Ухвала суду № 58418101, 14.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 441/508/15 Головуючий у 1 інстанції: Українець П.Ф.

Провадження № 22-ц/783/881/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 М. М.

Категорія: 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Шандри М.М.

суддів: Копняк С.М., Струс Л.Б.

секретаря: Брикайло М.В.

за участю: представника АТ Завод пластмас «Артгос» - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Завод пластмас «Артгос» на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 20 листопада 2015 року у справі за позовом Акціонерного товариства Завод пластмас «Артгос» (резидент ОСОБА_3) до ОСОБА_4, третя особа Українсько-польське спільне підприємство ТзОВ «Артгост-Пласт» про стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

Рішення оскаржив позивач АТ Завод пластмас «Артгос». Посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, ухвалення з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Скаргу мотивує тим, що відповідач, як керівник юридичної особи, підписавши мирову угоду у справі №914/4088/13 виявив бажання настання певних цивільно-правових наслідків, які були передбачені цією угодою. Вважає, що відповідач виконуючи рішення по сплаті заборгованості перед ТзОВ «Лєрой Груп», здійснив зловживання шляхом відчуження основних засобів. Зазначає, що перед відчуженням нерухомого майна, відповідач повинен був скликати загальні збори Учасників Товариства та винести питання по підписанню мирової угоди про відчуження майна на розгляд загальних зборів та отримати відповідне рішення загальних зборів і лише після цього підписувати відповідну угоду. В силу п.18.8 Статуту на відповідача був покладений обовязок скликання Загальних зборів Учасників Товариства, зокрема у випадку виникнення загрози неплатоспроможності Товариства чи в інших випадках, якщо цього вимагають інтереси Товариства. Неможливість прийняття рішення про розподіл прибутку ТзОВ «Артгос-Пласт» в якості дивідендів є нічим іншим, як наслідком відчуження основних засобів та необґрунтованого нарощування заборгованості перед кредиторами. Вказує, що у разі належного виконання ОСОБА_4 своїх обовязків як керівника ТзОВ «Артгос-Пласт», дохід від діяльності товариства (така діяльність стала неможливою в силу відчуження майна), був би розподілений між учасниками (засновниками) товариства, оскільки, як свідчать протоколи загальних зборів ТзОВ «Артгос-Пласт», розподіл дивідендів між засновниками відбувався щороку (протоколи 2011, 2012 та 2013 років). 2014 рік не повинен був бути виключенням, проте відповідач своїми діями унеможливив такий розподіл дивідендів. Вказує, що ОСОБА_4, як керівник товариства був наділений цілим комплексом повноважень та обовязків і фактично був та є особою, якій ввірене майно очолюваного ним товариства і останній в змозі ним фактично розпорядитись (свідченням чого є підписання мирової угоди по відчуженню основних засобів).

При розгляді справи в апеляційній інстанції представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає таким вимогам .

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із відсутності доказів, які б свідчили про неправомірність дії та бездіяльності ОСОБА_4 під час виконання ним обовязків директора УПСП ТзОВ «Артгос-Пласт» та що обставини, якими позивач обґрунтовував заявлені вимоги ґрунтуються виключно на припущеннях, підстав для задоволення позову з мотивів наведених у позовній заяві та представником позивача у суді, не було.

Такі висновки суду грунтуются на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.

Як встановлено матеріалами справи, Українсько-польське спільне підприємство ТзОВ «Артгос-Пласт» є юридичною особою, володіє, користується на власний розсуд належним йому майном, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, круглу печатку із своїм найменуванням та індетифікаційним кодом, відповідні штампи, фірмові бланки з своїм найменуванням та інші реквізити. Акціонерне товариство Завод Пластмас «Артгос» є учасником Товариства із часткою, яка становить 75% у статутному капіталі.

Згідно копій протоколів №1 від 09.11.2011р., №1 від 11.10.2012р., №01/13 від 10.04.2013р., акту перевірки Городоцькою ОДПІ від 25.09.2014р. №417/22-01/30714984 (т. 1 а.с.26-28,34-99) убачається, що у 2010р. прибуток УПСП ТзОВ «Артгос-Пласт» складав 3331603,00грн., у 2011р. 1086471,00 грн., а у 2012р.2702351 грн.

Із матеріалів справи також убачається, що рішенням Господарського суду Львівської обл. від 12.11.2013р. задоволено частково позовні вимоги ТзОВ «Лєрой груп» та стягнуто з Українсько-польського СП ТзОВ «Артгос-Пласт» 2445641,36 грн. основної заборгованості, 11382,23 грн. пені, 49550,68 грн. судового збору, провадження у справі в частині стягнення штрафу в розмірі 5510,60 грн.припинено. На виконання зазначеного рішення, 25.11.2013р. судом видано відповідний наказ, а 13.03.2014р. ВДВС Шевченківського РУЮ м. Львова відкрито провадження з примусового виконання наказу №914/4088/13, того ж дня накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника (т.1 а.с.33-40).

08.04.2014р. ухвалою Господарського суду Львівської області затверджено мирову угоду між ТзОВ «Лєрой груп» в особі директора ОСОБА_5 та УП СП ТзОВ «Артгос-Пласт» в особі директора ОСОБА_4, предметом якої є добровільне задоволення боржником на стадії виконавчого провадження вимог стягувача у справі № 914/4088/13 у спосіб передачі майна належного боржнику у власність останнього.

Не погоджуючись з ухвалою суду від 08.04.2014р., АТ Завод пластмас «Артгос» (резидент ОСОБА_3) оскаржило таку в апеляційному порядку.

08.07.2014р. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду провадження з розгляду апеляційної скарги припинено у зв»язку з відсутністю субєкту апеляційного оскарження та відсутністю правового зв»язку між скаржником і сторонами у справі відповідно.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2014р., ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2014р. у справі №914/4088/13 залишено без змін, апеляційну скаргу АТ Завод пластмас «Аргос» (резидент ОСОБА_3) - без задоволення (т.1 а.с.173-175).

Звертаючись в суд з зазначених позовом акціонерне товариство Завод пластмас «Артгос» вимоги мотивував тим, що внаслідок умисної бездіяльності відповідача, як директора ТзОВ «Аргост-Пласт», товариству завдано на 10252832,25 грн. майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене і зокрема, що відповідач всупереч інтересам товариства, при наявності у 2013р. прибутку понад 2,5 мільйони грн. та маючи можливість оплатити заборгованість, без відома загальних зборів учасників товариства, на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2013р. про часткове задоволення позовних вимог з ТзОВ «Лєрой Груп» на суму 2457023,59 грн., уклав мирову угоду, згідно умов якої за ТзОВ «Лєрой Груп» визнано право власності на майно належне ТзОВ УП СП «Артгос-Пласт» на суму 2175688,00 грн., що свідчить про умисел ОСОБА_4 у неправомірному та безпідставному відчуженні такого майна, які шкодять інтересам позивача.

Відповідно до п.2 ч.1, ч.4 ст. 22 ЦК Українидоходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) є збитками, відшкодування яких за рішенням суду в силу ст. 16 ЦК Україниє одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Виходячи з аналізу зазначеної статті, збитками є грошове вираження майнової шкоди, а тому відшкодування збитків розглядається як один із способів відшкодування майнової шкоди в грошовій формі. Обов'язковою умовою відшкодування упущеної вигоди є наявність реальної можливості у особи отримати доходи у випадку, якщо б її права не були порушені.

Оскільки відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, то відшкодуванню підлягає не лише реальна шкода (майно, втрачене або пошкоджене в результаті протиправної поведінки), але й упущена вигода.

Так, при визначенні розміру втраченої вигоди повинні враховуватися тільки точні дані, які безспірно і достовірно підтверджують існування реальної можливості отримання грошових сум або іншого майна, в тому випадку, якби зобов'язання було виконане боржником належним чином. Її розмір повинен бути підтверджений обґрунтованим розрахунком, а також відповідними доказами. Тобто упущена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний дохід.

Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Таким чином, незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди теж повинні бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами на підкріплення реальної можливості отримання потерпілою стороною відповідних доходів у разі, якби друга сторона виконала свої зобов'язання належним чином.

Доводи позивача, що він мав можливість отримати дохід в розмірі 1631766,00 грн., що складає 75% вартості майна відчуженого згідно мирової угоди від 01.04.2014р. у випадку ліквідації ТзОВ УП СП «Артгос-Пласт» судом вірно розцінені як такі, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки як правильно звернув суд першої інстанції увагу, рішень загальних зборів учасників або ж судових рішень про ліквідацію товариства суду не надано.

Суд вірно надав правову оцінку твердженням позивача про безпідставність позовних вимог щодо упущеної вигоди в розмірі 7775666,25 грн. від неотримання доходів в процесі експлуатації майна яке, на його думку, ОСОБА_4 передав ТзОВ «Лєрой Груп» безпідставно, уклавши 01.04.2014р. мирову угоду, оскільки ухвала Господарського суду Львівської обл. від 08.04.2014р., якою затверджено мирову угоду між ТзОВ УП СП «Артгос-Пласт» і ТзОВ «Лєрой Груп» у справі №914/4088/13 набрала законної сили та звернута до виконання.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення і скасування рішення, яке судом ухвалено в межах заявлених вимог з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Завод пластмас «Артгос» відхилити.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 20 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий М.М. Шандра

Судді С.М. Копняк

ОСОБА_6