Ухвала суду № 58428191, 14.06.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 666/5391/15-ц Головуючий в І інстанції Дорошинська В.Е.

Номер провадження 22-ц/791/843/16 Доповідач Орловська Н.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 рокуколегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Орловської Н.В.

Суддів: Кутурланової О.В.

ОСОБА_1

секретар Прушинська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Херсонської міської ради, ОСОБА_2, треті особи: Дніпровське районне управління юстиції м. Херсона, Управління державного земельного агентства у Херсонській області про визнання частково недійсним та часткове скасування рішення, визнання недійсною державної реєстрації права власності та свідоцтва про право власності, зобовязання скасувати державну реєстрацію та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Херсонської міської ради, треті особи: Головне управління Держземагентства у Херсонській області, Дніпровське районне управління юстиції м. Херсона про визнання недійсним державного акта на земельну ділянку

В С Т А Н О В И Л А :

18 вересня 2015 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Херсонської міської ради, ОСОБА_2, треті особи: Дніпровське районне управління юстиції м. Херсона, Управління державного земельного агентства у Херсонській області про визнання частково недійсним та часткове скасування рішення, визнання недійсною державної реєстрації права власності та свідоцтва про право власності, зобовязання скасувати державну реєстрацію.

В обґрунтування заявленого позову послався на те, що на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів № 138 від 16.06.1992р. йому виділено під приватну забудову земельну ділянку площею 600 кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель по пров. 1-Парковий, ділянка 2 у м.Херсоні.

На підставі зазначеного рішення ним отримано державний акт серії ЯВ № 100724 на право власності на земельну ділянку, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 30.11.2012 року за № 651010001003342.

Рішенням Херсонської міської ради № 1863 від 15.05.2015р. ОСОБА_2 надана земельна ділянка загальною площею 630 кв.м. за адресою: м. Херсон, Придніпровський узвіз, 30, кадастровий номер 6510136300:01:001:1121, яка фактично є земельною ділянкою, що належить йому на праві власності.

Вважає, що Херсонська міська рада видавши рішення про виділення ОСОБА_2 земельної ділянки, яка фактично належить йому, порушила його право на землю.

З урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати недійсним та скасувати рішення Херсонської міської ради № 1863 від 15.05.2015р. в частині надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 630 кв.м., за адресою: м. Херсон, Придніпровський узвіз, 30, визнати недійсною державну реєстрацію права власності на імя ОСОБА_2 на земельну ділянку № 654532565101 від 26.05.2015р., розташовану за адресою: м.Херсон, Придніпровський узвіз, 30, визнати недійсним свідоцтво про право власності № 38809825 видане 10.06.2015р. реєстраційною службою Дніпровського РУЮ в м. Херсоні, зобовязати Державну реєстраційну службу Дніпровського РУЮ в м. Херсоні скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 630 кв.м., розташовану за адресою: м. Херсон, Придніпровський узвіз, 30 (кадастровий номер земельної ділянки 6510136300:01:001:1121), зобовязати Управління Державного земельного кадастру у Херсонській області скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку індекс № 21942355 від 10.06.2015р. за ОСОБА_2 за реєстраційним номером 654532565101 від 26.05.2015р. та кадастрового номера земельної ділянки 6510136300:01:001:1121 площею 630 кв.м. за адресою: м. Херсон, Придніпровський узвіз, 30, судові витрати покласти на відповідачів. У задоволенні зустрічних позовних вимог просив відмовити.

19.10.2015р. ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Херсонської міської ради, треті особи: Головне управління Держземагентства у Херсонській області, Дніпровське районне управління юстиції в м. Херсоні про визнання недійсним державного акта на земельну ділянку.

В обгрунтування заявлених вимог послалась на те, що державний акт про право власності на земельну ділянку площею 630 кв.м., розташовану за адресою: м.Херсон, Придніпровський узвіз, 30 (кадастровий номер 6510136300:01:001:1121) на її імя не видавався.

Вважає, що рішення виконкому Херсонської міської ради № 138 від 16.06.1992р. про надання ОСОБА_3 земельної ділянки площею 600 кв.м. та державний акт серії ЯВ № 100724 на право власності на земельну ділянку, виданий на підставі цього рішення не можна визнати законними, оскільки згідно вказаного рішення ОСОБА_3 виділено земельну ділянку площею 600 кв.м. розташовану за адресою: м. Херсон, пров.1-Парковий, 2 та право власності на яку позивач просить захистити, а до позовної заяви додано державний акт на право власності на земельну ділянку розташовану за адресою: м.Херсон, пров. 1-Парковий, 2а.

Земельна ділянка по пров. 1-Парковий, 2 площею 0,12 га перебувала в користуванні інших осіб, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Оскільки земельні ділянки за адресами: м. Херсон, Придніпровський узвіз, 30; м.Херсон, пров.1-Парковий, 2 та м. Херсон, пров.1-Парковий,2а є трьома різними ділянками, а Херсонська міська рада не може надати інформацію про те кому і на якій підставі визначено відповідні адреси, просила визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,06 га за адресою: м. Херсон, пров.1-Парковий, 2а, виданий ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 138 від 16.06.1992р.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, та задовольнити зустрічний позов.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегією суддів встановлені такі обставини.

З наявного у матеріалах справи повідомлення Головного управління архітектури, містобудування і охорони історичного середовища від 09.03.1992р. вбачається, що житловий будинок садибного типу із господарськими спорудами і багатолітнім садом по пров. 1 - Парковий, 2 в м. Херсоні розміщені на земельній ділянці площею 1241 кв.м., яка була огороджена капітальним парканом. Користувачем цього обєкту із 1970 року був ОСОБА_6

Рішенням виконкому Дніпровського району м. Херсона від 15.11.1991р. № 220 вилучена частина вказаної земельної ділянки площею 600 кв.м. для будівництва житлового будинку розміром 11,17 х 11,10 площею 105 кв.м. та блоку господарських споруд площею 77 кв.м.

Вилучену частину земельної ділянки площею 600 кв.м. на підставі вказаного рішення у постійне користування передано ОСОБА_3 та дозволено будівництво житлового будинку та господарських споруд із зазначенням нової адреси - пров. 1 Парковий, № 2а.

Рішенням виконкому Херсонської міської ради від 16.06.1992р. № 138 відведено ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку площею 600 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку з покладанням обовязку управлінню архітектури та містобудування відвести в натурі земельну ділянку та виготовити державний акт на право власності на землю.(а.с14). На виконання вказаної вимоги відведено в натурі земельну ділянку із встановленням на місцевості її меж та планом забудови, що затверджено районним архітектором м. Херсона 30.06.1992р. на підставі акту переносу в натуру проекту відводу земельної ділянки від 10.08.1992р. та акту про встановлення меж від 24.08.1992р.(а.с.17; 263-270).

Правові підстави набуття права користування та права власності на земельну ділянку до 01.01.2002р. визначались ст. ст. 6, 7 ЗК України 1990р., а тому станом на час прийняття рішення про надання ОСОБА_3 у власність спірної земельної ділянки мають застосовуватись положення названого Кодексу в редакції чинній із 15.03.1991р. (п.1, 3 постанови ВР УРСР «Про порядок введення в дію ЗК УРСР від 18.12.1990р.)

Згідно ч.5 ст.7 ЗК УРСР чинній на час прийняття рішення про надання у постійне користування земельної ділянки (15.11.1991р. № 220) у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності.

Частиною 3 ст.6 цього Кодексу передача присадибних земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку у власність громадян провадиться місцевими радами відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.

За правилами ст. 49 Закону України «Про власність», чинному на час виникнення вказаних правовідносин, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. Таке положення також встановлено і ст. 328 ЦК України.

Порядок набуття права користування і права власності на землю врегульовано главою другою ЗК УРСР в редакції від 15.03.1991р., де ст. 17 визначений порядок та підстави надання у власність громадян земельної ділянки, а саме: відповідна Рада у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення погоджується із районними землевпорядними, природоохоронними, санітарними, органами архітектури і подається до районної (міської) Ради для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Право власності на землю виникає, згідно ст. 22 і 23 цього Кодексу, після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує таке право. Документом, що посвідчує право власності на землю є державний акт, який видається і реєструється відповідними районними, міськими Радами. Обовязок надання державного акту щодо власників земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку зупинено згідно Декрету КМУ №15-92 від 26.12.1992р., який набув чинності 15.01.1993р. та діяв до 14.09.2006р.

Отже, право власності на присадибну земельну ділянку посвідчувалось відповідною Радою, про що робився запис у земельно кадастрових документах з наступною видачею державного акта про право приватної власності на земельну ділянку.

Судом встановлено і це вбачається із офіційного повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 13.08.2015р., що на підставі рішення міської ради народних депутатів від 16.06.1992р. № 138 на імя ОСОБА_3 виготовлений і зареєстрований державний акт про право приватної власності на земельну ділянку від 21.09.1992р. №1.

У 2012р. цей державний акт, на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту, було замінено на державний акт нового зразка серії ЯК № 100724, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 651010001003342 06.11.2012р. Державний акт виданий 27.12.2012р. (а.с.15).

В результаті перенесення відомостей із Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру, вказана земельна ділянка перенесена не була і це порушення було усунуто шляхом внесення архівних даних та оновлення відомостей у Держземкадастрі про земельну ділянку, належну на праві власності ОСОБА_3 та присвоєно кадастровий номер 6510136300:01:001:0510. (а.с.179-180).

Враховуючи наведені обставини справи щодо дотримання порядку та наявності підстав набуття ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку за вказаним державним актом, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для визнання його недійсним.

Крім того, як вбачається із наявних в матеріалах справи письмових доказів, необхідність захисту прав власності на земельну ділянку ОСОБА_3 повязано із тим, що рішенням Херсонської міської ради № 1863 від 15.05.2015р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 630 кв.м., розташовану за адресою: м.Херсон, Придніпровський узвіз, 30 (кадастровий номер 6510136300:01:001:1121) на імя ОСОБА_2 Це речове право зареєстровано в Реєстрі 26.05.2015р. та видано свідоцтво від 10.06.2015р.

Як вбачається із матеріалів проекту землеустрою на вказану земельну ділянку, землевпорядної документації, висновок управління Держземагенсмтва у м. Херсоні Херсонської області від 31.03.2015р. щодо погодження документації із землеустрою відображена характеристика обєкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, де у п.5 зазначений недобудований житловий будинок, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 27.02.1990р. (а.с. 54 проекту).

Однак, як встановлено судом, оригінал вказаного договору, як підстава для набуття права власності на нерухоме майно у ОСОБА_2 відсутній. Крім того, за наявними в матеріалах справи доказами відомості про нотаріальне посвідчення такого договору у Державному нотаріальному архіві Херсонської області відсутні. (а.с. 18, 123).

За повідомленням Головного Управління Держгеокадастру в Херсонській області внесення відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки на імя ОСОБА_2 стало можливим у той період часу, коди не вся архівна документація щодо попередніх власників із Державного реєстру земель була перенесена до Державного земельного кадастру.

А тому сталась подвійна реєстрація однієї і тієї ж земельної ділянки на імя ОСОБА_2 (кадастровий номер 6510136300:01:001:1121) із зазначеною адресою Придніпровський узвіз, 30 в м. Херсоні та земельної ділянки, права власності на яку виникло у ОСОБА_3 згідно первинно виданого державного акту від 21.09.1992р. №1, (кадастровий номер 6510136300:01:001:0510). Запис щодо його права відновлено у Державному земельному кадастрі станом на 25.06.2015р. (а.с.179-180).

Факт співпадіння меж цієї ділянки за наданими технічними документами із землеустрою підтверджено доказами, дослідженими судом апеляційної інстанції, а саме: висновки експертизи від 28.03.2016р. за дослідженням, проведеним за матеріалами досудового розслідування та висновку спеціаліста від 24.03.2016р. ДП «Херсонгеоінформ», де встановлено накладання земельних ділянок за формою, геодезичними розмірами зовнішніх кордонів та за координатами поворотних точок, відповідно до правовстановлюючих документів із землеустрою на земельні ділянки за адресами: пров. 1-Парковий, 2а в м. Херсоні, що переданий у власність ОСОБА_3 та за адресою: Придніпровський узвіз, 30 в м. Херсоні право на який вважає порушеним ОСОБА_2 (а.с.271-296).

Враховуючи, що рішенням Херсонської міської ради № 1863 від 15.05.2015р. затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 630 кв.м., розташовану за адресою: м. Херсон, Придніпровський узвіз, 30 (кадастровий номер 6510136300:01:001:1121) на імя ОСОБА_2, яка фактично вільною не була, та у відповідності до встановлених законодавством підстав і з дотриманням відповідного порядку передана у власність ОСОБА_3 та у нього не вилучалась, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вказане рішення органу місцевого самоврядування суперечить положенням ст. 116,118 ЗК України.

Крім того, за відсутності у ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, та недоведеність укладання нею у визначеному законом порядку договору купівлі-продажу житлового будинку від 27.02.1990р., вказане рішення суперечить положенням ст. 120 цього Кодексу.

Сам факт реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію речового права від 26.12.2014р. не є правовстановлюючим документом, за відсутності такого документу, укладеного у встановленому законом порядку та формі, права власності на нерухоме майно не створює. (а.с. 149-152).

Суд визначаючи спосіб захисту прав ОСОБА_3 встановив, що незавершене будівництво, житловий будинок, як обєкт нерухомості, право власності на який 26.12.2014р. внесено в реєстр речових прав на імя ОСОБА_2 за відсутності правовстановлюючого документу, що суперечить п.1 ч.1 ст. 19 Закону «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набув чинності із 01.01.2013р.

Крім того, в ході апеляційного перегляду справи наданий письмовий доказ, висновок експерта від 28.03.2016р., де здійснено візуальне обстеження вказаного обєкту та встановлено, що у межах земельної ділянки по пров. 1-Парковий, 2а (Придніпровський узвіз,30) виритий котлован розміром 18х12м. глибиною 1м., де закладений фундамент під житловий будинок, обємом 30 м3, геометричні розміри зовнішніх несущих стін співпадають, з поверховим планом будинку у наданих ОСОБА_3 кресленнях. Величина фізичного зносу 25%.

Фактичний ступінь будівельної готовності цього обєкту не співпадає із даними технічного паспорту, наданий ОСОБА_2, де зазначено будівництво фундаменту і стін обємом 415 м3.(а.с.271-280).

Отже, визначення способу захисту майнових прав власника, яке у разі його порушення має бути відновлено способом, що не суперечить загальним засадам цивільного судочинства та відновлює становище, яке існувало до порушення цих прав, обраний судом спосіб захисту та відновлення прав ОСОБА_3 не суперечить вимогам ст. 15,16 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують, оскільки встановлено, що державний акт від 27.12.2012р. на право власності на земельну ділянку виданий на імя ОСОБА_3 у тих самих межах, що були встановлені землевпорядною документацією станом на 1992р. Той факт, що протягом тривалого часу обєкт нерухомості не зведений власником земельної ділянки, не є підставою для припинення права власності на вказану земельну ділянку у відповідальності до ст.140 ЗК України, та вказана земельна ділянка вилучена за правилами ст. 149 цього Кодексу у нього не була.

Оскільки справа розглянута з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий ____ Н.В.Орловська

Судді: ____ О.В.Кутурланова

____ ОСОБА_1