Рішення № 58415752, 15.06.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

15.06.2016

Провадження № 2/331/74/2016

ЄУН 331/5895/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2016 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Світлицької В.М.

при секретарі Богач А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до міського комунального підприємства «Основаніє» про відшкодування шкоди, спричиненої залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до МКП «Основаніє» ппро відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є власником квартири № 32 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 6. МКП «Основаніє» є обслуговуючою організацією по утриманню будинку, в якому розташована вказана квартира. 28.05.2015 р. її квартира затоплена в результаті розбору покрівлі, шляхом потрапляння через перекриття дощової води, внаслідок чого кімната та кухня зазнали значних технічних ушкоджень, пошкоджено майно позивача. 02.06.2015 р., 16.06.2015 р., працівниками МКП «Основаніє» були складені акти обстеження технічного стану квартири, якими визначено, що причиною залиття стала несправність покрівлі будинку, яка потребує ремонту, також у актах вказано, які кімнати позивача були пошкодженні внаслідок залиття. Крім того, 30.05.2015 року складено акт за участю мешканців будинку щодо обстеження квартири позивача після затоплення. МКП «Основаніє» було укладено договір підряду на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі будинку, проте роботи не були проведені належним чином. Вважає, що залиття її квартири сталося саме внаслідок порушення обов'язків МКП «Основаніє» щодо невиконання поточного ремонту покрівлі. Позивачем встановлено розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття - 99007,42 гривень.Крім того, позивач зазнала також і моральної шкоди, оскільки її стан здоров'я погіршився, вона перебувала на лікуванні та була змушена проходити додаткові обстеження, що створювало їй певні труднощі, зазнала погіршення морального та емоційного стану, моральну шкоду оцінює у 49503,71 грн. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідача спричинену залиттям квартири матеріальну шкоду у розмірі 99007,42 грн. та моральну шкоду у розмірі 49503,71, а також судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив суду, що позивачем не доведений факт спричинення збитків з вини відповідача, а також документально не підтверджений розмір спричинених збитків, тому вважає, що у задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.1 ч. 2ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, понесені особою в зв'язку з пошкодженням або знищенням майна, а також витрати, які особа понесла або повинна була понести для поновлення свого порушеного права (реальні збитки). Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій спричинено збитки внаслідок порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо законом або договором не встановлено відшкодування в меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 20.05.2008 року.

Даний будинок належить до комунальної власності територіальної громади міста та перебуває на балансі та обслуговуванні МКП «Основаніє».

Рішенням Запорізької міської Ради № 6 від 25.07.2012 р. «Про затвердження передавальних актів та визначення розміру статутного капіталу міського комунального підприємства «Основаніє», встановлено , що з часу прийняття данного рішення МКП «Основаніє» став повним -правонаступником КП «ВРЕЖО № 1-4, 9-11, -13 РЕГОГ»,»Сприяння», та як правонаступник - є виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків,споруд та при будинкових територій.

20.05.2009 року між позивачкою та КП «ВРЕЖО 13» , правонаступником якого є МКП «Основаніє» , укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до умов якого предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій пропорційно займаній площі квартири (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо), в якому розташована АДРЕСА_2, належна позивачу, а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором.

Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги, згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг (ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Ведення виконавцем господарської діяльності, предметом якої є надання житлово-комунальних послуг споживачу, передбачає дотримання виконавцем певних правил щодо порядку їх надання, зокрема «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених Наказом Державного комітету України з питань ЖКГ № 76 від 17.05.2005 року.

Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають з договорів, дій та вчинків юридичних та фізичних осіб, передбачених актами законодавства, або безпосередньо із актів цивільного законодавства чи актів органів державної влади.

Згідно з положеннями ст. 15 Житлового кодексу України виконкоми міських рад здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду,керуютьжитловимгосподарством, забезпечують належний технічний стан,капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні Ради.

Судом також встановлено , що в 28.05.2015 року сталося залиття квартири позивачці № 32 у житловому будинку № 6 по вулиці Верхня в м. Запоріжжі внаслідок протікання покрівлі даху будинку.Вказану обставину визнав і представник відповідача в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається,що 13.05.2015 р. між МКП «Основаніє» та ТОВ «Легіон» укладено договір підряду на виконання робіт, а саме: капітальний ремонт покрівлі житлового будинку по вул. Верхня, 6 в м. Запоріжжі.

Відповідно до довідки аварійної служби МКП «Основаніє» від 28.05.2015 р. встановлено, що причиною залиття стала відсутність покрівлі над квартирою та майданчику сходової клітки.

Відповідно до акту від 29.05.2015 року, складеного підрядною організацією «Легіон» та МКП «Основаніє» встановлено, що залиття квартир № 29, 31, 32, 38, 39, 40 по вул. Верхня, № 6, сталося з покрівлі за час випадання рясних атмосферних опадів через відсутність покрівельного покриття демонтованого підрядною організацією ТОВ «Легіон», в ході капітального ремонту покрівлі.

Відповідно до акту від 16.06.2015 року, складеного підрядною організацією «Легіон» та МКП «Основаніє» встановлено, що залиття квартир № 29, 31, 32, 38, 39, 40 по вул. Верхня, № 6, сталося з покрівлі за час випадання рясних атмосферних опадів через відсутність покрівельного покриття демонтованого підрядною організацією ТОВ «Легіон», в ході капітального ремонту покрівлі.

Відповідно до акту про наслідки залиття квартири від 30.05.2015 року, складений мешканцями будинку за адресою вул. Верхня, буд. 6, а також свідків залиття квартири у квартирі № 32, ними була обстежена вказана спірна квартира на предмет залиття, в ході обстеження встановлено, що причиною виявилась відсутність покрівлі над квартирами та сходової клітки в підїзді № 4.

Відповідно до статті 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є різновидом житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Пунктом 5 ч. 2 ст.24 даного Закону також передбачено , що балансоутримувач зобовязаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил.

Згідно з п. 2 Правил утримання жилих будинків та при будинкових територій , затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.200 5 року за № 927/11207 , технічне обслуговування жилих будинків комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання.

Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку.

Згідно з п. 4.4.1 Правил під час експлуатації будинку необхідно забезпечувати відсутність дефектів конструктивних елементів даху.

Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини витікають і регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги «№ 1875- 1V та Законом України «Про захист прав споживачів», в редакції Закону № 3161- V1 від 01.12.05р. Зокрема, ст.19 Закону «Про житлово-комунальні послуги «встановлює , що відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, та визначає склад учасників цих правовідносин.

В залежності від предмету укладених цивільно-правових угод учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є : споживачі послуг ( власники житлових приміщень, орендарі та квартиронаймачі), власники житлового фонду (житлових комплексів, будинків), виробники, виконавці, балансоутримувачі та управителі, яким за договором з власником надано повноваження здійснювати функції утримання на балансі житлового фонду та управляти ним забезпечуючи його належну експлуатацію.

Таким чином очевидним є, що вимога про відшкодування шкоди заподіяної житловому приміщенню, яке перебуває у власності фізичних осіб стосується їх безпосередніх прав як споживачів житлових послуг, що надаються їм на договірній основі МКП «Основаніє» , якому власником житлового фонду надані усі права та обовязки балансоутримувача і управителя спірного будинку.

За таких обставин, саме це підприємство, як юридична особа і повноправний учасник договірних правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг повинен бути відповідальною стороною данного спору, тобто належним відповідачем на якого ст.ст.24, 25 Закону «Про житлово-комунальні послуги" безпосередньо покладено обовязки, забезпечувати належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі, здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

Наявним у справі актами від 01.06.2015 р., 16.06.2015 року, складеного підрядною організацією «Легіон» та МКП «Основаніє» встановлено, що залиття квартир 32 по вул. Верхня, № 6, сталося з покрівлі за час випадання рясних атмосферних опадів через відсутність покрівельного покриття демонтованого підрядною організацією ТОВ «Легіон» , в ході капітального ремонту покрівлі, що не оспорюється сторонам по справі, тобто причиною залиття квартири позивача є неякісні виконані роботи підрядною організацією ТОВ «Легіон».

В цьому звязку, встановленими доказами повністю доведено факт неналежного виконання балансоутримувачем своїх договірних зобов язань перед споживачами, відтак суд покладає на МКП «Основаніє» обовязок по відшкодуванню матеріальних збитків.

Доводи представника МКП «Основаніє», щодо безпосередньої вини у заподіянні шкоди виконавця ремонту в особі ТОВ «Легіон» не заслуговують на увагу, оскільки саме на балансоутримувача статтею 25 Закону № 1875- V1 покладено обовязок вимагати беззастережного виконання умов договору , стандартів, нормативів, норм і правил від виконавців послуг, чого відповідачем не було зроблено. Разом з тим, наявність в подальшому ухваленого рішення суду, не позбавляє комунальне підприємство права на звернення з регресною вимогою про відшкодування збитків до безпосереднього виконавця неякісного ремонту.

Ухвалою суду від 26.11.2015 року була призначена у справі судова будівельно-технічна експертиза, висновки по якій складені 25.12.2015 року.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 8 від 25.12.2015 р. , складеного ТОВ « Регіональне судове-експертне бюро» вартість відновлюваного ремонту, необхідного для усунення пошкоджень в квартирі № 32 житлового будинку № 6 по вул. Верхня в м. Запоріжжя, заподіяних внаслідок залиття, визначена станом на час проведення дослідження, складає 18 157,82 грн., у тому числі ПДВ-20% - 3026,3, вартість матеріалів 7196,85 грн. Вартість проведення експертизи склала суму у розмірі 5000 грн.

Вказаний висновок експертного дослідження суд вважає обґрунтованим, дослідження було проведено повно і обєктивно на підставі чинних на момент його проведення нормативних актів, з врахуванням цін на час проведення дослідження.

На підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15.02.2016 р. було призначено судову товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання: яка вартість відновлюваного ремонту: пошкодженого в результаті залива водою ноутбука Asus A6000V, пошкодженого в результаті залива водою планшета AppleiPadmini, пошкодженого в результаті залива водою БФП Canon MF 4410, пошкодженого в результаті залива водою телевізора LG42LD550, письмового столу, дивана, пошкодженого в результаті залива водою письменного столу, пошкодженого в результаті залива водою дивану.

27.04.2016 року Жовтневим районним судом отримано повідомлення про неможливість проведення експертизи, у звязку з тим, що до компетенції експерта з правом проведення товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12. 1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання» - не відносяться, так як потребує встановлення технічного стану ноутбука, планшета, БФП, телевізора, письмових столів, дивана та вартості відновлюваного ремонту. Експертом товарознавцем встановлюється ринкова вартість обєктів на певну дату (період). Тобто, під час проведення експертизи неможливо було встановити, які саме пошкодження були заподіянізалиттям квартири вказаному майну, так як експерт не мав можливості визначити стан речей до такого залиття.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що залиття квартири сталося з вини відповідача, яке не забезпечило належного технічного обслуговування будинку.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру матеріальної шкоди слід враховувати висновок судової будівельно-технічної експертизи № 8 від 25.12.2015 р. , складеного ТОВ « Регіональне судове-експертне бюро» , оскільки дане ескпетрне дослідження містить обєктивні дані щодо обставин справи.

З огляду на вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 18 157,82 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

В судовому засіданні також встановлено, що за проведення вказаної експертизи позивачем сплачено 5000 грн., які підлягають стягненню на її користь.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доводи позивача щодо розміру матеріальної шкоди, а саме у сумі99007,42 грн., на думку суду є безпідставними і надуманими, оскільки не підтверджуються жодним доказом і наведені без відповідного розрахунку з посиланням на те, які роботи необхідно провести для усунення пошкоджень в результаті залиття, вартості цих робіт та матеріалів.

Як вбачається з наданих позивачем актів ТОВ «Ельдорадо» № 0406-2 від 04.06.2015 р., № 0406-1 від 04.06.2015 р., № 0406-4 від 04.06.2015 р., № 0506-1 від 05.06.2015 р. вони складені сервісним інженером ОСОБА_2 та сервісним інженером ОСОБА_3, які не являються експертами, тобто не мають достатніх кваліфікаційних вимог для надання відповідних висновків.

Крім того, позивачем не надано жодного документу, який підтверджує право власності на вказані речі для відшкодування матеріальної шкоди (чеки, технічні характеристики). Також,не підтверджений розмір спричинених збитків, адже не можливо встановити стан речей до залиття.

За таких оставин, суд вважає, що розмір заподіяної в результаті залиття матеріальної шкоди , який зазначено у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 8 від 25.12.2015 р., є дійсним і сума, зазначена в ньому, а саме 18157,82 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Таким чином суд вважає, що позивачем доведений факт спричинення відповідачемматеріальної шкоди належної їй квартирив результаті залиття квартири з вини останнього, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, щодо стягнення матеріальної шкоди в розмірі 18157, 82 грн. , та вартість проведення оцінки розміру шкоди у розмірі 5000 грн. підлягаю стягненню з відповідача.

Стосовно відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає удушевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Суд враховує те, що факт залиття квартири беззаперечно вплинули на фізичний та психо-емоційний стан позивача, проте, ці обставини підлягають врахуванню при визначенні судом розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

Як вказує позивач, моральна шкода, спричинена їй внаслідок залиття квартири, полягає у тому, що внаслідок пошкодження її майна вона вимушена була додавати додаткових зусиль для організації свого життя, що виразилося у тому, що вона була змушена звертатися до різних інстанцій для відновлення своїх прав, зазнала та зазначає труднощів у проживанні в пошкодженій невідремонтованій квартирі. Будучі пенсіонером, позивач самотужки вимушена була усувати наслідки залиття, що негативно відбулось на її здоровї. Позивачеві були спричинені моральні страждання, душевні та психічні хвилювання також і внаслідок того, що її права не були добровільно відновлені винними особами.. Ніяких намірів усунути шкоду з боку відповідачів у судовому засіданні також висловлено не було.

Зважаючи на викладене, суд приходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.

Однак, на переконання суду, при визначенні розміру суми відшкодування моральної шкоди у 49503,71 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь, позивач не в повній мірі врахувала положення пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р., з подальшими змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідачів та інших обставин.

Відповідно до пп.3 ч.1 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач мас право право на відшкодування моральної шкоди. Проте, при визначенні компенсації за моральну шкоду суд виходить з наступного. Розмір моральної шкоди у грошовому еквіваленті має завжди умовний вираз. Рішенням суду захищені права позивача, стягнута матеріальна шкода, що само по собі мовить достатньо справедливу компенсацію за будь-яку завдану моральну шкоду. Отже, виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи характер та обсяг моральних страждань, які зазнала позивачка відповідно до наданих нею доказів і конкретних обставин справи, керуючись принципами розумності, виваженості, справедливості та збалансованості інтересів сторін, суд приходить до висновку що відповідною компенсацією позивачеві моральної шкоди буде сума у розмірі 1500 гривень, що, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості і справедливості, яка визначена судом з урахуванням обсягу заподіяних моральних страждань, тривалості заподіяння моральної шкоди (залиття квартири відбулось, а ремонт не зроблено дотепер), необхідністю позивача докладати додаткових зусилля для відновлення свого порушеного права, а також інших негативних наслідків. З огляду на викладене, вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Крім того, у відповідності до вимог ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимог. З урахуванням чого, суд вважає необхідним стягнути з міського комунального підприємства «Основаніє» на користь держави судовий збір в розмір 487 гривень 20 копійок.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 62-64, 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з міського комунального підприємства «Основаніє» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок залиття квартири у розмірі 18157,82 грн., витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 5000 грн., компенсацію за заподіяння моральної шкоди у розмірі 1500 грн .

Стягнути з міського комунального підприємства «Основаніє» на користь держави судовий збір в розмірі 487, 20 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Світлицька В. М.