Ухвала суду № 58427678, 10.03.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

10 березня 2016 р. Справа №805/4954/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

при секретарі судового засідання Проніні Д.С.

за участю

позивача не зявився

представника відповідача 1 ОСОБА_1 на підставі довіреності

представника відповідача 2 не зявився

представника третьої особи 1 не зявився

представника третьої особи 2 не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Відділ державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

встановив:

26 листопада 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області (далі відповідач 1), Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Відділ державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції (далі третя особа 1), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14 грудня 2015 року, позивач просила:

1.визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу № Ф-745 про стягнення з позивача 7 967,80 грн., яка видана УПФУ 01 серпня 2013 року;

2.зобовязати УПФУ припинити стягнення боргу з пенсії позивача за постановою державного виконавця від 26 травня 2015 року ВП № 46517741;

3.визнати протиправними дії Красноармійської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області щодо зарахування на облік на імя позивача суми боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 8 300,92 грн.;

4.зобовязати Красноармійську ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області повернути позивачу неправомірно отримані кошти зі сплати єдиного соціального внеску з пенсії позивача при примусовому виконанні вимоги про сплату боргу № Ф-745, яка видана УПФУ 01 серпня 2013 року, починаю з липня 2015 року у повному обсязі.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_2 зазначила, що вона є пенсіонером за віком та впродовж спірного періоду мала статус фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, отже була звільнена від сплати єдиного внеску на підставі ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» (а.с. 4-6, 27-29).

Позовна заява надана безпосередньо до відділу діловодства та документообігу суду 26 листопада 2015 року (а.с. 4).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року позовна заява залишена без руху, ОСОБА_2 наданий десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків (а.с. 20-21).

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 08 грудня 2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Недоліки позовної заяви усунені позивачем 14 грудня 2015 року, тобто у строк та у спосіб, що визначені судом (а.с. 24).

Відповідно до ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_2 вважається поданою 26 листопада 2015 року.

09 серпня 2013 року УПФУ сформована вимога про сплату недоїмки № Ф-745, згідно з якою станом на 01 серпня 2013 року у ОСОБА_2 існувала заборгованість в сумі 7 967,80 грн., в тому числі недоїмка 7 797,80 грн. і штраф 170,00 грн. (а.с. 103).

Вимога про сплату недоїмки від 09 серпня 2013 року № Ф-745 надіслана на адресу ОСОБА_2 15 серпня 2013 року і вручена адресату 17 серпня 2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, витяг з Журналу реєстрації вхідної кореспонденції № 09-23 том 3 за 2013 рік та реєстр відправки поштової кореспонденції (а.с. 85, 110, 162-166, 175-176).

Отже, про порушення своїх прав та інтересів ОСОБА_2 мала дізнатися 17 серпня 2013 року.

Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Таким чином, перебіг строку для звернення до суду із вказаним позовом розпочався з 18 серпня 2013 року і сплинув 18 вересня 2013 року, тобто ОСОБА_2 звернулася до суду поза межами строку звернення до адміністративного суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені ст. 100 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Одночасно із зверненням до суду з цим позовом ОСОБА_2 просила поновити строк звернення до суду, визнавши причини його пропуску поважними.

Позивач доводила, що про порушення своїх прав дізналася лише у липні 2015 року, коли з її пенсії почали утримувати кошти. Через свою юридичну необізнаність лише в листопаді 2015 року вона мала можливість звернутися до УПФУ та Красноармійської ОДПІ для зясування підстав утримання коштів.

Судом встановлено, що 13 листопада 2015 року ОСОБА_2 звернулася до УПФУ з заявою, в якій просила надати їй копію документа, на підставі якого з її пенсії проводиться стягнення (а.с. 15).

Листом від 19 листопада 2015 року № 27017/02/25 УПФУ повідомило, що відрахування з її пенсії проводить на підставі постанови про звернення стягнення на доходи боржника від 26 травня 2015 року (а.с. 16).

Разом з листом від 19 листопада 2015 року позивачу була надана копія постанови про звернення стягнення на доходи боржника від 26 травня 2015 року.

13 листопада 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Красноармійської ОДПІ з заявою, в якій просила повідомити причину відрахування коштів з її пенсії із зазначенням підстав виникнення заборгованості (а.с. 19).

Листом від 25 листопада 2015 року № 7905/К/05-16-17-0613-6 Красноармійська ОДПІ повідомила, що згідно з даними реєстраційної картки та особового рахунку станом на 30 вересня 2013 року ОСОБА_2 мала заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 8 300,92 грн., яка нарахована в період виконання функцій з адміністрування єдиного внеску органами Пенсійного фонду України і передана органам доходів і зборів 01 жовтня 2013 року.

Красноармійська ОДПІ вимог про сплату заборгованості з єдиного внеску не формувала та до ВДВС не надсилала.

За даними особового рахунку платника в період з 23 липня 2015 року по 23 жовтня 2015 року на рахунок Красноармійської ОДПІ надійшли кошти, що стягнуті в межах виконавчого провадження у сумі 847,72 грн.

Таким чином, станом на 24 листопада 2015 року в картці особового рахунку ОСОБА_2 наявна обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 7 453,20 грн. (а.с. 30).

Вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суд виходить з того, що сам по собі цей інститут має на меті полегшення надання учасниками процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Поряд із цим, право особи на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема з п.п. 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

В п. 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків буде остаточно вирішено.

Надаючи оцінку причинам пропуску ОСОБА_2 строку звернення до суду, суд враховує вік позивача, стан її здоровя, факт перебування на лікуванні в комунальній лікувально-профілактичній установі «Донецьке обласне клінічне територіальне медичне обєднання» період з 03 червня 2013 року по 01 липня 2013 року, перенесення нею оперативного втручання 11 червня 2013 року (а.с. 147), факт її перебування на лікуванні в Донецькому обласному протипухлинному центрі в період з 08 січня 2014 року по 23 січня 2014 року (а.с. 148-149).

Крім того, суд враховує факт проведення активної фази антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, починаючи з квітня 2014 року, що мало наслідком призупинення функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування, зокрема Донецького окружного адміністративного суду.

Оцінивши в сукупності наведені вище обставини, суд дійшов висновку про можливість визнання поважними причин пропуску ОСОБА_2 строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги УПФУ про сплату боргу від 09 серпня 2013 року № Ф-745.

Решта вимог заявлені позивачем в межах строку звернення до суду.

Правовим наслідком визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду є можливість розгляду та вирішення справи з прийняттям рішення по суті позовних вимог.

Стосовно клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 102 КАС України правила даної статті не поширюються на строк звернення до адміністративного суду, а тому клопотання позивача про поновлення цього строку не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 99, 100, 102, 160, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи судову практику Європейського Суду з прав людини, -

ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з позовом до Красноармійського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Відділ державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії.

2. Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_2 строку для звернення до адміністративного суду з позовом до Красноармійського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Відділ державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії.

3. Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні 10 березня 2016 року.

4. Повний текст ухвали виготовлений 15 березня 2016 року.

5. Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту постановлення.

Суддя Кравченко Т.О.