Рішення № 58426723, 21.06.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8620/15-ц

Провадження № 2/591/522/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Сотник К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севаш», 3-ї особи: ОСОБА_3

про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином -

встановив :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду і остаточно уточнивши свої позовні вимоги 13 квітня 2016 року мотивують тим, що вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 грудня 2012 року ОСОБА_3, директора ТОВ «Севаш», було визнано винним та засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України. Крім того, стягнуто з ТОВ «Севаш» на їх користь завдану матеріальну шкоду у розмірі 53459 грн. 96 коп., та моральну шкоду по 10000 грн. на кожного. Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 був визнаний винним у тому, що він, будучи службовою особою ТОВ «Севаш», 02.08.2005 року на виконання умов усного договору щодо виконання робіт по утепленню належного їм будинку за адресою: м. Суми, вул. Баумана, 128/2, проявив службову недбалість, що виразилось у неотриманні відповідних дозволів, вважаючи, що тих документів, що були в нього в наявності у виді технічних робіт достатньо для проведення теплоізоляційних робіт, доручив працівникам провести вказані роботи. Виконані працівниками товариства теплоізоляційні роботи в належному їм будинку без відповідного технологічного регламенту на проведення таких робіт та висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи призвели до зараження атмосферного повітря в будинку формальдегідом, концентрація якого в спальній кімнаті перевищувала гранично допустиму норму в 120 разів, а у великій кімнаті в 113,33 рази, що спричинило нам середньої тяжкості тілесні ушкодження. Однак, стягнута судом на їх користь матеріальна шкода на відшкодування вартості ремонтно-будівельних робіт не в повній мірі покривала завдану шкоду. Як вбачається з вироку суду, вартість будівельно-монтажних робіт була стягнута судом в цінах на день заподіяння нам шкоди, тобто станом на серпень 2005 року.

12 квітня 2013 року позивачі звернулися до Зарічного районного суду м. Суми з позовом про стягнення з відповідача на їх користь матеріальної шкоди з урахуванням росту цін на будівельні роботи та матеріали станом на день звернення до суду. Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2013 року з відповідача на користь кожного з позивачів стягнуто по 34418 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином. Дане рішення суду було фактично виконане 18 червня 2015 року Після фактичного виконання рішення суду від 04 вересня 2013 року відповідач в особі його ліквідатора (рішення про ліквідацію прийняте засновниками товариства згідно протоколу № 01/02-15 від 17 лютого 2015 року) оскаржив дане рішення в апеляційному порядку. Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області від 18 листопада 2015 року змінене заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2013 року, а саме змінена його мотивувальна частина. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Зокрема вбачається, що сума інфляційних втрат на користь кожного з позивачів становила на час фактичної сплати їм в червні 2015 року коштів, стягнених за рішенням суду від 04 вересня 2013 року, 131845 грн. : 2 = 65922,76 грн., що більше, ніж стягнено за оскаржуваним відповідачем рішенням суду.

З урахуванням того, що за рішенням суду від 04.09.2013 року на їх користь стягнуто та фактично виплачено 68836 грн., різниця складає 63009 грн. /131845 грн. 68836 грн./, а тому просять суд стягнути з відповідача на користь кожного з них по 31504 грн. 50 коп. завданих матеріальних збитків з урахуванням суми інфляційних витрат станом на червень 2015 року, коли фактично було виконане рішення суду.

Позивач ОСОБА_1, їх представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримали повністю, просять суд його задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, вважає що відсутні підстави для задоволенню позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом встановлено, що вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області від 28 лютого 2013 року, ОСОБА_3 (директора ТОВ «Севаш») було визнано винним та засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України. Крім цього, стягнуто з ТОВ «Севаш» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду у розмірі 53459 грн. 96 коп., та моральну шкоду по 10000 грн. на кожного (а.с.8-11, 25-26).

Вказаним вироком суду встановлено, що ОСОБА_3, будучи службовою особою ТОВ «Севаш», 02.08.2005 року на виконання умов усного договору, укладеного між ТОВ «Севаш» та ОСОБА_1, щодо виконання робіт по утепленню будинку за адресою: м. Суми, вул. Баумана, 128/2, проявив службову недбалість, що виразилось у неотриманні відповідних дозволів, вважаючи, що тих документів, що були в нього в наявності у виді технічних робіт достатньо для проведення теплоізоляційних робіт, доручив працівникам провести вказані роботи. Виконані працівниками товариства теплоізоляційні роботи в приватному будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без відповідного технологічного регламенту на проведення таких робіт та висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи призвели до зараження атмосферного повітря в будинку формальдегідом, концентрація якого в спальній кімнаті перевищувала гранично допустиму норму в 120 разів, а у великій кімнаті в 113,33 рази, що спричинило нам середньої тяжкості тілесні ушкодження. Крім того, згідно висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи вартість ремонтно-будівельних робіт по переобладнанню приміщень за адресою: м. Суми, вул. Баумана, 128/2 складає 63049 грн., що в 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Як вбачається з вироку суду, вартість будівельно-монтажних робіт була стягнута судом на користь позивачів в цінах на день заподіяння шкоди, тобто станом на серпень 2005 року.

В подальшому у квітні 2013 року позивачі звернулися до Зарічного районного суду м. Суми з позовом про стягнення з відповідача на їх користь матеріальної шкоди з урахуванням росту цін на будівельні роботи та матеріали станом на день звернення до суду.

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2013 року з ТОВ «Севаш» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто по 34418 грн. на користь кожного у відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином ( а.с.12-13).

Дане рішення суду було фактично виконане 18 червня 2015 року, що підтверджується постановами державного виконавця ВДВС СМУЮ від 19 червня 2015 року про закінчення виконавчого провадження (а.с.20).

Після фактичного виконання рішення суду від 04 вересня 2013 року відповідач в особі його ліквідатора (рішення про ліквідацію прийняте засновниками товариства згідно протоколу № 01/02-15 від 17 лютого 2015 року) оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.

Відповідно до рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області від 18 листопада 2015 року змінено заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2013 року, змінена його мотивувальна частина. В іншій частині рішення суду залишене без змін ( а.с.14-18). З вказаного рішення Апеляційного суду Сумської області вбачається, що сума інфляційних втрат на користь кожного з позивачів становила на час фактичної сплати їм в червні 2015 року коштів, стягнених за рішенням суду від 04 вересня 2013 року, 131845 грн. : 2 = 65922,76 грн., що більше, ніж стягнено за оскаржуваним відповідачем рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обстави.

Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

А тому, враховуючи, що відповідач сплатив позивачам стягнену вироком суду суму лише в червні 2015 року, індекс інфляції за вказаний період станом на час фактичної сплати в червні 2015 р.оку становить:

2005 р. 1,004 х 1,009 х 1,012 х 1,009 = 1,034419

2006 р. 1,1241024

2007 р. 1,166

2008 р. 1,2304827

2009 р. 1,1264751

2010 р. 1,1074814

2011 р. 1,0636284

2012 р. 1,010039

2013 р. 1,0140731

2014 р. 1,249

2015 р. 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,140 х 1,022 = 1,4014658.

Загальний індекс інфляції за вказаний період становить 3,9689588.

На час фактичної виплати позивачам стягненої вироком суду суми інфляційні втрати становлять 44408 грн. х 3,9689588 44408 грн. = 176253,52 грн. 44408 грн. = 131845 грн..

Врахувавши те, що за рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04.09.2013 року на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто та фактично виплачено 68836 грн., різниця складає 63009 грн. /131845 грн. 68836 грн./.

Таким чином, на користь кожного з позивачів підлягає стягненню по 31504,50 грн. /63009 грн. :2/ завданих матеріальних збитків з урахуванням суми інфляційних втрат станом на червень 2015 р., коли фактично було виконане рішення суду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користьдержави необхідно стягнути 630 грн. 09 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севаш» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 31504 грн.50 коп. на користь кожного в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севаш» на користь держави 630 грн. 09 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ КЛИМЕНКО А.Я.