Ухвала суду № 58429942, 14.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 червня 2016 рокусправа № 808/4124/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Київської митниці ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду 06 жовтня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Кліон» звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 03.06.2015 №125110008/2015/010067/2 про коригування митної вартості товарів; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110008/2015/00024 від 03.06.2015..

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що договірна вартість придбаного товару за зовнішньоекономічним контрактом №188F/2015Р від 30.04.2015 укладеного з Пелагос П/Ф, Фарерські острови, а саме «морожена скумбрія», склала 1,15 доларів США за кг. Рішенням митниці про коригування митної вартості товару №125110008/2015/010067/2 від 03.06.2015року, ціна товару скоригована за резервним методом до рівня 1,84 доларів США/кг, який жодним чином не обґрунтований відповідачем.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду 06 жовтня 2015 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Київська митниця ДФС посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що оскільки з використаними позивачем умовами поставки (FСА) витрати на транспортування до кордону України та страхування не включено у вартість товару, зазначені витрати як обов'язкові складові митної вартості згідно з приписами п.п. 5,7 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначені митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Крім того, судом першої інстанції не надано оцінки аргументам митниці щодо неналежного підтвердження позивачем витрат на транспортування товарів та сумнівів у достовірності поданих ним документів щодо вартості цих витрат.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30 квітня 2015 року між Пелагос П/Ф, Фарерські острови (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кліон» (покупець) укладено контракт №188F/2015Р (а.с. 16-23), відповідно до умов якого продавець зобов'язаний передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти від продавця свіжоморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти.

На виконання умов даного контракту позивачем на митну територію України ввезено морожена скумбрія, ціла 400-600 гр. Згідно інвойсу постачальника від 22.05.2015 №SDA140306.5 товар постачався за ціною 1,125 доларів США за кг, на загальну суму 21937,50 доларів США, на умовах FСА Клайпеда, Литва.

Для здійснення митного оформлення зазначеного товару до відповідача була надіслана електронна декларація №125110008/2015/108842, довідковий номер 9671 від 03.06.2015, згідно якої позивачем було заявлено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються у розмірі 471241,07 грн. (24,17 грн. або 1,15 доларів США за 1 кг).

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані контракт №188F/2015Р від 30.04.2015; інвойс №SDA140306.5 від 22.05.2015; калькуляція постачальника від 22.05.2015; прайс-лист від 20.05.2015; міжнародна товарно-транспортна накладна №199086 від 27.05.2015; довідка про транспортні витрати б/н від 28.05.2015; договір доручення №30-10/14 від 30.10.2014; дублікат ветеринарного свідоцтва від 02.06.2015 серії ЄРД-00 №203014; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 27.05.2015 №LT0176310/L2-5447; сертифікат походження від 22.05.2015 №ВС29100; сертифікат якості №46-2015 від 22.05.2015; експортна декларація №15LTLUB000EK00С9Е9 від 27.05.2015.

За результатом обробки електронного документа та аналізу поданих документів 03.06.2015 відповідачем було надіслано електронне повідомлення про необхідність надання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, а саме: платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару (з реквізитами, необхідними для ідентифікації даного товару); висновки спеціалізованої експертної організації про якісні та вартісні характеристики або інформація біржових організацій про вартість товару.

03.06.2015 позивачем на вимогу відповідача, для підтвердження заявленої митної вартості товару, додатково були надані документи, а саме: висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-223 від 14.05.2015, лист позивача №06/02-467 від 03.06.2015 з повідомленням про неможливість надати додаткові документи у 10- денний термін та про їх надання на протязі 80 днів з моменту митного оформлення.

03.06.2015 Київською митницею прийнято рішення №125110008/2015/010067/2 про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу відповідно до ст.64 МК України з урахуванням інформації наявної у митному органі, з розрахунку 1,84 доларів США за 1 кг (за наявним рішенням Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості МД №11200500000/2015/000090/1 від 14.05.2015 та за наявним рішенням Миколаївської митниці ДФС №504050002/2015/000007/2 від 27.05.2015).

У оформленні МД №125110008/2015/108842 від 03.06.2015 було відмовлено, складено картку відмови №125110008/2015/00024 від 03.06.2015.

Товар випущено у вільний обіг за МД №125110008/2015/108880 від 03.06.2015 під гарантію відповідно до розділу X МК України.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

На момент прийняття оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару зазначені обставини не існували.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Київською митницею ДФС встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:

1. відповідно до графи 20 МД №125110008/2015/108842 від 03.06.2015 товар поставляється на умовах FСА Клайпеда (Литва). Зазначені умови поставки не передбачають включення витрат на транспортування та страхування у вартість товару. У пакеті документів були відсутні належні документи, що містять інформацію про витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України - договори про надання транспортно-експедиційних послуг та рахунків на оплату таких послуг. Подана довідка про транспортні витрати б/н від 28.05.2015 за підписом знеособленої особи - директора ТОВ «СМ Транс» (без зазначення ПІП) не є належним підтвердженням вартості товарно-експедиційних послуг. Не надано документів, які показують витрати на страхування товарів.

2. пунктом 1.5 зовнішньоекономічного контракту №188F/2015Р від 30.04.2015 передбачений перелік товаросупровідних документів, що надаються відправником. Серед поданих позивачем документів була відсутня декларація виробника, передбачена пп.1.5.6 п.1.5 зазначеного контракту.

3. за даними графи 44 МД №125110008/2015/108842 від 03.06.2015, в якій зазначаються подані документи, копія такої декларації була надана позивачем - №15LTLUB000EK00С9Е9 від 27.05.2015. У графі 44 цієї експортної декларації №15LTLUB000EK00С9Е9 від 27.05.2015 вказано інвойс на товар №SDA140306.3 від 22.05.2015, в той час як до митного оформлення позивачем в якості документа, що підтверджує заявлену митну вартість, було надано інвойс №SDA140306.5 від 22.05.2015.

В той же час як встановлено судом першої інстанції про зазначені розбіжності Київська митниця ДФС не повідомила позивача у письмовому вигляді так Київською митницею ДФС повідомлено 03.06.2015 позивача лише про необхідність надання: платіжних або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару (з реквізитами, необхідними для ідентифікації даного товару); висновки спеціалізованої експертної організації про якісні та вартісні характеристики або інформацію біржових організацій про вартість товару.

Відповідач у своєму рішенні під час оформлення товару за новою митною декларацією МД №125110008/2015/108880 від 03.06.2015 зазначив перелік документів за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, однак цей перелік відрізняється від переліку витребуваних додаткових документів зазначених відповідачем в повідомленні позивачу від 03.06.2015 і містить нові вимоги, а саме надати: договір з третіми особами та рахунки про сплату платежів третім особам на користь продавця; висновок експертної організації про вартість товарів та/або сировини; відповідна бухгалтерська документація.

18.06.2015 позивачем додатково надані наступні документи: експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-287 від 08.06.2015, лист позивача №06/02-554 від 18.06.2015 про договори укладені з третіми особами; договір міжнародного транспортного експедирування №2015МЄ/1Т від 02.01.2015; рахунок №614 від 04.06.2015; акт надання послуг №602 від 04.06.2015; лист постачальника від 17.06.2015 з даними бухгалтерського обліку та договори з третіми особами.

При випуску товару у вільний обіг за новою декларацією МД №125110008/2015/108880 від 03.06.2015 відповідач вже не витребував від позивача документи, що містять інформацію про витрати на транспортування.

За умовами контракту №188F/2015Р від 30.04.2015 поставка здійснювалась на умовах FСА, що не передбачає страхування товару.

Декларація виробника є обов'язковим товаросупровідним документом за вимогою Покупця, проте не є обов'язковим документом, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

При наявності експортної декларації №15LTLUB000EK00С9Е9 від 27.05.2015 в якій зазначено номер інвойсу №SDA140306.5, позивачем помилково було надано іншу декларацію №15LTLUB000EK00С922 від 27.05.2015, в якій зазначено номер інвойсу №SDA140306.3., однак, митний орган не повідомив про це позивача та не витребував копію такої декларації. В той же час частиною 3 статті 53 МК України, у переліку додаткових документів, які має право витребовувати митний орган зазначена така декларація.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, що митним органом не було повідомлено позивача про встановлені розбіжності в поданих до митного оформлення документах, внаслідок чого ТОВ «Кліон» було позбавлено можливості усунути такі розбіжності, більш того, додатково надані документи, повністю, підтверджували обґрунтованість визначення декларантом митної вартості за основним методом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не було зазначено, які саме складові митної вартості є не підтвердженими, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а подані ТОВ «Кліон» документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці МДФС - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова