Постанова № 58429077, 16.06.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року № 813/6608/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря судового засідання Єдинак Г.Б.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Залізничної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про арешт коштів

ВСТАНОВИВ:

Залізнична обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про накладення арешту на кошти.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що згідно затвердженого плану графіку проведення документальних планових перевірок ФОП на ІV квартал 2015 р. було заплановано проведення документальної перевірки з питань дотримання ФО-П ОСОБА_3 вимог податкового, валютного законодавства за період 01.01.2012 р по 31.12.2014 р та законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 р по 31.12.2014 р.

Зважаючи на те, що 30.11.2015 року посадовим особам податкового органу було відмовлено у допуску до проведення перевірки, керівником Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача.

У зв'язку із цим позивач подав позов до суду, у якому на підставі підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України просить накласти арешт на кошти фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, м.Львів, вул. Садова, 9/22) на рахунках вказаного платника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та надала суду пояснення згідно викладених у позовній заяві обставин.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, та у попередніх судових засіданнях надала суду письмові заперечення на даний адміністративний позов, та у судовому засіданні 16.06.2016 року надала суду пояснення, в яких зазначила, що підстав для накладення арешту на кошти фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, м.Львів, вул.. Садова, 9/22) на рахунках платника, немає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що наказом від 31.08.2015 року №394 у відповідності до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України позивачем призначено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

На виконання наказу від 31.08.2015 р №394 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3» службовим особам податкового органу було видано направлення на перевірку від 15.09.2015 р : №508, 507, 506, 505, 504.

При здійснені виїзду на перевірку 15.09.2015 року посадовими особами ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області встановлено відсутність фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за податковою адресою, про що складено акти від 15.09.2015 р №68/13-03-17-02 та 16.09.2015 р №70/13-03-17-02.

Листом від 17.09.2015 р податковим органом скеровано запит про встановлення місцезнаходження Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

У відповідності до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, п.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» та відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок ФОП на ІІІ квартал 2015 р також у звязку з отриманням листа оперативного управління ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області від 16.10.2015 р №4047/07-03 та довідки про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 16.10.2015 р №772/07/04, наказом ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 11.11.2015 р №475 «Про нову редакцію наказу від 31.08.2015 р «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2013 р по 31.12.2014 р та законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р по 31.12.2014 р.

На виконання наказу від 11.11.2015 р №475 службовим особам ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області було видано направлення на перевірку від 11.11.2015 р : №571, 572, 573, 574, 575, 576.

При здійснені виїзду на перевірку посадовими особами ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області встановлено відсутність фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за податковою адресою, про що складено акти від 11.11.2015 р №78/13-03/17-02 та 12.11.2015 р №79/13-03-17-02.

Податковим органом скеровано до оперативного управління ДПІ у Сихівському районі ГУ ДФС у Львівській області матеріали для здійснення заходів про встановленню місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Листом від 20.11.2015 р №4593/07-04 ОУ ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області надано довідку про встановлення фактичного місцезнаходження (місце проживання) ФОП ОСОБА_3 від 20.11.2015 №900/07-04, в якій вказано адресу : м. Львів, вул. Садова,9/22. Крім цього, в довідці встановлено, що в ході проведених заходів по встановленню місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 встановлено фактичне місце перебування за адресою : м. Львів, вул. Тегельського,11 а.

На виконання наказу від 30.11.2015 р №495 службовим особам ДПІ у Залізничному м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області було надано направлення на перевірку від 30.11.2015 р №596, 599, 598, 597.

При здійснені виїзду на перевірку встановлено не допуск фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 посадових осіб ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до перевірки, про що складено акти від 30.11.2015 р №83/17-02/НОМЕР_1 про відмову від допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки, та від 30.11.2015 р №82/17-02/НОМЕР_1 про відмову від підпису у направленнях на проведення документальної планової виїзної перевірки.

01.12.2015 року начальником ДПІ у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області прийняте рішення № 15920/13-03-17-02/540 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, копія якого направлена на адресу відповідача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обовязків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.5 статті 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Судом встановлено, що начальником ДПІ у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області прийняте рішення № 15920/13-03-17-02/540 від 01.12.2015 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

За приписами абзацу 2 підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За змістом наведеної норми для виникнення у контролюючого органу права звернення до суду для застосування арешту коштів мають настати дві умови: 1) у платника податків виник податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу.

Проте, доказів наявності у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу суду не надано.

Також суд зазначає, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року у справі №813/6451/15 залишеною без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративному суду від 16.05.2016 року за позовом ОСОБА_3 до Залізничної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним дій, позовні вимоги задоволено : визнано протиправними дії Залізничної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області щодо проведення заходів по організації забезпечення виконання наказів від 31 серпня 2015 року за №394, від 11 листопада 2015 року за №475, від 30 листопада 2015 року за № 493 про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Частинами 1, 3 ст.254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано; а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Оскільки, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року за результатами розгляду апеляційної скарги визнано накази протиправними про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, тому підстави для накладення арешту на кошти фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 у відкритих рахунках в банківських установах відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст.19 Конституції України посадові особи податкової служби повинні діяти на підставі, в межах повноважень і способами, передбаченими нормами діючого законодавства.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачем не доведено правомірність своїх вимог, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати з сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 21 червня 2016 року.

Суддя Гулкевич І.З.