Ухвала суду № 58413124, 07.04.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19904/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гончарука В.П.,

з секретарем Красновою І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Макаренко С.В. про примусове проникнення до житла, а саме квартири АДРЕСА_2,

в с т а н о в и в :

Державний виконавець ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Макаренко С.В. звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла ОСОБА_2, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, а саме квартири АДРЕСА_2, посилаючись на те, що в провадженні відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві знаходиться виконавчий напис № 8969 від 23.10.2013 року, виданий ПНКМНО про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 суми у розмірі 1 540 234,00 грн. Боржником виконавчий документ в наданий для добровільного виконання строк не виконано. При неодноразовому виході державного виконавця за місцем знаходження майна боржника за адресою АДРЕСА_1, з метою здійснити опис майна, що належить боржнику, доступу державному виконавцю надано не було, про що складено відповідні акти державного виконавця. Так, відповідно до відповіді БТІ ? квартири АДРЕСА_1 належить на праві власності боржнику ОСОБА_2. Таким чином, складність виконання виконавчого напису полягає в тому, що при виконанні державним виконавцем обов'язків і прав щодо примусового виконання шляхом здійснення заходів, що передують примусової реалізації майна, боржником чиняться перешкоди.

Державний виконавець ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві в судове засідання не з'явився, проте до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність на підставі наявних матеріалів справи.

Суд, у відповідності до ч. 2 ст. 376 ЦПК України вважає за можливе розглянути подання без виклику сторін та інших заінтересованих осіб.

Суд, дослідивши матеріали справи,матеріали виконавчого провадження, які долучені до матеріалів справи, приходить до висновку, що подання державного виконавця підлягає задоволенню.

На виконанні державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Макаренко С.В. знаходиться виконавчий напис № 8969 від 23.10.2013 року, виданий ПНКМНО про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 суми у розмірі 1 540 234,00 грн.

03.02.2015 року державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Макаренко С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 суми у розмірі 1 540 234,00 грн.

29.05.2015 року державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Макаренко С.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

29.05.2015 року державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Макаренко С.В. винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено розшук всього майна, яке належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З метою виявлення за боржником рухомого та нерухомого майна державним виконавцем направлено запити, та згідно відповіді з Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 1/4 частини квартири АДРЕСА_2.

15.09.2015 року, 17.09.2015 року та 23.09.2015 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1, але потрапити до будинку не вдалося, оскільки двері державному виконавцеві ніхто не відкрив, про що складено відповідні акти державного виконавця.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" одним із заходів примусового виконання рішення суду є звернення стягнення на майно боржника, а ст. 57 вищевказаного закону передбачено, що стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та реалізації. В першу чергу стягнення звертається на майно боржника.

Згідно п.15 ч.2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи.

Згідно з п. 15 ч.3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Частиною 1 ст. 30 Конституції України передбачено, що кожному гарантується недоторканість житла, не допускається проникнення до житла або іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за мотивованим рішенням суду.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець має право безперешкодно входити до приміщень, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку та накладати арешт на майно боржника.

Пунктом 9 ч. 3 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: звертатися до суду з поданням про постановляння вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець має право звернутися до суду із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Державний виконавець неодноразово виходив за місцем проживання боржника, проте до квартири АДРЕСА_1 його не впускають, що перешкоджає державному виконавцю в проведенні виконавчих дій, про що були складені відповідні акти.

Разом з тим свої зобов'язання боржник ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за договором позики належним чином не виконав, в результаті чого був виданий виконавчий напис № 8969 від 23.10.2013 року, ПНКМНО Верповською О.В. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 суми у розмірі 1 540 234,00 грн. В подальшому боржником виконавчий документ в наданий для добровільного виконання строк не виконано.

На підставі викладеного, враховуючи те, що боржник добровільно не виконує виконавчий документ, і у зв'язку з необхідністю опису нерухомого майна, для його подальшої реалізації в рахунок погашення боргу, та той факт, що у добровільному порядку до жилого приміщення потрапити неможливо, суд приходить до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст. 376 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Подання задовольнити.

Дозволити державному виконавцю ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Макаренко С.В. примусове проникнення до житла ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: