Ухвала суду № 58418478, 20.06.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/3081/16-к

Провадження № 1-кс/210/743/16

"20" червня 2016 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Ширинової К.С.,

прокурора: Петрова В.І.,

слідчого: Коптєвої Л.І.,

підозрюваного: ОСОБА_2,

захисника підозрюваного, - адвоката: Шуляка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, винесене по кримінальному провадженню №12016040710000755 від 23 березня 2016 року, старшим слідчим СВ Дзержинського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області майором поліції Коптєвою Л.І., та погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області радником юстиції Петровим В.І., клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Інгулець, Дніпропетровська область, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на своєму утриманні малолітніх дітей, раніше неодноразово судимого, останній раз 16 червня 2012 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.121 ч.1, 186 ч.2, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України, до 05 років позбавлення волі. Звільнився 03 листопада 2014 року із Солонянської ВП Дніпропетровської області по відбиттю терміну покарання. Зараховано в термін відбуття покарання термін тримання під вартою в порядку ст.115 КПК України, з 03 листопада 2009 року по 05 листопада 2009 року. 29 лютого 2016 року до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, був направлений обвинувальний акт за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.3 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2016 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся старший слідчий СВ Дзержинського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції Коптєва Л.І., із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_2, діючи повторно, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, 22 березня 2016 року, приблизно о 17 годині 35 хвилин, знаходячись біля будинку №9«А» по проспекту Металургів в Металургійному (Дзержинському) районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, де реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою залякування потерпілого ОСОБА_6 наніс йому один удар рукою в обличчя, таким чином застосував до потерпілого фізичне насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я, та в цей час ОСОБА_2 відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 200,00 гривень, що належать ОСОБА_6

Таким чином, ОСОБА_2, вчинив всі дії для доведення злочину до кінця, у зв'язку із чим реалізував свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), обернув викрадене майно на свою користь, розпорядившись в подальшому ним на власний розсуд з викраденим, з місця скоєння ним кримінального правопорушення зник, у зв'язку із чим своїми діями завдав потерпілому ОСОБА_6 майновий збиток на суму 200,00 гривень та фізичного болю.

Крім цього, ОСОБА_2, діючи повторно, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, 17 червня 2016 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, знаходячись біля будинку №49«А» по вулиці Соборності (Косіора) в Металургійному (Дзержинському районі) м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, де реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою залякування потерпілого ОСОБА_7 наніс йому один удар рукою в обличчя, таким чином застосував до потерпілого фізичне насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я, та в цей час ОСОБА_2 відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Samsung Сore Рrime», у корпусі білого кольору, вартістю 1700,00 гривень, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Київстар» з номером абонента, - НОМЕР_1, вартістю 25,00 гривень, що належать ОСОБА_7

Таким чином, ОСОБА_2, вчинив всі дії для доведення злочину до кінця, у зв'язку з чим реалізував свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), обернув викрадене майно на свою користь, розпорядившись в подальшому ним на власний розсуд з викраденим, з місця скоєння ним кримінального правопорушення зник, у зв'язку з чим своїми діями завдав потерпілому ОСОБА_7 майновий збиток на суму 1725,00 гривень та фізичного болю.

Діяння ОСОБА_2 кваліфіковано за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.186 ч.2 КК України, як грабіж, за ознаками відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно.

В ході проведення досудового розслідування органом досудового розслідування зібрано сукупність належних і достатніх доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_2 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що є підставою для обґрунтованої підозри, у зв'язку із чим, ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ст.186 ч.2 КК України.

У судовому засіданні старший слідчий СВ Дзержинського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції Коптєва Л.І. підтримала клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник, - адвокат Шуляк В.М. вирішення даного питання залишили на розсуд суду.

Прокурор, мотивуючи доцільність задоволення клопотання слідчого, зазначив, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, не працює, засобів для існування не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, тобто, в сукупності його поведінка дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від слідства, а у подальшому і від суду. Також зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу.

Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення слідчого, підозрюваного, та його захисника, дослідивши матеріали провадження додані до клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст.194 ч.1 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час проведення досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкі злочини. Відповідно до вимог ст.184 ч.1 п.4 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 на слідчого покладається обов'язок запобігання можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги ст.5 п.п.3, 4 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В силу ст.183 ч.2 п.5 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При обранні даного запобіжного заходу, суддею було також оцінено в сукупності такі обставини: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини; вік та стан його здоров'я, що дозволяють застосувати даний запобіжний захід; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці постійного проживання; наявність утриманців; відсутність у підозрюваного офіційного постійного місця роботи; його репутація та майновий стан; наявність судимості; розмір завданої майнової шкоди. Також судом досліджено докази, надані в обґрунтування заявленого клопотання.

Враховуючи те, що в діях підозрюваного ОСОБА_2 вбачаються ознаки складу злочинів, передбачених ст.186 ч.2 КК України, які є тяжкими злочинами, прокурором доведено вагомі докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; достатні підстави вважати, що у діях та поведінці підозрюваного існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою запобіганням цим спробам, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно останнього, який є непрацюючим, раніше неодноразово судимим, суд вважає, що підозрюваному ОСОБА_2 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, беручи до уваги що підозрюваний ОСОБА_2 знову скоїв кримінальне правопорушення маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеного ризику застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити.

Відповідно до положень ст.183 ч.4 п.1 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Зважаючи, що діяння ОСОБА_2 кваліфіковано за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.186 ч.2 КК України, як грабіж, за ознаками відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно, враховуючи обставини вчинених злочинів, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176 - 178, 183 ч.2 п.5, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто починаючи з 20 червня 2016 року до 18 серпня 2016 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали 60 днів, тобто до 18 серпня 2016 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Н. Ю. Вікторович