Ухвала суду № 58413981, 31.03.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4405/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Гончарука В.П.,

з секретарем Красновою І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі № 1333/15 від 25.08.2015 року, -

у с т а н о в и в:

Заявник, ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25 серпня 2015 року у справі № 1333/15.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. За вимог ч.1 1 ст. 389-9 ЦПК України, їх не явка не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, приходить до висновку про те, що заява підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25.08.2015 року у справі № 1333/15 (третейський суддя Мамченко Ю.В.) задоволено позов ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» 1 950 592,19 грн., пеню у розмірі 55 360,19 грн., а також стягнуто солідарно з боржників на користь ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» третейський збір у сумі 19 649,53 грн.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

Згідно положень ст. 389-7 ЦПК України, питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

За змістом ст. 55 Закону України «Про третейські суди», заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 Закону України «Про третейські суди», компетентний суд - місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, третейський суд, який розглянув справу знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 15, що територіально відноситься до Дніпровського району м. Києва, отже компетентним судом для розгляду заяви про видачу виконавчих листів є Дніпровський районний суд м. Києва.

Заява ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про видачу виконавчого листа подана в межах строку звернення до компетентного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 389-9 ЦПК України, при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 389-10 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 389-10 ЦПК України, суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом; справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейська угода визнана недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди» згідно якої, компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо: на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом; справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейська угода визнана недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону; рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України; постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2008 року між АТ «Індустріально-експортний банк», повним правонаступником якого є ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 21/МСБ-17-КЛН, згідно якого клієнту було відкрито відновлювальну кредитну лінію у розмірі 160 000,00 доларів США, зі сплатою процентів за ставкою 13,5 % річних.

В забезпечення виконання вище зазначеного кредитного договору, 20.08.2008 року між АТ «Індустріально-експортний банк», повним правонаступником якого є ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_3, був укладений договір поруки № 21/МСБ-17-КЛН/1.

За змістом ст. 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання.

Згідно ст. 6 Закону України «Про третейські суди», третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

У своїй постанові від 20.05.2015 року по справі №6-64цс15 Верховний Суд України зазначає: «Статтею 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Статтею 6 Закону України "Про третейські суди" визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами. Законом України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам" частину першу статті 6 Закону України "Про третейські суди" доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року. Отже на час укладання кредитного договору (15 листопада 2011 року) Закон України "Про третейські суди" містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). З огляду на наведене суди дійшли правильного висновку про те, що третейське застереження в кредитному договорі від 15 листопада 2011 року було укладено в порушення вимог пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди", і в цій частині кредитний договір слід визнати недійсним».

Аналізуючи зміст наведеної постанови вищої судової інстанції, суд приходить до висновку, що будь-який спір, який виникає між кредитодавцем та особисто позичальником незалежно від процесуального статусу вказаних осіб у справі, зокрема щодо укладення та виконання кредитного договору, є спором про захист прав споживачів.

В такому випадку, рішення третейського суду по якому заявник просить видати виконавчий документ, стосовно особи самого позичальника прийняте у справі, яка не підвідомча третейському суду відповідно до закону, оскільки третейським судам заборонено розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

При цьому, суд вважає, що відсутні будь-які підстави для відмови у видачі виконавчого листа за прийнятим рішенням третейського суду відносно ОСОБА_3, яка була поручителем за договором кредиту укладеним між банком та позичальником ОСОБА_2, оскільки відносини між поручителем та кредитодавцем ґрунтуються на договорі поруки і жодна зі сторін такого договору не є споживачем. При цьому, інших підстав передбачених чинним законодавством України для відмови у видачі виконавчого листа стосовно поручителя ОСОБА_5 судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 389-7, 389-9 - 389-11 ЦПК України, ст. 631 ЦК України, Законом України «Про третейські суди», -

у х в а л и в:

Заяву Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі № 1333/15 від 25.08.2015 року - задовольнити частково.

Видати виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі № 1333/15 від 25.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_3(ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 29000, АДРЕСА_1) на користь ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (ЄДРПОУ 14361575, МФО 300614) заборгованості за договором кредиту у розмірі 88 279(вісімдесят вісім тисяч двісті сімдесят дев'ять) доларів 89 центів США, що згідно курсу НБУ станом на 25.08. 2015 року складає 1 950 592(один мільйон дев'ятсот п'ятдесят тисяч п'ятсот дев'яносто два) грн. 19 коп., пені за несвоєчасну сплату кредиту і відсотків у розмірі 55 360(п'ятдесят п'ять тисяч триста шістдесят) грн.19 коп., а також стягнення третейського збору у сумі 19 649(дев'ятнадцять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 53 коп.

Стягнути ОСОБА_3(ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 29000, АДРЕСА_1) на користь ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (ЄДРПОУ 14361575, МФО 300614) судові витрати пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.

В решті заявлених вимог - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в частині відмови у задоволенні заяви до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів від дня отримання її копії.

Суддя: