Рішення № 58412199, 15.06.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання Мельник С.Ю., за участю представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представників відповідачів ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Гощанського районного суду від 25 квітня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

29 грудня 2014 року ОСОБА_7 звернувся в Гощанський районний суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, в обґрунтування якого вказував, що 15.02.2008 року ним було придбано у власність, на підставі договору купівлі-продажу, квартиру АДРЕСА_1. Рішенням виконкому Гощанської селищної ради Гощанського району Рівненської області № 82 від 31.05.2012 року юридичну адресу належної йому на праві приватної власності квартири АДРЕСА_2 перейменовано на № 8б по вул. Радянській в смт. Гоща.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належать 8/100 частини житлового будинку № 8 по вул. Радянській в смт. Гоща. Відповідачами було здійснено

______________

Провадження № 22-ц/787/1107/2016 Головуючий у 1 інстанції : Пацко Д.В.

Доповідач : Григоренко М.П.

самочинну добудову навісу впритул до належного йому вікна, що створило перешкоди та незручності у використанні майна, належного на праві власності, та призвело до його пошкодження, а саме: пошкодження стін (тріщини), грибок стін, пошкодження стелі (тріщини), фасадна стіна квартири закрита прибудовою наполовину, а друга половина затікає, оскільки відсутній водовідвід від стіни, фундамент стіни та підвал затікають внаслідок злив та опадів, покрівля прибудови кріпиться до несучої стіни будинку. Дані пошкодження було зафіксовано в Акті від 10.11.2010 року.

Зазначає, що рішенням Рівненського районного суду від 13 червня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 01 вересня 2014 року, було зобовязано ОСОБА_5, ОСОБА_6 за власний рахунок знести самочинно збудований навіс.

Крім того, висновком судової будівельно-технічної експертизи № 40313/1 ФМА від 25.04.25014 року встановлено, що прибудова до вікна його квартири, яка була здійснена ОСОБА_5, ОСОБА_6 не відповідає технічним нормам.

Згідно експертного висновку про вартість матеріальних збитків на відновлюваний ремонт пошкоджених стін та стелі (тріщини), а також пошкодження стіни грибком, пошкодження фасадної стіни будинку внаслідок самочинного будівництва навісу, матеріальні збитки станом на 29.12.2011 року складали 6983 грн., а станом на 07.10.2014 року 8804 грн.

За проведення незалежної оцінки матеріальних збитків, згідно договору укладеного з ТзОВ „ОСК ним було сплачено 400 грн.

Вважає, що неправомірними діями відповідачів, йому була завдана моральна шкода, яку він оцінив в розмірі 10000 грн.

Із цих підстав просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь 8804 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 400 грн. вартість проведених експертних досліджень, а також 10000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Гощанського районного суду від 25 квітня 2016 року позов ОСОБА_7 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_7 9204 грн. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 19204 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_7 сплачену суму судового збору в розмірі 243,60 грн.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покликаються на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Вказують, що згідно Акта про пошкодження від 10.11.2010 року, дослідженого в судовому засіданні, встановлено, що наявність пошкодження стін є наслідком відсутності водовідводу в тій частині стіни, де відсутній навіс. Це означає, що його наявність не мала негативних наслідків на стан будівлі в межах його розміщення. Вини відповідачів у відсутності водостоків немає, так як вони не зобовязані їх встановлювати на майні, яке їм не належить на праві власності.

Щодо грибка на стінах та тріщин на стінах і стелі, то в Акті не зазначено, в яких саме кімнатах є вказані пошкодження, оскільки кімнати є і з прилеглої сторони від навісу і з протилежної сторони.

Крім того, суду не було надано оригіналу Акта для огляду, а його копія не завірена.

Також зазначають, що Акт датовано 2010 роком, а квартира придбана у 2008 році і не виключено, що вона придбана була у попереднього власника з прихованими недоліками.

У висновку про вартість матеріальних збитків ТзОВ „ОСК зазначено інформацію про величину вартості відновлювальних робіт, а будь-яка інформація про причинно-наслідковий звязок наявності навісу і незадовільного стану обєкта дослідження відсутня.

Вважають, що висновок ТзОВ „ОСК про вартість матеріальних збитків не може бути прийнятий до уваги, оскільки це не є висновок експерта, який має право на проведення таких експертиз. Крім того, відсутній висновок щодо причинного звязку між діями відповідачів та настанням негативних наслідків та спричинення шкоди майну.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вина відповідачів підтверджується невиконанням ними рішення суду, що набрало законної сили щодо знесення самовільно збудованого навісу.

Позивач не довів, що саме із побудовою навісу, який збудований задовго до придбання ним квартири, настали наслідки на які він покликається.

Із цих підстав просять оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказує, що оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін.

В ході апеляційного розгляду справи представники відповідачів підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представники позивача просили відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Повністю задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок неправомірної бездіяльності відповідачів, яка полягає у навмисному невиконанні останніми рішення суду щодо знесення самочинно зведеного навісу, позивачу та членам його сімї було завдано майнову шкоду, яка полягає у псуванні житлових приміщень позивача і розмір якої підтверджено належними та допустимими доказами.

Стягуючи 10000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, суд першої інстанції вказав, що бездіяльність відповідачів щодо усунення перешкод у користуванні позивачем своїм житловим приміщенням, а також тривале невиконання відповідачами судового рішення щодо знесення самочинно зведеного навісу, призвело до завдання позивачу та членам його сімї моральних страждань, а тому вказану суму суд вважає достатньою для компенсації останнім завданої моральної шкоди.

Проте, на розсуд колегії суддів, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, у звязку із недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, з ухваленням у справі нового рішення.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

В пунктах 5 і 8 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

В матеріалах даної цивільної справи міститься акт від 10 листопада 2010 року, із змісту якого вбачається, що у квартирі позивача були виявлені певні пошкодження, які виникли внаслідок підвищеної вологості (а.с.10).

Проте, в матеріалах даної цивільної справи відсутні належні та допустимі докази, які б однозначно та переконливо вказували, що вищевказані пошкодження виникли саме по причині наявності самочинно зведеного навісу, який перебуває у користуванні відповідачів та прилягає до житлового помешкання позивача, а також підтверджували, що майнова та моральна шкода позивачу була завдана саме із вини відповідачів ОСОБА_5 і та ОСОБА_6

Наявні у справі висновки про вартість матеріальних збитків (а.с. 16, 17), які були зроблені оцінювачами ТзОВ «ОСК» і правильність яких заперечує сторона відповідача, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вказане товариство не є експертною установою, яка у встановленому порядку отримала ліцензію на здійснення діяльності, повязаною із встановлення факту наявності завданої майнової шкоди, наявністю причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Вказане товариство має лише сертифікат субєкта оціночної діяльності, видане Фондом Державного майна України, яке наділяє це товариство лише правом визначати вартість майна.

Будь-які клопотання про призначення відповідної судової експертизи сторона позивача в суді першої інстанції не заявляла.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Твердження представників позивача про те, що на проведенні експертизи мала наполягати саме сторона відповідача, яка мала довести відсутність своєї вини у завданій шкоді і яка спочатку заявляла з даного приводу відповідне клопотання, а потім відмовилась від оплати призначеної експертизи, на увагу не заслуговують, оскільки факт завдання шкоди, її розмір, а також з яких причин ця шкода була завдана, має доводити саме та особа, яка наполягає на відшкодуванні завданої їй шкоди.

Наявність самого по собі судового рішення про зобовязання відповідачів знести самочинно зведений навіс, у звязку із наявністю якого на переконання позивача йому була завдана майнова та моральна шкода, на переконання колегії суддів, також ще не є достатньою підставою для задоволення заявленого ОСОБА_7 позову, оскільки цим рішенням констатовано лише факт порушення відповідачами права останнього на вільне та безперешкодне користування своєю власністю, без встановлення факту та розміру завданої майнової і моральної шкоди, внаслідок порушення цього права.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що навіс, з наявністю якого позивач повязує виникнення у його квартирі пошкоджень, був зведений ще задовго до того, як позивач та відповідачі стали власниками свого нерухомого майна, яке фігурує у даній цивільній справі, а тому не виключено, що наявні у квартирі позивача пошкодження могли виникнути ще до того як він став власником цієї квартири, а тому дане питання може бути зясовано лише шляхом проведення відповідної експертизи.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_7 має бути відмовлено, за недоведеністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Гощанського районного суду від 25 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : С.О. Гордійчук

ОСОБА_8