Ухвала суду № 58426469, 14.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4818/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 лютого 2016 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дружину,

встановила:

15 лютого2016 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь аліменти в розмірі 1/4 частини заробітної плати ОСОБА_3 до 01.06.2018 року.

Свої вимоги мотивувала тим що, 12.03.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану в реєстраційної службі Приморського району Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 228.

Від вказаного шлюбу в них народилася дитина, син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Посилаючись на те, що сімейні відносини між подружжям не склалися, сумісне проживання припинилось три місяця тому, ОСОБА_3 добровільну матеріальну допомогу не надає, син проживає разом з позивачкою, знаходиться на її забезпеченні, позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, просила її вимоги задовольнити.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.02.2016 року провадження у цивільній справі було відкрите (а.с. 12).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування даної ухвали, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме правил підсудності.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь справі, не зявились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, у звязку з чим та на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису в суді апеляційної інстанції не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що в даному випадку має місце альтернативна підсудність, як то передбачено ч. 1 ст. 110 ЦПК України, оскільки позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів.

З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступні обставини.

Так, дійсно у відповідності до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи предявляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Однак, у відповідності до ч. 1 ст. 110 ЦПК України у разі предявлення позову про стягнення аліментів позивач має право предявити позов за зареєстрованим місцем свого проживання чи перебування, тобто має місце альтернативна підсудність, яка обирається позивачем.

Як вбачається з позовних матеріалів, позивач ОСОБА_4 проживає і зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.1, 9), а тому вона має право предявлення позову про стягнення аліментів за зареєстрованим місцем свого проживання.

З цих підстав, доводи апелянта про те, що в даному випадку позов має бути предявлений за місцем його проживання, є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвалу постановлено у відповідності до вимог процесуального права, у звязку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 лютого 2016 року про відкриття провадження у справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_6

ОСОБА_2