Ухвала суду № 58417407, 13.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/2327/16 Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б.

Провадження № 22-ц/783/3215/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Монастирецького Д.І.,

суддів: Кабаля І.І., Копняк С.М.,

секретаря Юзефович Ю.І.,

з участю представника ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК», за участю третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання прав кредитора (вкладника), -

в с т а н о в и л а:

В березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що між ним та ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 512 ЦК України було укладено договір про заміну кредитора, а саме договір про відступлення права вимоги. Дане зобовязання виникло у ПАТ «УКРІНБАНК» перед ОСОБА_4 на підставі договору банківського вкладу 10-2395523 від 27 жовтня 2015 року. Згідно даного договору ОСОБА_5 є вкладником банку з сумою вкладу 8000,00 дол. США. В подальшому ОСОБА_4 відповідно до умов договору повідомив відповідача про укладення даного договору та про перехід до нього усіх прав вкладника по вказаному вище договору. Вважає, що ними були виконані всі вимоги, передбачені положенням ст. ст. 512-517 ЦК України, тому відповідач був зобовязаний визнати його новим кредитором та, відповідно, вкладником банку.

Оскаржуваною ухвалою позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК», за участю третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання прав кредитора (вкладника), повернуто позивачу для подання до належного суду.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2 В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не враховано сутність спору та правовідносин, на підставі яких він виник. Відповідно до ч. 8 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки у певному місці, можуть предявлятися також за місцем виконання цих договорів. Зі змісту предявленого позову вбачається, що предметом спору є невизнання відповідачем його прав на частину вкладу та перехід до нього прав вкладника на дану частину, який відбувся на підставі договору про відступлення права вимоги. Вказаний договір по своїй суті є похідним від договору банківського вкладу, котрий був укладений між цесіонером та відповідачем у м. Дрогобичі, та в силу специфіки спірних правовідносин, реалізація спірних вимог та виконання їх умов можливе в Дрогобицькому відділенні відповідача. Крім того, зобовязання, які передані по договору відступлення права вимоги, виникли з грошового зобовязання відповідача перед первинним кредитором з підстав договору банківського вкладу, а відтак є можливим застосування приписів ч. 4 ст. 532 ЦК України, а саме того, що у разі якщо місце виконання зобовязання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобовязанням за місцем проживання кредитора. Оскільки місцем проживання первинного кредитора ОСОБА_4 є Дрогобицький район, то дана вимога закону додатково визначає підсудність даного спору за Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області. У звязку з вищенаведеним, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

ПАТ «УКРІНБАНК» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення їм поштових відправлень (а.с. 41, 42), в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, причину своєї неявки суду не повідомили, матеріалів справи достатньо для розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України, ст. 3 ЦПК України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

У відповідності до статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а також однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК», за участю третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання прав кредитора (вкладника).

Оскаржуваною ухвалою судді від 18 березня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК», за участю третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання прав кредитора (вкладника) повернуто позивачу для подання до належного суду, мотивуючи тим, що за загальним правилом підсудність цивільних справ визначається Законом за місцем знаходження відповідача, а позивачем заявлено позовні вимоги, предявлення яких не передбачає виключної або альтернативної підсудності, і відповідач юридична особа не знаходиться на території Дрогобицького району чи м. Дрогобича Львівської області, також між позивачем та відповідачем договору укладено не було.

Однак, з такими висновками суду першої інстанціїпогодитись не може, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.

Визначити підсудність суду - означає з'ясувати коло цивільних справ, які компетентний вирішувати по суті даний суд.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду (ст. 15 ЦПК).

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох вказаних в законі судів. Така процесуальна пільга встановлена законодавцем для позивачів у деяких справах з метою зробити судовий захист їх суб'єктивних прав більш зручним.

Стаття 110 ЦПК України містить перелік цивільних справ, за якими встановлена підсудність за вибором позивача, якому надається право вибору підсудності залежно від категорії справи або за наявності інших зазначених у законі умов.

Відповідно до ч. 8 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки у певному місці, можуть предявлятися також за місцем виконання цих договорів.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що зі змісту предявленого позову вбачається, що предметом спору є невизнання відповідачем прав позивача на частину вкладу та перехід до нього прав вкладника на цю частину, який відбувся на підставі договору про відступлення права вимоги від 21 грудня 2015 року, укладеного між ним ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Вказаний договір є похідним від договору банківського вкладу, котрий був укладений між ОСОБА_4 та відповідачем у м. Дрогобичі, та в силу специфіки спірних правовідносин, реалізація спірних вимог та виконання їх умов можливе в Дрогобицькому центральному відділенні Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК».

Як роз'яснено в п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК).

Крім того, як вбачається із заяви-договору про розміщення банківського вкладу № 10-2395523 від 27 жовтня 2015 року, такий укладений між ОСОБА_4 та Дрогобицьким центральним відділенням ПАТ «УКРІНБАНК».

Згідно ч. 7 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть предявлятися - за їх місцезнаходженням.

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (ч. 1 ст. 95 ЦК України). Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (ч. 2 ст. 95 ЦК України).

Оскільки Дрогобицьке центральне відділення ПАТ «УКРІНБАНК» є структурною одиницею ПАТ «УКРІНБАНК», здійснює свою діяльність від імені ПАТ «УКРІНБАНК» в межах наданих ним повноважень, поданий ОСОБА_6 позов витікає саме з діяльності відділення, що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Лесі Українки, 26, тому позивач мав право звернутися із зазначеним позовом і за місцезнаходженням Дрогобицького центрального відділення Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК».

Таким чином, згідно п. 14 ст. 110 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу, оскільки ним заявлено позовні вимоги, які підлягають вирішенню судами як за правилами загальної підсудності /ч.ч. 1, 2 ст. 109 ЦПК - за місцезнаходженням відповідачів, або одного з них/ так і за правилами альтернативної підсудності /ч.ч. 7, 8 ст. 110 ЦПК України, - за місцезнаходженням філії або представництва юридичної особи, за місцем виконання договорів, за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача/.

За вказаних обставин, повернення позовної заяви позивачу для звернення до суду за місцезнаходженням відповідача у м. Києві - є безпідставним.

Згідно положень ч. 1 п. 4 ст. 311 ЦПК України однією з підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для подання до належного суду є порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали міськрайонного суду і направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305 ч. 2, 307 ч. 2 п. 4, 311 ч. 1 п. 4, 313, 314 ч. 1 п. 2, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 березня 2016 року скасувати, направити справу до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню в силу ст. 324 ЦПК України не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: Монастирецький Д.І.

Судді: Кабаль І.І.

ОСОБА_7