Ухвала суду № 58417270, 14.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/2553/15 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.

Провадження № 22-ц/783/1019/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 М. М.

Категорія: 25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Кабаль І.І., Струс Л.Б.

з участю секретаря Брикайло М.В.

та з участю представника ГРА ЛМР ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня 2015 року у справі за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3, з участю третіх осіб: Львівського міського комунального підприємства «Айсберг» про зобовязання до вчинення дій, -

встановила:

Оскаржуваним заочним рішенням суду позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_3 - власника квартири №7 на вул. Городоцькій, 57 за власні кошти демонтувати самовільно влаштовані душову кабіну та унітаз на площі комірки пл.3,4 кв.м. квартири №7 на вул. Городоцькій, 57.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Галицької районної адміністрації Львівської міської ради сплачений судовий збір у сумі 243,60 грн.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29 жовтня 2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня 2015 залишено без задоволення.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі зазначає, що районним судом не встановлено, чи було на день винесення заочного рішення демонтовано самостійно встановлений унітаз та душову кабіну чи ні. Звертає увагу, що останніми документами, що підтверджували б факт невиконання нею рішення міжвідомчої комісії Галицького району були акт ЛКП «Айсберг» від 26.01.2015 року та попередження ЛКП «Айсберг» від 02.02.2015 року, а заочне рішення винесено судом 15 вересня 2015 року.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, в якому у задоволенні позову Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3 за участю третьої особи ЛКП «Айсберг» про зобовязання до вчинення дій відмовити.

ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, хоча про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена (а.с. 133), про причини неявки суд не повідомила та з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталась, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України здійснюється колегією суддів без її участі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст.57 ЦПК України).

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Районним судом установлено, що ОСОБА_3 є власником квартири № 7 в будинку № 57 на вул. Городоцькій у м. Львові відповідно витягу з Держреєстру речових прав на нерухоме майно № 18226576 від 25.02.2014 року (а.с.5).

Судом також установлено, що відповідачка здійснила самовільне перепланування зазначеної квартири, встановивши на площі комірки унітаз та душову кабіну.

Відповідно до ст. 152 ЖК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Розпорядженням голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 504 від 12.12.2014 року затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району та зобов»язано ОСОБА_3 за власні кошти демонтувати самовільно влаштовані душову кабіну та унітаз на площі комірки по 3,4 кв.м. зазначеної квартири (а.с.10).

ОСОБА_3 розпорядження не виконано, що стверджується актом ЛКП «Айсберг» від 26.01.2015 року.

Дане розпорядження доведено до відома відповідачки, нею не оскаржене, тому в силу ч.1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» є обов»язковим для виконання.

Враховуючи наведене, районний суд прийшов до вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що районним судом не установлено чи було на день ухвалення рішення демонтовано самовільно встановлений унітаз та душову кабіну, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем належним та допустимими засобами доказування не доведено факт виконання нею розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 504 від 12.12.2014 року.

Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи.

Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення не вбачає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.314, ст.315, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий М.М. Шандра

Судді: І.І. Кабаль

ОСОБА_4