Постанова № 58427751, 15.06.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 р. Справа №2а-19874/10/0570

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.,

за участю секретаря судового засідання Шташаліс О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Донбас»

до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2010 року № 0001131640/0

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. від 05.11.2015 р.

від відповідача: ОСОБА_3 за дов. від 10.08.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Донбас» заявлено позов до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2010 року № 0001131640/0.

Постановою від 10 листопада 2010 року Донецьким окружним адміністративним судом адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Донбас» до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2010 року № 0001131640/0 задоволено та визнано протиправним податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2010 року № 0001131640/0.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року апеляційна скарга Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року в адміністративній справі № 2а-19874/10/0570 була задоволена та постанова Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року у адміністративній справі № 2а-19874/10/0570 скасована та постановлено ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Донбас» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2010 року № 0001131640/0 відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 1 березня 2016 року, у звязку із захопленням будівлі Донецького окружного адміністративного суду невідомими особами в період проведення антитерористичної операції на території міста Донецька, судове провадження в адміністративній справі було відновлене в частині процесуальних документів, постановлених Донецьким окружним адміністративним судом під час розгляду та вирішення справи по суті та письмових доказів, що були надані сторонами по справі.

13 квітня 2016 року Вищім адміністративним судом була постановлена ухвала, якою касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Донбас» задоволена частково та постанова Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року були скасовані та справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що висновок податкового органу в акті перевірки про не надання (не виконання) ТОВ «СтройПроменерго» та про не прийняття позивачем робіт (послуг) безпідставним, оскільки фактичне виконання господарської операції підтверджено первинними бухгалтерськими документами, оформленими відповідно до законодавства України. Крім того, позивач зазначає, що відповідач в акті перевірки підтвердив фактичне відображення господарської операції, яка на думку відповідача є нікчемною, у бухгалтерському та податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй - Променерго» (далі ТОВ «Строй - Променерго») на суму виконаних робіт без податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 88271 грн. 58 коп., ПДВ у розмірі 14711 грн. 93 коп. Матеріали які були досліджені податковим органом в ході перевірки доводять укладення та виконання між позивачем та ТОВ «Строй-Променерго» угоди, а саме передача останнім та отримання позивачем послуг здійснилась згідно актів виконаних робіт технічної документації, виписок з журналів реєстрації авторського надзору. Також позивач посилається на те, що оплата позивачем отриманих за спірною угодою робіт (послуг) відбулась згідно вказаних платіжних доручень на загальну суму 102923 грн. 52 коп., у тому числі ПДВ 14711 грн. 93 коп.

Відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, вважає господарські операції між позивачем та ТОВ «СтройПроменерго» нікчемними, такими які не були виконані сторонами, оскільки у ТОВ «СтройПроменерго» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності, для здійснення будьякого виду діяльності, тому відповідач вбачає з зазначеного проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Донбас» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 31279540, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18 червня 2015 року, перебуває на податковому обліку з 4 липня 2001 року у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС, є платником податку на додану вартість з 1 серпня 2001 року, свідоцтво № 100326338, що підтверджується довідкою податкової адміністрації від 2 березня 2011 року, довідкою про взяття на облік платників податків від 10 січня 2011 року.

6 липня 2010 року відповідачем була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Строй-Променерго» за період з 3 лютого 2009 року по 30 листопада 2009 року, на підставі якою було складено акт 7 липня 2010 року № 1326/23/31279540 (надалі акт перевірки).

За результатами перевірки відповідачем встановлено допущення позивачем порушень, а саме підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додані вартість», внаслідок чого позивачем занижено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 14711 грн. 93 коп., у тому числі за лютий 2009 року на суму 1505 грн., за квітне 2009 року на суму 1505 грн., за червень 2009 року на суму 2635 грн. 90 коп., за липень 2009 року на суму 3874 грн. 23 коп., за листопад 2009 року на суму 5191 грн. 80 коп.

За висновками акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рiшення вiд 26 липня 2010 року № 0001131640/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 22068 грн., з якої за основним платежем на суму 14712 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 7356 грн. за порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додані вартість».

Правовою підставою прийняття зазначеного податкового повідомленнярішення є абзац «б» підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 та підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до яких, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання платника податків при заниженні або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях, то такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом встановлено, що 27 квітня 2009 року між позивачем як замовником та ТОВ «Строй-Променерго» як підрядником укладений договір підряду № 1, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт з улаштування душових кімнат АПКгірничого цеху. Пунктом 2.1 договору передбачена вартість робіт у розмірі 4092 грн., у тому числі ПДВ 20%. Найменування робіт, одиниці виміру, кількість, вартість робіт, вартість матеріалів, загальна вартість передбачена «Договірною ціною з улаштування душових кімнат АПКгірничого цеху», які затверджені генеральним директором позивача. Загальна вартість за улаштування душових кабін складає 4092 грн. Факт виконання наданих послуг підтверджується актом виконаних робіт від 20 червня 2009 року по договору від 27 квітня 2009 року № 1 на загальну суму 4092 грн. та виписана податкова накладна від 03 червня 2009 року № 06020 на суму 4092 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 682 грн. Факт сплати послуг та податку на додану вартість підтверджується платіжним дорученням від 03 червня 2009 року № 32906, яким сплачено послуги за договором № 1 від 27 квітня 2009 року на загальну суму 4092 грн., у тому числі ПДВ 682 грн., про що зазначено відповідачем в акті перевірки.

Також 15 травня 2009 року між позивачем як замовником та ТОВ «Строй-Променерго» як підрядником укладений договір підряду № 2, з аналогічним предметом договору підряду № 1 від 27 квітня 2009 року. Пунктом 2.1 договору передбачена вартість робіт у розмірі 3818 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ 20%. Найменування робіт, одиниці виміру, кількість, вартість робіт, вартість матеріалів, загальна вартість передбачена «Договірною ціною з улаштування душових кімнат АПКгірничого цеху», які затверджені генеральним директором позивача. Загальна вартість за улаштування душових кабін складає 3818 грн. 40 коп. ТОВ «СтройПроменерго» надані послуги позивачу, про що складений акт виконаних робіт від 15 червня 2009 року по договору від 15 травня 2009 року №2 на загальну суму 3818 грн. 40 коп. та виписана податкова накладна від 17 червня 2009 року № 06170 на суму 3818 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ у розмірі 636 грн. 40 коп. Факт сплати послуг та податку на додану вартість підтверджується платіжним дорученням від 17 червня 2009 року № 33309, яким сплачено послуги за договором № 2 від 15 травня 2009 року на загальну суму 3818 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ 636 грн. 40 коп.

Судом також встановлено що 06 лютого 2009 року між позивачем як замовником та ТОВ «Строй-Променерго» як виконавцем укладений договір № 3, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе здійснення технічного надзору за виконанням будівництва по РП «ГП Приміщення технічного огляду тепловозів на одне стойло на території заводу по виробництву гіпсокартону ТОВ «ОСОБА_1 Донбас» в м. Соледар Донецької області. Виконавець виконує роботи відповідно до «Положення про технічний нагляд». Пунктом 3 передбачено, що вартість робіт за даним договором виконується відповідно графіку фактичних виходів спеціалістів технічного надзору на обєкт та наданого кошторисного розрахунку на суму 15810 грн., у тому числі ПДВ на суму 2635 грн. Факт виконання послуг підтверджується актом виконаних робіт від 15 червня 2009 року по договору від 06 лютого 2009 року № 3 на загальну суму 15810 грн. та виписані податкові накладні від 18 червня 2009 року № 06180 на суму 7905 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1317 грн. 50 коп., від 23 липня 2009 року № 06230 на суму 7905 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1317 грн. 50 коп.

Судом встановлено, що з аналогічним предметом між позивачем та ТОВ «Строй-Променерго» були укладені наступні договори: від 22 лютого 2009 року № 5 на суму 15340 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ 2556 грн. 70 коп., на підтвердження виконання договору ТОВ «Строй-Проенерго» був складений акт виконаних робіт від 22 лютого 2009 року на загальну суму 15340 грн. 40 коп. та виписана податкова накладна від 30 липня 2009 року № 06231 на суму 15340 грн. 38 коп., у тому числі ПДВ на суму 2556 грн. 73 коп. Згідно кошторису, технічний нагляд здійснюється за будівництвом водовода від мереж ДПП «Укрпомводчермет», від 01 жовтня 2009 року № 40 на суму 15340 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ 2556 грн. 70 коп., на підтвердження виконання договору ТОВ «Строй-Проенерго» був складений акт виконаних робіт від 30 листопада 2009 року на загальну суму 15340 грн. 40 коп. та виписані податкові накладні від 26 листопада 2009 року № 11260 на суму 7670 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ на суму 1278 грн. 37 коп., від 30 листопада 2009 року № 11309 на суму 7670 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ на суму 1278 грн. 37 коп., від 05 листопада 2009 року № 41 на суму 15810 грн., у тому числі ПДВ 2635 грн., на підтвердження виконання договору ТОВ «Строй-Проенерго» був складений акт виконаних робіт від 30 листопада 2009 року на загальну суму 15810 грн. та виписані податкові накладні від 19 листопада 2009 року № 11190 на суму 7905 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ на суму 1317 грн. 53 коп., від 30 листопада 2009 року № 11299 на суму 7905 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ на суму 1317 грн. 53 коп. Згідно кошторису, технічний нагляд здійснюється за будівництвом цеху кальцинування на території заводу по виробництву гіпсокартону.

Також 09 січня 2009 року між ТОВ «Строй-Променерго» як виконавцем та позивачем як замовником укладений договір №128/4, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання авторського надзору за виконанням будівництва водоводу від мереж ДПП «Укрпомводчермет» до території позивача м. Соледар. Відповідно до пункту 3 договору, вартість робіт складає відповідно до кошторису 18060 грн., у тому числі ПДВ на суму 3010 грн. Згідно кошторису № 1, затвердженого виконавчим директором позивача 09 січня 2009 року, авторський нагляд здійснюється за виконанням будівництва водоводу від мереж ДПП «Укрпомводчермет» до території товариства м. Соледар. Згідно календарному плану, роботи починаються з моменту підписання договору, закінчуються з моменту закінчення будівництва. Факт надання послуг позивачу підтверджується актом виконаних робіт від 02 квітня 2009 року по договору від 09 січня 2009 року № 128/4 на загальну суму 18060 грн. та були виписані податкові накладні від 03 лютого 2009 року № 2030 на суму 9030 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1505 грн., від 14 квітня 2009 року № 4140 на суму 9030 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1505 грн. Факт сплати послуг та податку на додану вартість підтверджується платіжними дорученнями від 11 лютого 2009 року № 9428, яким сплачено суму 9030 грн., у тому числі ПДВ 1505 грн., від 14 квітня 2009 року № 9482, яким сплачено суму 9030 грн., у тому числі 1505 грн. за авторський нагляд по будівництву відповідно до договору від 13 грудня 2009 року № 128/4.

Крім того, судом встановлено, що актом від 28 серпня 2009 року погоджена готовність та закінчення будівництва приміщення технічного огляду тепловозів на одне стойло по вул. Володарського, 1 у м. Соледарі, та свідоцтвом від 15 вересня 2009 року № 199 засвідчена відповідність закінченого будівництва обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам і правилам. Актом від 28 серпня 2009 року погоджена готовність та закінчення будівництва водоводу від мереж ДПП «Укрпомводчермет» до території підприємства позивача та свідоцтвом від 15 вересня 2009 року № 200 засвідчена відповідність закінченого будівництва обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам і правилам. Свідоцтвом від 30 листопада 2009 року № 469 засвідчена відповідність закінченого будівництва ВКЛ 35 кВ «ПС «Сіль» - ПС «ОСОБА_1 Донбас» проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам і правилам, яке видане на підставі акту готовності від 30 листопада 2009 року. Свідоцтвом від 03 грудня 2009 року № 490 засвідчена відповідність закінченого будівництва цеху кальцинування проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам і правилам, яке видане на підставі акту готовності від 30 листопада 2009 року.

Здійснення ТОВ «Строй-Променерго» технічного нагляду за будівництвом ВКЛ 35 кВ «ПС «Соль ОСОБА_1 Донбас» м. Соледар, та за будівництвом цеху кальцинування м. Соледар підтверджується дозволами на виконання будівельних робіт від 01 жовтня 2009 року № 09/09/826, від 06 листопада 2009 року № 09/09/909. Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 13 квітня 2016 року, якою направив адміністративну справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказав на те, що суди першої та апеляційної інстанції не в повному обсязі дослідили наявність або відсутність у позивача при укладенні договору з ТОВ «Строй-Променерго» мети на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодного документа, який би свідчив про недобросовісну мету позивача, а саме на отримання податкової вигоди. Отже, в спірних господарських операціях із ТОВ «Строй-Променерго» метою позивача було належне здійснення будівництва, яке, зрештою було завершене та введене в експлуатацію. Також наявні в матеріалах справи договори, укладені між позивачем та іншими контрагентами та підтверджуючі документи реального виконання умов договорів, підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ «Строй - Променерго», оскільки умовами усіх договорів є виконання зовнішнього та внутрішнього благоустрою підприємства позивача.

Суд також зазначає, що діючим законодавством України (на час виникнення спірних правовідносин) не визначено, які основні фонди чи трудові ресурси вважаються достатніми для введення господарської діяльності. Крім того, податковим органом не доведено неможливості залучення ТОВ «Строй - Променерго» до виконання спірних робіт сторонніх осіб.

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903, технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903, авторський нагляд здійснюється архітектором-автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903, відвідування об'єкта архітектури представниками групи авторського нагляду здійснюється згідно з планом-графіком або за викликом замовника (виходячи з виробничої потреби).

Суд вважає за необхідне зазначити, що під час проведення перевірки податковий орган не зясовував питання щодо виконання робіт субпідрядниками, тобто чи були укладені договори субпідряду між ТОВ «СтройПроменерго» та іншими товариствами та/або підприємствами. Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, а саме, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не довів невідповідність спірного правочину моральним засадам суспільства, чи порушення ним публічного порядку, заволодіння майном держави, тому будь-які підстави для того, щоб вважати його нікчемним, відсутні, оскільки з наведеного вбачається, що позивач отримав послуги, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт, платіжними дорученнями, якими сплачені послуги, виписаними податковими накладними, актами готовності обєктів до експлуатації та свідоцтвами про відповідність забудованих обєктів проектним документаціям, вимогам державних стандартів, будівельним норм і правил.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-ІV, в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А частина 3 цієї статті визначає, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Отже, належними та допустимими доказами відсутності платника податків за його місцезнаходженням в розумінні статті 70 КАС України у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На момент здійснення господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований у якості платника податку на додану вартість та знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом цього Закону, право на відшкодування виникає при фактичній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару, в той час як право на формування податкового кредиту виникає під час здійснення першої з подій.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 14711 грн. 93 коп.

Суд не приймає посилання відповідача в акті та письмових запереченнях на акт перевірки ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька від 11 червня 2010 року № 1024/23/211/33433103, з огляду на те, що висновки про відсутність реального характеру правочинів податковий орган ґрунтує тільки на аналізі даних податкової звітності контрагента та інформаційних баз податкового органу. Суд також зазначає, що податковими органами взагалі не перевірялися первинні документи контрагента позивача, внаслідок чого є безпідставним висновок щодо відсутності реальності господарських операцій.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у підпунктах а, в, г, д пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що неможливість проведення перевірки контрагентів, що на думку податкового органу є однією із підстав неправомірного віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним отриманим від ТОВ «Строй-Променерго», не може випливати на формування податкового кредиту покупцем (замовником). Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Доказів чи доводів того, що позивачем укладені угоди, які суперечать діючому законодавству, відповідачем не наведено.

Вищевказані обставини та докази, які суд оцінює у їх сукупності відповідно до статті 86 КАС України, спростовують посилання відповідача щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. Оскільки в матеріалах справи при новому її розгляд відсутні докази сплати судового збору (держмита) позивачем, суд не стягує ці витрати з відповідача.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Донбас» до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2010 року № 0001131640/0 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Артемівської обєднаної державної податкової інспекції від 26 липня 2010 року № 0001131640/0, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 22068 грн., з якої за основним платежем на суму 14712 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 7356 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 червня 2016 року. Постанова у повному обсязі складена 21 червня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.