Ухвала суду № 58416501, 09.06.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/3532/14-ц Головуючий у 1-й інстанції: Гашук К.В.

Провадження №22-ц/778/2605/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Онищенка Е.А.

Суддів Бєлки В.Ю.

ОСОБА_2

При секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та кредит до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та кредит, 3-тя особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору припиненим,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 11.12.2006 року між ОСОБА_3 та Банком був укладений договір про відкриття кредитної лінії, за умовами якого останньому було відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 30 000,00 доларів США з оплатою 16,00 % річних, строком до 09.12.2016 року.

11 липня 2007 року було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, відповідно до якої було збільшено розмір кредитної лінії до 39 700,00 доларів США.

01 серпня 2012 року було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору, відповідно до якої банк відкрив ОСОБА_3 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 34342 долара США 25 центів з оплатою 16,00 % річних. Розмір щомісячного платежу становить 598 доларів США.

В рахунок забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_5 було укладено договір поруки від 11.12.2006 року.

11 червня 2007 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду №1 до договору поруки від 11.12.2006 року, в якому було відображено збільшення розміру кредитної лінії до 39 700,00 доларів США.

01 серпня 2012 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду №2 до договору поруки від 11.12.2006 року, щодо відкриття ОСОБА_3 невідновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 34 342 доларів США 25 центів.

Також, на забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки від 11.12.2006 року, відповідно до умов якого, поручитель зобовязався перед Кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязань за Кредитним договором.

11 червня 2007 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду №1 до договору поруки від 11.12.2006 року, в якому відобразили збільшення розміру кредитної лінії до 39700,00 доларів США.

01 серпня 2012 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду №2 до договору поруки від 11.12.2006 року, щодо відкриття ОСОБА_3 невідновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 34 342 доларів США 25 центів.

ОСОБА_3 не виконав належним чином договірні зобов'язання щодо щомісячного погашення заборгованості та повернення Кредитних ресурсів в обумовлені сторонами та визначені кредитними договорами строки.

Станом на 26.10.2015 року заборгованість за кредитним договором складає 42087 доларів США 81 цент, що еквівалентно 950119 грн. 69 коп. та 822302 грн. 32 коп. пені.

На забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором, між Позивачем та ОСОБА_3 і ОСОБА_5 був укладений іпотечний договір від 11.12.2006 року, відповідно до умов якого, відповідачі передали в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну АДРЕСА_1, загальною площею 54,06 кв.м., житловою площею 32,16 кв.м.

Враховуючи вищевикладене Банк просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит в особі Філії Запорізьке регіональне управління ПАТ Банк Фінанси та Кредит суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 42087,81 доларів США, що еквівалентно 950119,69 грн. та 822302,32 грн. пені, а разом 1772422,01 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а також стягнути судовий збір.

В жовтні 2015 року Банк подав до суду заяву про уточнення позовних вимог. В заяві просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит в особі Філії Запорізьке регіональне управління ПАТ Банк Фінанси та Кредит суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 42087,81 доларів США, що еквівалентно 950119,69 грн. та 822302,32 грн. пені, а разом 1772422,01 грн., та судовий збір. Позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без розгляду.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2015 року позовні вимоги ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду.

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ Банк Фінанси та кредит, 3-ті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору припиненим.

В обґрунтування зустрічного позову зазначав, що 11.12.2006 року між ним та Банком було укладено Договір про відкриття кредитної лінії, за умовами якого Банк відкрив йому відкличну кредитну лінію в розмірі 30 000,00 доларів США з оплатою 16,00 % річних, строком повернення до 09.12.2016 року. При цьому грошовий еквівалент вартості кредиту у валюті України не було визначено у договорі. Для обліку виданих у рахунок кредитної лінії кредитних ресурсів Банк відкрив для позивача позичковий рахунок.

У подальшому, 11.07.2007 року, між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої було збільшено розмір кредитної лінії до 39700 доларів США.

01 серпня 2012 року між ними було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору. За якою між сторонами була письмово засвідчена домовленість про нові умови кредитування, що суттєво відрізнялись від первинного договору. Зокрема, цією угодою було визначено, що ПАТ Банк Фінанси та Кредит відкрив ОСОБА_3 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності та платності у новому розмірі, що складав 34342 долари США 25 центів з оплатою 16% річних. При цьому порядок сплати саме процентів за користування встановлений не був. Крім того, угодою було визначено новий строк користування кредитними коштами, а саме з 01.08.2012 року по 09.12.2021 року.

Вважає, що фактично 01.08.2012 року між сторонами було укладено новий кредитний договір, за яким дія Договору від 11.12.2006 року була припинена за домовленістю сторін (новація).

Враховуючи на вказані обставини просив суд визнати договір про відкриття кредитної лінії укладений 11.12.2006 року, між ТОВ Банк Фінанси та Кредит, правонаступником якого є ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_3, таким, що припинив свою дію за домовленістю сторін, шляхом укладення нового договору (новації), з 01.08.2012 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 вересня 2015 року первісний позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 11.12.2006 року станом на 26.10.2015 року у розмірі 42087 доларів 81 центи США, що за курсом НБУ станом на 26.10.2015 року складає 950 119 грн. 32 коп. та 411 151 грн. 16 коп., або 1361270, 64 грн. мультивалютно.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ Банк Фінанси та кредит, 3-ті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору припиненим залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит витрати по сплаті судового збору в сумі 3 654 грн. в рівних частках.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні первісних позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

До початку розгляду справи апелянт ОСОБА_3 подав клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на те, що він не зміг попередити свого представника про розгляд справи.

Згідно ч.1 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Приймаючи до уваги, що апелянт в клопотанні обставин будь яких документів не додав на підтвердження поважність причин, судова колегія прийняла рішення про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Судом встановлено, що 11 грудня 2006 року між ТОВ Банк Фінанси та Кредит, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит (далі-Банк), та ОСОБА_3 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 3114-126К, згідно з умовами якого Банк відкрив ОСОБА_3 відновлювальну відкличну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 30 000,00 доларів США 00 центів з оплатою по процентній ставці 16,00 процентів річних, а ОСОБА_3 зобовязався повністю повернути кредитні ресурси, отримані за кредитним договором до 09.12.2016 року.

За умовами договору ОСОБА_3 прийняв на себе зобовязання повністю повернути кредит до 09 грудня 2016 року, шляхом щомісячного, в строк до 10 числа кожного місяця, погашення заборгованості відповідно до Додатку №1 - графіку зменшення розміру заборгованості.

11.07.2007 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору, відповідно до якої було збільшено розмір кредитної лінії до 39700,00 дол. США .

01.08.2012 року між ними було укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, відповідно до якої Банк відкрив ОСОБА_3 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 34 342 долара США 25 центів з оплатою по процентній ставці 16,00 процентів річних. Крім того, ОСОБА_3 зобов`язався щомісяця в термін з 1 по 10 число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого за Кредитним договором становить 598,00 доларів США 00 центів. У складі ануїтетного платежу також сплачується проценти за користування кредитними ресурсами.

На забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 11.12.2006 року між Банком та ОСОБА_5, ОСОБА_4 були укладені окремі договори поруки № 3114-126П та № 3114-126П/1. Відповідно до умов зазначених договорів поруки поручителі, кожен окремо, зобовязалися перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_3 зобовязань за кредитним договором.

11.06.2007 року між Банком та ОСОБА_5, ОСОБА_4 було укладено окремо з кожним поручителем додаткові угоди №1 до договорів поруки № 3114-126П та № 3114-126П/1від 11.12.2006 року, відповідно до яких поручителі зобовязалися відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязань за додатковою угодою № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 3114-126К від 11.06.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_3 надано кредит в розмірі 39700 доларів США.

01.08.2012 року між Банком та ОСОБА_5, ОСОБА_4 було укладено окремоз кожним поручителем додаткові угоди №2 до договорів поруки № 3114-126П та № 3114-126П/1 від 11.12.2006 року, відповідно до яких поручителі зобовязалися перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязань за договором про відкриття кредитної лінії № 3114-126К від 11.12.2006 року, додатковими угодами до нього від 11.06.2007 року та від 01.08.2012 року, відповідно до якого Боржникові надано кредит у розмірі 34342, 25 доларів США зі сплатою 16% річних, строком до 09 грудня 2021 року.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 п. 2 договорів поруки, поручителі у випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором, відповідають перед Банком як солідарні відповідачі у тому числі по основному боргу, сплаті щомісячних процентів та підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, неустойки по основному боргу і процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтями 1048, 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.

Відповідно до пункту 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 627 вказаного Кодексу встановлено, що, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

ОСОБА_3 не виконав належним чином договірні зобов'язання щодо щомісячного погашення заборгованості та повернення Кредитних ресурсів в обумовлені сторонами та визначені кредитними договорами, строки, що суперечить приписам ст.526 ЦК України та відповідно до ст.610 ЦК України, є порушенням зобовязання.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання, сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди, що кореспондується з положенням п.3.4 Кредитного договору, якими передбачено обовязок позичальника достроково повернути кредитні ресурси, нараховані проценти та неустойку передбачену умовами Договору.

Пунктом 6.1 Договору про відкриття кредитної лінії встановлена відповідальність позичальника щодо прострочення виконання договірних зобовязань, зокрема передбачено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.

Звертаючись до суду з позовом про визнання договору припиненим, ОСОБА_3 посилався на те, що внаслідок укладання додаткової угоди від 01.08.2012 року до договору про відкриття кредитної лінії № 3114-126К від 11.12.2006 року, відбулася заміна зобовязання (новація), оскільки між сторонами було укладено новий кредитний договір, за яким дія Договору від 11.12.2006 року була припинена за домовленістю сторін, про що свідчить те, що за новою домовленістю сторонами було визначено новий розмір кредитних коштів, новий строк остаточного повернення кредиту, новий порядок погашення заборгованості.

Проте під час розгляду справи встановлено, що 11.12.2006 року між ТОВ Банк Фінанси та Кредит, правонаступником якого є ПАТ Банк Фінанси та Кредит, та ОСОБА_3 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 3114-126К, згідно з умовами якого Банк відкрив ОСОБА_3 відновлювальну відкличну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 30 000,00 доларів США 00 центів з оплатою по процентній ставці 16,00 процентів річних, а ОСОБА_3 зобовязався повністю повернути кредитні ресурси, отримані за кредитним договором до 09.12.2016 року, шляхом щомісячного, в строк до 10 числа кожного місяця, погашення заборгованості відповідно до графіку зменшення розміру заборгованості

01.08.2012 року між ними було укладено додаткову угоду № 2 до договору про відкриття кредитної лінії, якою було внесено зміни та доповнення до первісного договору. Внаслідок цього сторони передбачили, в тому числі, розмір кредитних коштів - 34 342 долара США 25 центів, розмір відсотків, які позичальник зобовязався платити за користування грошовими коштами 16% річних, порядок повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними шляхом здійснення щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого за кредитним договором становить 598,00 доларів США 00 центів, до складу якого входять і проценти за користування кредитними ресурсами.

Згідно із ч. 2 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Новація - це угода про заміну первинного зобов'язання новим зобов'язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв'язку сторін, оскільки замість зобов'язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов'язання.

Юридичною підставою для зобов'язання, яке виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первинного зобов'язання.

Угода про заміну первинного зобов'язання має договірну природу. Новація є консенсуальним, двостороннім та оплатним договором, який має правоприпинювальну природу. Істотними умовами такого договору є: предмет, вказівка на колишнє й нове зобов'язання, яке виникає замість попереднього, яке припиняється. Про намір вчинити новацію сторони повинні зазначити в договорі.

Отже, умовами здійснення новації є: новий договір укладається між тими самими сторонами, які були учасниками первинного договору; новий правочин оформлюється укладенням сторонами так званого новаційного договору; дотримання форми новаційного договору, тобто у формі, передбаченій для укладання договору; дійсність первинного зобов'язання.

Аналізуючи зміст додаткової угоди № 2 від 01.08.2012 року до договору про відкриття кредитної лінії № 3114-126К та сам первісний договір від 11.12.2006 року, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що сторони не ставили перед собою завдання замінити одне зобов'язання іншим і відповідно не досягли такої мети, що вказує на відсутність наміру сторін вчинити новацію. Додатковою угодою лише були змінені певні пункти та внесено доповнення до договору про відкриття кредитної лінії № 3114-126К від 11.12.20106 року, а самі по собі кредитні зобовязання так і залишилися.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов до вірного висновку, що зустрічний позов ОСОБА_3 про визнання договору припиненим задоволенню не підлягає, оскільки є безпідставним та необґрунтованим.

Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобовязань за кредитним договором № 3114-126К від 11.12.2006 року по поверненню кредитних коштів, у ОСОБА_3 виникла заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахункустаном на 26.10.2015 року складає 42087 доларів США 81 цент, що еквівалентно 950119 грн. 69 коп. та 822302 грн. 32 коп., з яких:

- заборгованість за кредитом у розмірі 33 393,38 доларів США, що за курсом НБУ складає 753845,54 грн.;

- заборгованість по відсоткам у розмірі 8694, 43 доларів США, що за курсом НБУ складає 196274,15 грн.,

- пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам у розмірі 822302,32 грн.

Вказаний розрахунок відповідачами протягом судового розгляду справи не спростовано, а тому суд прийняв його як належний доказ.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, розмір пені, яка нарахована банком і заявлена до стягнення з відповідачів, хоч і не значно, але перевищує розмір основної суми заборгованості за кредитним договором. Тому, з урахуванням положень ч. 4 ст. 551 ЦК України, а також того, що позичальник ОСОБА_3 та поручитель ОСОБА_4 мають на утриманні двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, протягом строку дії кредитного договору ОСОБА_3 не ухилявся від виконання зобовязань за кредитним договором, намагався виконувати його умови, сплачуючи платежі за договором, хоча і не у повному обсязі, але і під час перебування справи у суді, і як пояснювали його представники, заборгованість за кредитним договором виникла внаслідок кризи та значного зростання долару США, що позбавило відповідача можливості сплачувати щомісячні платежі в обумовленому сторонами розмір, суд мав право зменшити вдвічі розмір заявленої Банком неустойки.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ПАТ Банк Фінанси та кредит, а саме про стягнення з відповідачів у солідарному порядку суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 3114-126К від 11.12.2006 року станом на 26.10.2015 року у розмірі 42087 доларів США 81 цент, що за курсом НБУ станом на 26.10.2015 року складає 950 119 грн. 32 коп. та пені в сумі 411 151 грн. 16 коп., або 1361 270 грн. 64 коп. мультивалютно.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: