Ухвала суду № 58424023, 17.06.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/12945/16-к

Провадження №1-кс/127/4728/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., при секретарі Гнасько Н.О., за участю прокурора Пастернака Д.О., захисника підозрюваного - адвоката Порохненко І.В., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України Бурдейного Владислава Вікторовича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року в с. Червоний Перекоп, Каховського району, Херсонської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 з середньою освітою, неодруженого, не судимого, призваного на військову службу Каховським об'єднаним районним військовим комісаріатом за мобілізацією, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, за відсутністю клопотання учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Бурдейний В.В. звернувся до суду із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором Пастернаком Д.О.

Клопотання мотивоване тим, що 02 червня 2015 року солдат ОСОБА_2 призваний на військову службу під час мобілізації Каховським об'єднаним міським військовим комісаріатом Херсонської області та направлений для її подальшого проходження до військової частини - польова пошта В2248 (Вінницька область, м. Гайсин, вул. 1-го травня, 64), де згідно наказу командира військової частина польова пошта №153 від 03.07.2015 призначений на посаду водія 3 відділення управління командира батальйону взводу зв'язку.

17 березня 2014 року Указом в.о. Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України оголошено часткову мобілізацію та, після його затвердження 17 березня 2014 року Верховною Радою України, цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» розпочався особливий період, який діє по даний час.

Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_2, окрім іншого, повинен керуватись вимогами ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують кожного військовослужбовця свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов'язків, та зроблені йому зауваження зобов'язаний доповідати безпосередньому начальнику.

На початку листопада 2015 року солдат ОСОБА_2 вирішив стати на злочинний шлях та повністю ухилитись від військової служби.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 01.11.2015 солдат ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини - польова пошта В2248, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, умисно та без поважних причин,з метою повністю ухилитися від військової служби, самовільно залишив військову частину - польова пошта В2248 (Вінницька область, м. Гайсин, вул. 1-го травня, 64).

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_2 з 01.11.2015 проводив час на власний розсуд, за адресою проживання: АДРЕСА_1 не пов`язуючи його з проходженням військової служби, маючи при цьому об'єктивну можливість повернутись до військової частини та приступити до виконання службових обов'язків, до часу його затриманння працівниками правоохоронних органів на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області 17.06.2016 року.

Таким чином 01.11.2015 солдат ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини - польова пошта В2248, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, став на шлях злочинної діяльності - умисно та без поважних причин, з метою повністю ухилитися від проходження військової служби, самовільно залишив військову частину - польова пошта В2248 (Вінницька область, м. Гайсин, вул. 1-го травня, 64) та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби, за адресою проживання: АДРЕСА_1 маючи при цьому об'єктивну можливість повернутись до військової частини та приступити до виконання службових обов'язків, до моменту його затримання 17.06.2016.

Станом на 17 червня 2016 року солдат ОСОБА_2 до військової частини - польова пошта В2248 для подальшого проходження військової служби не повернувся та наміру повертатись не має.

Переховуючись від органів досудового розслідування, ОСОБА_2 не вжив жодних заходів щодо повернення до місця служби за наявності можливості для цього та не заявив про себе до правоохоронних органів, проводячи час на власний розсуд поза межами місця служби та ухиляється від проходження служби до цього часу.

Викладені обставини свідчать про наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.

Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України складено 17 червня 2016 року та цього ж дня вручено ОСОБА_2

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідків та іншими матеріалами досудового розслідування. Відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.

З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_2 жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_2, виконання з ним процесуальних дій та спробам останнього перешкоджати досудовому розслідуванню.

У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи суспільний резонанс дій ОСОБА_2 в умовах сьогодення, набуття суспільного осуду, а також враховуючи те, що у зв'язку із тяжкістю вчиненого злочину, підозрюваний ОСОБА_2 переховується від органів досудового розслідування, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, а також те, що запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий просив задоволити клопотання.

В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, вказавши, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, долучивши їх до матеріалів справи. Додатково пояснив, що ОСОБА_2 неодноразово викликався до органів досудового розслідування, однак підозрюваний жодного разу не з"явився.

Підозрюваний ОСОБА_2, захисник підозрюваного Порохненко І.В. заперечила проти даного клопотання.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінальної провадження №42015020420000267 від 25 листопада 2015, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного, його захисника, вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, тому є підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам, а відтак до нього з огляду на положення ст. ст. 177 КПК України слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи вимоги ст.ст. 177, 178 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що більш м'які запобіжні заході ніж тримання під вартою будуть недостатніми.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, тому ОСОБА_2 необхідно визначити заставу в розмірі 29000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 196, 197 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком шістдесят днів, а саме: до 24:00 год. 15 серпня 2016 року.

Визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі 29000 (двадцять дев"ять тисяч) грн., які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реквізити рахунку: Одержувач коштів - ТУ ДСАУ в Вінницькій області; Депозит 37 315 033 000 401; ЄДРПОУ 26286152; Банк Державне казначейство України, м. Київ МФО 820 172.

У разі внесення ОСОБА_2 застави покласти на останнього обов"язки, зокрема: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, а також виконувати обов'язки, передбачені пунктами 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: