Вирок № 58416617, 17.06.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6076/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.06.2016 року м. Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Лялюк Є.Д.

при секретарі Станкевич Р.В.

прокурора Притула С.М.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

представник потерпілого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, громадянина України, українця, з середньою освітою, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4,-

за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.2 ст.185,ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Красноводськ, республіки Туркменістан, росіянина, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 30.12.2008 року Галицьким районним судом м.Львова за ч.1 ст.164 КК України до одного року обмеження волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк терміном на 3 роки; на підставі постанови Галицького районного суду м.Львова від 15.06.2010 року направлений для відбуття покарання призначеного згідно вироку суду відповідно до вимог ч.2 ст.78 КК України; постановою Долинського районного суду Івано - Франківської області від 05.11.2010 року не відбуту частину покарання змінено на більш м'яке покарання у виді 240 годин громадських робіт, покарання відбув; 27 серпня 2012 року Личаківським районним судом м.Львова за ст.198 КК України на один рік обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки; вироком Галицького районного суду м. Львова від 12.08.2013 року за ч.2 ст.185 КК України, відповідно до ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнений умовно-достроково 03.09.2014 року згідно ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 26.08.2014 року з невідбутим покаранням строком 4 місяці та 4 дні; вироком Личаківського районного суду м. Львова від 30.12.2015 р. за ч. 3 ст.15- ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк терміном на 2 роки,

за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.2 ст.185,ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, уродженця м. Львова, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6, раніше судимого: 07.06.2007 року вироком Шевченківського районного суду м.Львова за ч.2 ст.15, ст.198, ст.198 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком два роки, 09.10.2008 року вироком Сихівського районного суду м.Львова за ч.1 ст.296 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі: 12.09.2012 року вироком Галицьким районним судом м. Львова за ч. 1 ст.357, ч. 1 ст.185, до 1 року обмеження волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк терміном на 2 роки; вироком Галицького районного суду м.Львова від 21.01.2015 року засуджений за ч. 2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 1020 грн., штраф не сплачений; вироком Галицького районного суду м.Львова від 23.04.2015 року засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі і штрафу в розмірі 1020 гривень,

за ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2015 року, близько 00:30 год.. обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи по вул.Римлянина, 10 у м. Львові, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, утримуючи ОСОБА_7 та наносячи йому удари по обличчю та тулубу, відкрито заволоділи мобільним телефоном потерпілого марки «Lenovo S 920», вартістю 3599 гри., з сім картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар», вартістю 20 грн., на рахунку якої перебували кошти у сумі 25 грн., та сім картою мобільного оператора «Лайф», вартістю 10 гри., на рахунку якої перебували кошти у сумі 30 грн., карткою пам'яті, вартістю 220 грн. та грошовими коштами у сумі 800 грн., чим спричинили ОСОБА_7 матеріальну шкоду па загальну суму 4704 грн.

08 серпня 2015 року, близько 23 год. 50 хв., обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебуваючи на АДРЕСА_2, діючи за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з метою протиправного збагачення, незаконно проникли у приміщення квартири № 2 у вищевказаному будинку, звідки таємно викрали пральну машину марки «Самсунг» WF6458N7W вартістю 4000 гривень, Wi-Fi роутер «ТР-Link» вартістю 450 гривень, жіночу куртку вартістю 800 гривень та жіночі тапки вартістю 150 гривень, спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_9 на загальну суму 5400 грн.

17 вересня 2015 року, близько 12 год. 30 хв., ОСОБА_2, перебуваючи у квартирі за адресою: АДРЕСА_7, діючи повторно, з метою протиправного збагачення, маючи умисел на заволодіння чужим майном, таємно викрав у ОСОБА_10, мобільний телефон марки Jiayu G4s, вартістю 5000 гривень, який був у чохлі, вартістю 100 гривень, з карткою пам'яті ємністю 16 Gb, вартістю 200 гривень, з сім картою мобільного оператора Лайф, вартістю 20 гривень, з сім картою мобільного оператора Київстар, вартістю 20 гривень, зарядним пристроєм вартістю 100 гривень, спричинивши ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 5440 гривень.

22 жовтня 2015 року близько 18 год. 30 хв.,обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1, маючи умисел на викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, за попередньою змовою в групі осіб, перебуваючи в супермаркеті «Арсен», що розташований в ТЦ «Роксодана», пл. Соборна, 14-15, в м, Львові, шляхом вільного доступу, викрали окіст свинячий вагою 3,176 кт, вартістю 174, 30 грн., що належить ТОВ «Альянс Маркет», проте, свого злочинного умислу не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затриманні охороною вказаного магазину.

07 грудня 2015 року, приблизно о 21 годині 20 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи по вул.Князя Романа у м.Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, викрав зі столу біля входу в кафе-музей «Фіксаж» ТзОВ «ГАЛСОФТ-СЕРВІС», що знаходиться у будинку №6 по вул.Князя Романа у м.Львові, декоративну металеву лампу, яка належить вказаному підприємству, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1000 грн.

04 лютого 2016 року, приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_2, перебуваючи у торговому центрі «Роксолана», що знаходиться за адресою м. Львів, пл. Соборна, 14, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрав електросушку марки «Solaris ZG-820», яка належить ТзОВ «Передзвін», чим завдав вказаному товариству матеріальної шкоди на суму 1535 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 при допиті в судовому засіданні визнав себе винуватим у пред`явлених обвинуваченнях та повністю підтвердив викладене в обвинувальних актах. Розкаюється у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушеннях. Просив суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_2 при допиті в судовому засіданні визнав себе винуватим у пред`явлених обвинуваченнях та повністю підтвердив викладене в обвинувальних актах. Розкаюється у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушеннях. Просив суворо не карати.

Окрім визнання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 провини у пред`явлених обвинуваченнях - їх винуватість повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за епізодом кримінального правопорушення від 08.04.2015 року підтверджується зібраними у справі наступними доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_7, який в судовому засіданні показав, що 07.04.2015 року, близько 23:00 год. до нього зателефонував ОСОБА_2 ти вони домовились про зустріч. Прийшовши на пл. Підкови він зустрілися з ОСОБА_2, ОСОБА_11, з яким він декілька разів бачився, ОСОБА_1, з яким він до цього дня познайомився, з чоловіком на імя ОСОБА_18 та ще одним чоловіком. Зустрівшись вони перебували в кафе «Віденська кава», що на пл. Підкови у м. Львові. Перебуваючи в кафе вони спілкувались і вживали спиртні напої у великій кількості. Через деякий час, близько 00:20 год. він відправився до себе до дому за адресою АДРЕСА_1. Близько 00:30 год. проходячи по вул. Римлянина, 10 у м. Львові його наздогнав ОСОБА_2, ОСОБА_11 та ОСОБА_1. Наздогнавши його ОСОБА_1 підійшов до нього з заду, взяв його обома руками за куртку та потягнув до брами будинку № 10 по вул. Римлянина у м. Львові. Підвівши його до брами ОСОБА_1 притиснув його спиною до кута стіни, наніс йому один удар кулаком правої руки в область грудної клітки. Після цього як ОСОБА_1 наніс йому один удар в груди до них підійшов ОСОБА_2 та запитав де є телефон, на що він йому відповів, що він ніякого телефону окрім свого не має, після цього ОСОБА_2 наніс йому два удари в область грудної клітки. В подальшому ОСОБА_1 його відпустив і на крок відійшов від нього, а ОСОБА_2 в цей час почав його тримати припертим до стіни і знов питатись де є телефон. В цей час ОСОБА_1 ближче підійшов до нього і наніс йому два удари кулаками обох рук в обличчя. Після цього ОСОБА_2 продовжував утримувати його припертим до стіни, а ОСОБА_1 почав провіряти його кишені. В цей час коли ОСОБА_1 провіряв його кишені він розірвав йому куртку. Розірвавши куртку ОСОБА_1 у зовнішній кишені куртки знайшов його мобільний телефон марки «Lenovo S 920», білого кольору. Побачивши мобільний телефон ОСОБА_1 одразу у нього його забрав. Крім цього в цій самій кишені що й був мобільний телефон також знаходились гроші у сумі 800 грн., які також у нього забрав ОСОБА_1. Після цього як ОСОБА_1 забрав мобільний телефон і гроші, ОСОБА_2 його відпустив. На протязі всього цього часу ОСОБА_11 стояв поруч з нами, і тілесних ушкоджень йому не наносив. Забравши у нього гроші та мобільний телефон вони в трьох пішли, а він пішов до себе до дому. На даний час притензій до обвинувачених не має. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Розпискою ОСОБА_7 від 27.05.2015р. про зобов'язання зберігання речового доказу мобільного телефону «Lenovo S920».

Протоколом огляду предмету від 27.05.2015р., а саме мобільного телефону «Lenovo S920», який був предметом грабежу.

Постановою про визнання предметів речовими доказами від 27.05.2015р., мобільного телефону «Lenovo S920».

Вина ОСОБА_1, та ОСОБА_2 за епізодом кримінального правопорушення від 08.08.2015 року підтверджується зібраними у справі наступними доказами.

Заявою про надання дозволу на огляд квартири по АДРЕСА_2 від 16.08.2015 року від потерпілого ОСОБА_13

Протоколом огляду місця події від 16.08.2015 року по АДРЕСА_2, де виявлено квартирну крадіжку майна потерпілого ОСОБА_13

Фототаблицею до протоколу огляду місця події по АДРЕСА_2 від 23.09.2015 року

Товарного чеку на пральну машину «Самсунг» від 15.09.2010 року надого потерпілим ОСОБА_13

Товарного чеку на WiFi роутер TP-Link від 03.07.2014 року надого потерпілим ОСОБА_13

Розпискою потерпілого ОСОБА_9 від 08.08.2015 року про зобов'язання зберігання речових доказів, а саме пральної машини «Самсунг», WiFi роутера TP-Link, куртки та одної пари тапок жіночих.

Висновком експерта №4/816 від 17.09.2015 року, згідно якого вбачається, що три сліди рук придатні для ідентифікації особи.

Висновком експерта №5/1341 від 17.09.2015 року, згідно якого вбачається, що слід низу взуття придатний для встановлення групової принадлежності слідоутворюючої поверхні.

Протоколами огляду предметів від 22.10.2015 року, а саме куртки та одної пари тапок жіночих.

Постановами про визнання предметів речовими доказами від 22.10.2015 року, а саме куртки та одної пари тапок жіночих.

Вина ОСОБА_2 за епізодом кримінального правопорушення від 17.09.2015 року підтверджується зібраними у справі наступними доказами.

Протоколом огляду предмета від 22.09.2015 року, а саме мобільного телефону «Jiayu G4s» та зарядного пристрою.

Постановою про визнання предметів речовими доказами від 22.09.2015 року, мобільного телефону «Jiayu G4s».

Розпискою потерпілого ОСОБА_10 про зобов'язання зберігання речового доказу мобільного телефону «Jiayu G4s» із зарядним пристроєм.

Вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за епізодом кримінального правопорушення від 22.10.2015 року підтверджується зібраними у справі наступними доказами.

Довідкою ТзОВ «Альянс Маркет» від 22.10.2015 року про вартість викраденого товару, а саме окисту свинячого.

Протоколом огляду міся події ТЦ «Роксолана» ТОВ «Альянс маркет» на пл.Соборній 14/15 у м.Львові від 22.10.2015 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 викрали свинячий окіст загальною вагою 3,176 кг.

Постановою про визнання предметів речовими доказами від 23.10.2015 року, а саме свинячого окісту загальною вагою 3,176 кг.

Розпискою потерпілого ОСОБА_14 про зобов'язання зберігання речового доказу свинячого окісту загальною вагою 3,176 кг.

Постановою про визнання предметів речовими доказами від 23.10.2015 року, а саме свинячого окісту загальною вагою 3,176 кг.

Протоколом огляду предмету від 22.10.2015 року, DVD диску на якому зображено крадіжку свинячого окісту обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Вина ОСОБА_1 за епізодом кримінального правопорушення від 07.12.2015 року підтверджується зібраними у справі наступними доказами.

Показами представника потерпілого ОСОБА_8, який в судовому засіданні показав, що 07.12.2015 р., з приміщення кафе-музею «Фіксаж» яке знаходиться за адресою м.Львів вул. Кн.Романа 6, було викрадено декоративну лампу яка коштує 1000 гривень і даний факт крадіжки зазнято на камеру відеоспостереження. Крім цього зазначив що поданий цивільний позов на суму 1000 гривень підтримує повністю і просить суд стягнути з ОСОБА_1 завдану шкоду.

Свідоцтво про право власності від 19.11.2012 року №Г-04701 про те, що ТзОВ «Галсофт-Сервіс» належить на праві власності приміщення по вул.Кн.Романа 6 у м.Львові.

Довідкою про вартість викраденої декоративної лампи з приміщення кафе-музею «Фіксаж» від 04.02.2016 року №04-02/16.

Протокол огляду предмету від 12.01.2016 року, а саме CD-диску на якому знаходиться зображення з якого вбачається момент викрадення декоративної лампи із столу біля входу в кафе «Фіксаж».

Постановою про визнання предметів речовими доказами від 12.01.2016 року: CD-диску із відеозаписом наданого ОСОБА_15 12.01.2016 року.

Вина ОСОБА_2 за епізодом кримінального правопорушення від 04.02.2016 року підтверджується зібраними у справі наступними доказами.

Видатковою накладною ТзОВ «Передзвін» від 10.02.2016 року на електросушку Solaris ZG820.

Добове звернення служби охорони від 04.02.2016 року з якої вбачається, що охоронцем при плановому обході виявлено відсутність електросушки.

Постановою про визнання предметів речовими доказами від 10.02.2016 року, CD-R диску на якому зображено відеозапис, який наддала заявник ОСОБА_16

Протоколом огляду предмету від 10.02.2016 року, CD-R диску із зображеннями відео.

Крім цього органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 08 серпня 2015 року, близько 23 год. 50 хв., обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебуваючи на АДРЕСА_2, діючи за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з метою протиправного збагачення, незаконно проникли у приміщення квартири № 2 у вищевказаному будинку, звідки таємно викрали пральну машину марки «Самсунг» WF6458N7W вартістю 4000 гривень, Wi-Fi роутер «ТР-Link» вартістю 450 гривень, жіночу куртку вартістю 800 гривень та жіночі тапки вартістю 150 гривень, спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_9 на загальну суму 5400 грн.

Але суд, вважає, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження обвинувачення в цій частині, оскільки допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 не визнав себе винним, та пояснив, що 08 серпня 2015 року, вечором він зустрівся з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Під час зустрічі, ОСОБА_2 попросив його допомогти йому перевезти деякі речі з його квартири, на що він погодився. Близько 23.00 години 08 серпня 2015 р. вони підійшли на АДРЕСА_2. В цей час він розмовляв по телефону а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зайшли в під»їзд вказаного будинку. Через деякий час вони вийшли з під»їзду та попросили його допомогти винести пральну машину на вулицю, оскільки приїхала машина таксі. Він допоміг завантажити речі у таксі та вони відвезли вказані речі до нього до дому. Через декілька днів ОСОБА_2 забрав пральну машину а речі які були в пакетах залишалися у нього вдома і ОСОБА_2 сказав, що вказані речі забере згодом. Також ОСОБА_3 повідомив, що раніше бував в гостях у ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2. В цей день, коли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили вказану крадіжку з квартири ОСОБА_2 він не знав про вказану крадіжку, і довідався лише в міліції коли він надав речі які в нього зберігалися, оскільки вважав, що ОСОБА_2 забирав речі зі своєї квартири а не викрадав їх.

Показами ОСОБА_1 які він надав в судовому засіданні, щодо вчинення крадіжки 08 серпня 2015 року, то він повідомив, що крадіжку з квартири АДРЕСА_2 він вчинив разом з ОСОБА_2 Про дану крадіжку ОСОБА_3 нічого не знав, оскільки він та ОСОБА_2 йому не повідомляли про вказану крадіжку, а лише сказали що потрібно допомогти перевезти речі з квартири ОСОБА_2, оскільки квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 В цей час коли він з ОСОБА_2 виносив речі з квартири через вікно то ОСОБА_3 знаходився на вулиці і не міг бачити як вони виносили викрадені речі через вікно. Пізніше коли приїхала машина таксі то ОСОБА_3 вже допоміг завантажити речі у автомобіль. Вказані речі вони відвезли до дому ОСОБА_3 ОСОБА_2 через декілька днів забрав пральну машину а інші речі залишалися у ОСОБА_3 вдома.

Показами ОСОБА_2 які він надав в судовому засіданні, щодо вчинення крадіжки 08 серпня 2015 року, то ОСОБА_2 повідомив, що крадіжку з квартири АДРЕСА_2 він вчинив разом з ОСОБА_1 Про дану крадіжку ОСОБА_3 нічого не знав, оскільки він та ОСОБА_1 йому не повідомляли про вказану крадіжку. Він попросив ОСОБА_3 що йому потрібно допомогти перевезти речі з його квартири. В цей час коли він з ОСОБА_1 виносив речі з квартири через вікно то ОСОБА_3 знаходився на вулиці і не міг бачити як вони виносили викрадені речі через вікно. Пізніше коли приїхала машина таксі то ОСОБА_3 вже допоміг завантажити речі у автомобіль. Вказані речі вони відвезли до дому ОСОБА_3 Через декілька днів він забрав пральну машину а інші речі залишалися у ОСОБА_3 вдома, та були вилучені працівниками міліції.

Щодо розписки яка надана ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні, на якій не зазначено дати, і на яку сторона обвинувачення посилається як на доказ вини ОСОБА_3, то суд не бере дану розписку до уваги, оскільки вона була надана на досудовому розслідуванні і суд не може на неї посилатися на як на належний та допустимий доказ.

Інших доказів на підтвердження обвинувачення в цій частині, сторона обвинувачення не надала.

За зазначених обставин суд приходить до висновку, про необхідність визнати цю частину обвинувачення у відношенні ОСОБА_3 необґрунтованою.

Надаючи оцінку зібраним та дослідженим в суді доказам, суд вважає, що участь обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч.3 ст. 185 КК України не доведена.

Згідно ст.. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви у доведеності провини особи використовуються на його користь.

За відсутності достовірних та допустимих доказів, суд не має правових підстав робити висновок про те, що ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями скоїв кримінальне правопорушення передбачене ст. 185 ч.3 КК України.

У зв'язку з тим, суд прийшов до висновку про необхідність визнатиОСОБА_3 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 185 ч.3 КК України та виправдати останнього через відсутність в його діянні складу даного кримінального правопорушення.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки як окремо так і у сукупності в повній мірі доводять винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обтяжуючого та пом`якшуючих покарання обставин.

Суд враховує, що скоєні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальні правопорушення є злочинами середньої тяжкості і тяжкі злочини.

ОСОБА_1 раніше не судимий, характеризується посередньо. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка обтяжує покарання судом не встановлено.

Пом`якшуючими покарання обставинами є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі і застосувати до нього ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Цивільний позов в кримінальному провадженні заявлений ТзОВ «Галсофт-Сервіс» до ОСОБА_1 - задоволити повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ»Галсофт-Сервіс» матеріальну шкоду в розмірі 1000 гривень.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.2 ст.185,ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обтяжуючого та пом`якшуючих покарання обставин.

Суд враховує, що скоєні обвинуваченим кримінальні правопорушення є злочинами середньої тяжкості і тяжкі злочини.

ОСОБА_2 раніше судимий за майнові злочини, характеризується посередньо. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка обтяжує покарання судом не встановлено.

Пом`якшуючими покарання обставинами є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 30.12.2015 р., ОСОБА_2 засуджений за ч. 3 ст.15- ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк терміном на 2 роки.

Приймаючи до уваги вищеперелічені обставини, а також враховуючи, що кримінальні правопорушення, ОСОБА_2 вчинив під час іспитового строку, суд вважає необхідним призначитиОСОБА_2 остаточне покарання відповідно до ст.ст. 70, 71 КК України за сукупністю злочинів та вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного даним вироком, невідбутої частини покарання за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 30.12.2015 року.

Цивільний позов в кримінальному провадженні заявлений ТзОВ «Передзвін» до ОСОБА_2 - задоволити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Передзвін» матеріальну шкоду в розмірі 1535 гривень.

Крім цього, вироком Галицького районного суду м. Львова від Галицького районного суду м.Львова від 23.04.2015 року ОСОБА_3 засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі і штрафу в розмірі 1020 гривень. ОСОБА_3 прибув виконувати покарання у Долинський виправний центр № 118 - 26.10.2015 р. Також 11.04.2016 року відповідно до ухвали Галицького районного суду м. Львова від 08.04.2016 р. ОСОБА_3 було етаповано в Львівську установу виконання покарань № 19 Управління ДПтС України у Львівській області. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.04.2016 р. ОСОБА_3 було залишено у ЛСІ УДПтС України у Львівській області для проведення процесуальних дій на час розгляду справи.

Призначене ОСОБА_3 покарання у вигляді одного року обмеження волі, відповідно до вироку Галицького районного суду м. Львова від 23.04.2015 року, яке відповідно до ст. 72 КК України становить 6 місяців позбавлення волі. Відбуте покарання становить 2 місяцям 24 дні (всього 84 дні) позбавлення волі (168 днів обмеження волі рахуючи з 26.10.2015 р. по 10.04.2016 р. включно). Строк невідбутого покарання у вигляді позбавлення волі станом на 10.04.2016 р. становило 3 місяці і 6 днів. Враховуючи те, що з 11.04.2016 р. по 17.06.2016 р. ОСОБА_3 знаходиться в Слідчому ізоляторі, всього 2 місяці і 8 днів (68 днів) і відповідно до ст. 72 КК України зарахувавши строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, яке становить 4 місяці і 16 днів. Тобто ОСОБА_3 станом на 17.06.2016 року відбув покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, за вироком Галицького районного суду м. Львова від 23.04.2015 року. Тому ОСОБА_3 необхідно звільнити з під-варти в залі суду.

Крім цього, суд приходить до висновку, що слід стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання:

-за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України один рік позбавлення волі;

-за ч.2 ст.185 КК України два роки позбавлення волі;

-за ч.3 ст.185 КК України три роки позбавлення волі;

-за ч.2 ст.186 КК України чотири роки позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчій інспекції про зміну місця проживання;

- періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_1 зобов'язання виконувати наступні обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України:

- не відлучатися із населеного пункту місця проживання та реєстрації без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

ОСОБА_1 письмово під розпис повідомити покладені на нього обов'язки.

Цивільний позов ТзОВ «Галсофт-Сервіс» - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Галсофт-Сервіс» (ЄДРПОУ 20830755, р/р 260010100671, ІПН208307513048) матеріальну шкоду в розмірі 1000,00 грн.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання:

-за ч.2 ст.15- ч.2 ст.185 КК України один рік позбавлення волі

-за ч.2 ст.185 КК України два роки позбавлення волі

-за ч.3 ст.185 КК України три роки позбавлення волі

-за ч.2 ст.186 КК України чотири роки позбавлення волі

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

ПризначитиОСОБА_2 остаточне покарання відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного даним вироком, невідбутої частини покарання за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 30.12.2015 року, у вигляді чотирьох років і два місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в ЛСІ УДПтС України у Львівській області.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 11.03.2016 року. Також в строк відбуття покарання зарахувати один день його затримання, а саме 22.10.2015 р., зарахувавши строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до положень ст.72 КК України до набрання вироком законної чинності.

Цивільний позов ТзОВ «Передзвін» - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ТзОВ «Передзвін» (ЄДРПОУ 25231752, р/р 260051360313, МФО 320478) матеріальну шкоду в розмірі 1535,00 грн.

ВизнатиОСОБА_3 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Виправдати ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України через відсутність в його діянні складу даного кримінального правопорушення.

ОСОБА_3 станом на 17.06.2016 року відбув покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, за вироком Галицького районного суду м. Львова від 23.04.2015 року.

ОСОБА_3 звільнити з під-варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_1, витрати за проведення трасологічної експертизи №5/1341 від 17.09.2015 року в сумі 245,52 грн. на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС у Львівській області.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати за проведення трасологічної експертизи №5/1341 від 17.09.2015 року в сумі 245,52 грн. на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС у Львівській області.

Стягнути з ОСОБА_1, витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №4/816 від 17.09.2015 року в сумі 245,52 грн. на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС у Львівській області.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №4/816 від 17.09.2015 року в сумі 245,52 грн. на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС у Львівській області.

Речові докази:

мобільний телефон «Lenovo S 920», білого кольору, IMEIНОМЕР_1 - залишити у власності потерпілого ОСОБА_7

мобільний телефон «Jiayu G4s», IMEIНОМЕР_2 - залишити у власності потерпілого ОСОБА_10

два кульки в яких знаходиться окіст свинячий загальною вагою 3,176 кг - залишити у власності ОСОБА_14

DVD-R диск із записом відеоспостереження з супермаркету «Арсен» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Куртку жіночу, одну пару жіночих тапок, пральну машину «Samsung», Wi-Fi роутер «ТР-Link» - залишити у власності потерпілого ОСОБА_9

CD-R диск із записом відеоспостереження із кафе «Фіксаж» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

CD-R диск із записом відеоспостереження із ТЦ «Роксолана» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя Лялюк Є.Д.