., про що свідчить штемпель суду першої інстанції на апеляційній скарзі (а.с.154).

У апеляційній скарзі інспекція не порушила питання про поновлення пропущеного строку та не вказала поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Згідно з абзацами 1, 2 частини 4 статті 189 КАС України (із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" № 4176-VI від 20.12.2011 року), апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження і заявником не порушується питання про поновлення цього строку, у відповідності до ст. 189 КАС України, її слід залишити без руху та надати 30-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній обґрунтованих підстав пропуску цього строку.

Крім того, Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду та заявлено в апеляційній скарзі клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття судом рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши вказане клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір". Так, положеннями ст.8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в апеляційній скарзі, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд також враховує, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору суперечитиме завданню та меті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір.

З огляду на зазначене, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття судом рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги відсутні.

Законом України "Про судовий збір" зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VІII, діючий з 01.09.2015 р. встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній станом на 01 вересня 2015 року) визначено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" передбачено розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2016 року, який складає 1218 грн. 00 коп.

Таким чином, розмір судового збору, який має бути сплачено за подання скарги, на постанову суду першої інстанції становить 1339 грн. 80 коп.

Реквізити для сплати судового збору:

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях

Отримувач коштів: УДКСУ у м.Житомирі

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38035726

Банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області

Код банку отримувача (МФО): 811039

Рахунок отримувача: 31216206781002

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у звязку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Керуючись ст. ст. 189, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття судом рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без руху.

Надати Державній податковій інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області 30-денний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

Роз'яснити Державній податковій інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області , що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, суддею буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя А.Ю.Бучик

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу

2- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

- ,