Ухвала суду № 58428068, 10.06.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення подання

10 червня 2016 року 810/1923/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві подання ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області до Приватного підприємства «ГРІНН» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

в с т а н о в и в:

ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області 08.06.2016 о 16 год. 15 хв. звернулась до Київського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Приватного підприємства «ГРІНН», подане в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 09.06.2016 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області надано строк для усунення недоліків подання протягом 24 годин з часу отримання копії цієї ухвали.

З наявних у матеріалах справи звітів про відправку факсимільних повідомлень слідує, що ухвалу суду від 09.06. 2016 заявником отримано 09.06.2016 о 08 год. 58 хв.

Представником ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області 09.06.2016 о 10 год. 17 хв. через канцелярію суду подано лист про усунення недоліків б/н від 09.06.2016, до якого додано клопотання про звільнення від сплати судового збору б/н від 09.06.2016

Обґрунтовуючи вказане клопотання, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області зазначило про неможливість сплати судового збору за звернення з даним поданням до суду, оскільки майновий стан контролюючого органу об'єктивно виключає можливість сплатити судовий збір.

Крім того, обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору податковий орган зазначає, що Верховний Суд України ухвалою від 26.01.2016 у справі №810/6201/14, розглядаючи заяву ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.10.2016, відкрив провадження у справі та задовольнив клопотання про звільнення від сплати судового збору, а до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновки Верховного Суду України щодо застосування норм права мають враховуватись іншими судами при застосуванні таких норм права.

Розглядаючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

На обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору податковий орган зазначає про відсутність можливості його сплатити у зв'язку з відсутністю коштів на вказану мету.

Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан заявника або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 (справа № 2а-10730/10/1570).

Крім того, суд зазначає, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для розстрочення його оплати.

Відповідно до ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Більш того, суд звертає увагу, що доводи заявника щодо відсутності коштів на сплату судового збору не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

З приводу посилання заявника в клопотання про звільнення від сплати судового збору на ухвалу Верховного Суду України від 26.01.2016 (реєстраційний номер в ЄДРСР - 55282985), якою ДПІ у Києво-Святошинському районі звільнено від сплати судового збору з аналогічних підстав, суд зазначає таке.

В мотивувальній частині вищевказаної ухвали Верховного Суду України зазначено, що 14.01.2016 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали касаційного суду від 20.10.2015 з підстав, передбачених пунктом 1 та 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, також до заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Враховуючи майновий стан ДПІ, суддя вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.

Так, Верховний Суд України не зазначає, які саме обставини були покладені судом в основу звільнення від сплати судового збору та які докази майнового стану прийняті ним до уваги.

Посилання на ухвалу Верховного Суду України, якою орган ДФС було звільнено від сплати судового збору, не можуть бути правовими підставами для такого звільнення, оскільки в противагу їм існує цілий ряд ухвал Верховного Суду України (справа № 810/2509/15, 826/1722/14, 826/10018/14, 2а-1670/2580/11 та інші), якими у звільненні від сплати судового збору було відмовлено.

Більш того, вказана ухвала Верховного Суду України від 26.01.2016 не є обов’язковою для застосування судом, оскільки прийнята суто з процесуальних підстав, встановлених КАС України, а не у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, як того вимагає ст. 244-2 КАС України. Варто зауважити, що обов’язковому застосуванню підлягають виключно постанови Верховного Суду України, тоді як посилання апелянта обґрунтовуються ухвалою цього суду.

Крім того, суд звертає увагу й на те, що вирішення питання про звільнення позивача (заявника) від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення його сплати вирішується судом на власний розсуд з урахуванням майнового стану позивача, тобто є правом, а не обов'язком суду.

За таких обставин суд вважає, що наведені у клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення.

Отже, заявником не виконані вимоги ухвали суду від 08.06.2016 про залишення подання без руху.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів. Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Керуючись статтями 108, 160, 165, 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про звільнення від сплати судового збору б/н від 09.06.2016.

Подання ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області до Приватного підприємства «ГРІНН» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - повернути заявникові з усіма доданими до нього матеріалами.

Копію ухвали, разом з поданням й доданими до нього матеріалами надіслати (видати) заявнику.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Лапій С.М.