Ухвала суду № 58426533, 07.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/128/16

Номер справи місцевого суду: 523/3260/15-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гончаров О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Гончарова О.О.

Суддів: Бриткова С.І. та Балабан В.Ф.

при секретарі: Джинчарадзе Н.С.

за участю прокурора: Каражеляско А.В.

потерпілої: ОСОБА_2

та її представника: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

та його адвоката: ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_6 кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_5 в інтересах підсудного ОСОБА_4 і адвоката ОСОБА_7 в інтересах потерпілої ОСОБА_2 на вирок Суворовського районного суду міста ОСОБА_6 від 16жовтня 2015 року.

Цім вироком засуджено:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, у цивільному шлюбі, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше не судимого:

-за ст. 119 ч. 1 КК України до трьох років обмеження волі;

Стягнуто с ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 - 7482 грн., в рахунок матеріальних збитків та 100000 грн. в рахунок погашення моральної шкоди.

Стягнуто с ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Одеській області 5961 грн. в рахунок погашення вартості проведених по справі експертиз.

Як вбачається з вироку, ОСОБА_4 засуджено за то, що 5.07.2014 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, він у стані алкогольного спяніння, знаходився біля будинку №32 по вул. Заболотного у м. Одесі разом із своїми знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_8, в цей час до них підійшов малознайомий йому ОСОБА_9 та розпочав конфлікт, який переріс в бійку між ОСОБА_4 і ОСОБА_9. Під час бійки ОСОБА_4 повідомив всім, що у нього в руках розкладний ніж та почав наближатися до ОСОБА_9 розмахуючи та погрожуючи йому ножом, в свою чергу останній з метою уникнення отримання тілесних ушкоджень схопив праву руку ОСОБА_4 за запясть та утримував деякий час. Згодом ОСОБА_4 вирвав свою руку з ножом та в напрямку зліва на право необережно наніс ОСОБА_6 проникаючу колото-різану рану лівої бічної поверхні грудної клітки з пораненням серця, що перебуває в прямому причинному звязку із настанням смерті останнього.

В апеляції захисник підсудного не оспорюючи фактичних обставин справи, просить з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, а саме що її підзахисний раніше до відповідальності не притягувався, характеризується позитивно, має на утриманні батька пенсіонера, помякшити йому призначене покарання, зокрема, застосувати до нього ст. 75 КК України, звільнив від відбування покарання, а також зменшити суму моральної шкоди.

Адвокат потерпілої в апеляції просить скасувати вирок і постановити новий яким призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді пяти років позбавлення волі та задовольнити цивільний позов у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення адвоката та обвинуваченого, на підтримку доводів своєї апеляційної скарги, потерпілу і її адвоката на підтримку своєї апеляції, прокурора, який заперечив проти задоволення обох апеляційних скарг, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно до вимог ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину та правильність кваліфікації її дій за ч. 1 ст. 119 КК України в апеляційних скаргах не оспорюються, а тому відповідно до положень ст. 404 КПК України апеляційним судом не переглядаються.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які піддягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Апеляційний суд вважає, що вказані вимоги кримінального Закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі, а висновки суду належним чином мотивовані.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд врахував стан здоровя обвинуваченого та той факт, що він свою провину визнав, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, добре характеризується за місцем мешкання, матеріальні збитки потерпілий не відшкодував, враховує поведінку обвинуваченого, який після скоєного злочину, намагався скрити сліди, викинувши ніж, а також врахував думку представника потерпілою, яка наполягала на суворому покаранні обвинуваченого.

Апеляційний суд вважає, що призначене ОСОБА_4 покарання, в повній мірі відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та особі обвинуваченого, є справедливим, достатнім та необхідним для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, в зв'язку з чим не вбачає підстав для зміни покарання.

Таким чином, як за своїм видом, так і за розміром, призначене покарання є законним і справедливим, а тому доводи підсудного про суворість призначеного судом першої інстанції покарання, а доводи потерпілої про мякість призначеного покарання, не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни вироку в цій частині.

Що стосується цивільного позову, то на думку колегії суддів, районний суд мотивував своє рішення і призначив суму до стягнення обґрунтовану і справедливу.

В свою чергу суд зазначає, що, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. При цьому, дана норма закону не передбачає можливості стягнення таких витрат на користь конкретної експертної установи, оскільки такі витрати згідно з ч. 2 ст. 122 КПК України здійснюються за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляції адвоката ОСОБА_5 в інтересах підсудного ОСОБА_4 і адвоката ОСОБА_7 в інтересах потерпілої ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Вирок Суворовського районного суду міста ОСОБА_6 від 16жовтня 2015 рокув відношенні ОСОБА_4, засудженого за ст. 119 ч. 1 КК України до трьох років обмеження волі, змінити у частині стягнення вартості проведення судових експертиз.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 5961 грн. 16 коп. в рахунок погашення вартості проведених по справі експертиз.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3 місяців, а засудженим - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

О.О.ОСОБА_10ОСОБА_11Бритков