Постанова № 58420696, 21.06.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4431/16-п

Провадження № 33/779/101/2016

Категорія ч. 2 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Кишакевич Л. Ю.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1, за участю

особи, що притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.05.2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який працює в компанії «ЮНІТ-Т», неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має,

притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Цією ж постановою стягнуто судовий збір.

в с т а н о в и в :

Постановою судді встановлено, що 02.04.2016 року о 02.00 год. водій ОСОБА_3 по вул. Вовчинецькій, 170 в м. Івано-Франківську в стані алкогольного спяніння керував транспортним засобом Nissan Primera 1.6, н.з. АТ 2590 ВВ, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.

На вказану постанову суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати як незаконну, внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів послався на те, що 18.05.2016 року о 02-25 годині до нього підійшли працівники поліції в той час як він закривав свій автомобіль, оскільки звечора забув забрати авто магнітолу із автомобіля, керування транспортним засобом він не здійснював, а вийшов з дому лише для того, щоб забрати вказані вище речи з автомобіля, щоб їх не вкрали. Проте, в супереч діючому законодавству, працівниками поліції відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 2,9а ПДР України.

В судове засідання апеляційного суду зявився ОСОБА_2, йому розяснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, заяв та клопотань від нього не надходило.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав внесену апеляційну скаргу, дослідивши доводи апелянта, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши фактичні обставини справи та оцінивши їх у сукупності, доходжу до висновку, що постанову суду слід змінити в частині правової кваліфікації дій ОСОБА_2 та накладеного адміністративного стягнення з таких підстав.

Вважаю встановленим, що ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за наступних обставин: водій ОСОБА_3 02.04.2016 року о 02.00 год. по вул.Вовчинецькій, 170 в м. Івано-Франківську керував транспортним засобом Nissan Primera 1.6, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного спяніння, чим порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за а ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №107395 від 02.04.2016 року, складеного інспектором роти №3 батальйону УПП в м. Івано-Франківськ ОСОБА_4, водій ОСОБА_3 02.04.2016 року о 02.00 год. по вул.Вовчинецькій, 170 в м. Івано-Франківську керував транспортним засобом Nissan Primera 1.6, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного спяніння, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за а ч. 2 ст. 130 КУпАП (а.п. 1).

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і обєктивне зясування обставин справи та правильне її вирішення.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором роти №3 батальйону УПП в м. Івано-Франківськ ОСОБА_4, з заповненням всіх необхідних реквізитів щодо пригоди, протокол підписаний як уповноваженою особою, так й особою, відносно якої його було складено ОСОБА_3, до протоколу долучені пояснення свідків (а.с. 1-7).

В протоколі відсутні будь-яки пояснення ОСОБА_2 з приводу незаконного складання протоколу, жодних клопотань ОСОБА_2 не заявлено (а.п. 1).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевірка стану алкогольного спяніння щодо ОСОБА_3 проводився у звязку із виявленими ознаками, а саме нестійка хода, різкий запах з порожнини рота, нечітка мова, за допомогою алкотестеру «Драгер» №6810, та двох свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, показник тесту показав 1,42%, з результатами якого погодився ОСОБА_2 (а.п. 2-3)

Матеріали справи також містять пояснення двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наданих ними 02.04.2016 року, з яких вбачається, що вони підтвердили показник алкотесту, що станови 1,42% (а.с. 2-6).

Відповідно до вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до витягу, що міститься в матеріалах провадження, постановою суду від 16.04.2015 року ОСОБА_2 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. (а.п. 7).

Крім того, з вказаного витягу вбачається, що дата вчинення адміністративного порушення - 13.03.2015 року, дата винесення постанови - 16.04.2015 року, накладено штраф у розмірі 3400 грн.

Вказані обставини щодо дати скоєння адміністративного правопорушення та дати накладення адміністративного стягнення підтвердив ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційного суду.

Наведене свідчить про те, що підставою для кваліфікації дій ОСОБА_2, за ч. 2 ст. 130 КУпАП, виходячи з протоколу, є повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, диспозицією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено кваліфікацію дій особи як повторно, у разі саме вчинення ним будь-якого з порушень, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року.

Таким чином, законодавець, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 130 КУпАП, визнає повторність з дати вчинення адміністративного правопорушення, а не з часу притягнення до адміністративної відповідальності. Такий висновок підтверджується також і змістом п. 2 ч. 1 ст. 35 КУпАП, відповідно якого, обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення визнається, повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення за яке особу вже було піддано адміністративного стягненню.

Вказаним обставинам суд першої інстанції не надав оцінки та не мотивував прийняте рішення щодо кваліфікації дій правопорушника.

Отже, за вказаних вище обставин вважаю, що дії ОСОБА_2 необхідно правильно кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме як порушення п. 2.9 А ПДР України, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного спяніння.

Що ж стосується доводів апелянта про те, що він 18.05.2016 року о 02-25 годині не керував транспортним засобом, а вийшов з дому лише для того, щоб забрати авто магнітолу з автомобіля, щоб їх не вкрали, то вважаю їх способом захисту правопорушника, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та повністю спростовуються зібраними по справі доказами, зокрема відсутністю будь-яких пояснень ОСОБА_2 з приводу незаконних дій працівників поліції під час складання протоколу.

Таким чином, наведеними доказами у їх сукупності спростовуються доводи апелянта про недоведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, і відповідно, про його безпідставне притягнення до адміністративно відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного спяніння.

Дослідивши фактичні обставини справи та оцінивши їх у сукупності, доходжу до висновку, що дії ОСОБА_2 повністю охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного спяніння.

Відповідно до ст.ст. 23, 33 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, та при накладенні стягнення враховуються дані про особу правопорушника.

При обранні виду адміністративного стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, який працює в компанії «ЮНІТ-Т», ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.04.2015 року за правопорушення, вчинене 13.03.2015 року.

Оскільки, відповідно до п. 2.9 „а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, вважаю, що не виконання такої вимоги з боку водія є грубим порушенням Правил дорожнього руху України.

Враховуючи наведене вище, ступінь алкогольного спяніння, дані про особу, вважаю, що на ОСОБА_2 слід накласти стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.05.2016 року, якою ОСОБА_2, притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП - змінити.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на 1 (один) рік.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1