Ухвала суду № 58413078, 23.03.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/29747/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Гончарука В.П.,

з секретарем Красновою І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання Державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Мироненко Наталії Михайлівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, -

в с т а н о в и в :

Державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Мироненко Наталія Михайлівна звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, з посиланням на те, що останній не сплачує борг по аліментах на користь ОСОБА_3, який стягуються із нього відповідно до виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва у справі № 755/29747/14-ц від 11 лютого 2015 року.

Державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Мироненко Наталія Михайлівна в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Стягувач та боржник в судове засідання не з'явились.

Частиною 2 статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить подання таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до Статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція), ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом статті 18 Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Як вбачається із матеріалів справи, 26 грудня 2014 року за рішенням суду у справі № 755/29747/14-ц Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 500,00 грн. щомісячно, починаючи із 03 листопада 2014 року та до досягнення дитиною повноліття. Зазначене виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця та підлягає виконанню.

Крім того із матеріалів справи також вбачається, що Боржник ухиляється від сплати аліментів у добровільному порядку та перешкоджає Державному виконавцю у проведенні виконавчих дій для повного виконання виконавчого провадження. Судове рішення Боржником не виконується, внаслідок чого, станом на 01 березня 2016 року, сума заборгованості по сплаті аліментів становить 24 000 грн. 00 коп., яка утворилася за період із 03 листопада 2014 року і по 01 березня 2016 року, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості по аліментам від 11.03.2016 року за № ? виданою Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського управління юстиції у м. Києві Мироненко Н.М.

За змістом пункту 8 частини 3 статті 11 Закону України Про виконавче провадження, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 19 Закону України Про Державну прикордонну службу України на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладається запобігання та недопущення вїзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється вїзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

Відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобовязань, але лише до моменту виконання зобов`язань, або розвязання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що питання про тимчасове обмеження боржникафізичної особи або керівника боржника юридичної особи у справі виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб ) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що Боржник ухиляється від сплати боргу в добровільному порядку та перешкоджає Державному виконавцю у проведенні виконавчих дій для повного виконання виконавчого провадження, оскільки на виклики Державного виконавця боржник не зявляється.

Враховуючи викладене, керуючись в першу чергу інтересами дитини, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання виконавчого провадження з виконання виконавчого листа 755/29747/14-ц, виданого 11 лютого 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва та перешкоджає Державному виконавцю у примусовому виконанні ним вказаного виконавчого провадження № 47546326, суд вважає за необхідне задовольнити подання та тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_2.

З урахуванням викладеного, на підставі Статтей 3, 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України, керуючись статтями 377-1, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Подання Державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Мироненко Наталії Михайлівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Обмежити громадянина України ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа до повного погашення заборгованості по аліментах у розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривні 00 коп. на користь ОСОБА_3.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя :