Справа № 567/229/16-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2016 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
секретар - Мельниченко Т.М.
з участю
представника ПАТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 27287 грн. 97 коп. звернулось ПАТ КБ "ПриватБанк".
ПАТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що 02.11.2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту, відповідно до якого 12.11.2007 року останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 1010 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з правом банку на зміну розміру кредитного ліміту.
Зазначив, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір.
При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання і якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.
Зазначив, що відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Вказує, що відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів останній зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. та в розмірі 5% від суми позову.
Зазначаючи про те, що відповідач порушив умови договору по поверненню коштів та ст.. 526, 527, 530, 599 ЦК України, позивач просив стягнути з нього заборгованість за кредитом станом на 30.11.2015 року на суму 27287 грн. 97 коп., яка складається: 6131 грн. 42 коп. заборгованість за кредитом; 15212 грн. 38 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 4406 грн. 65 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом; 250 грн. штраф (фіксована частина) та 1287 грн. 52 коп. штраф (процентна складова).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив, зменшивши позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом та штрафів та збільшивши позовні вимоги в частині позову про стягнення відсотків за користування кредитом і просить стягнути з відповідача заборгованість в цій частині за період з 20.02.2014 року по 11.03.2016 року в розмірі 4555 грн. 66 коп. При цьому надав пояснення, аналогічні позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав.
Окрім того, підтвердив отримання кредиту в розмірі 1010 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 3% на місяць. Не заперечив подання 12.11.2007 року заяви на отримання кредиту і ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку.
Зазначив, що в той час, коли він користувався карткою, то кредитний ліміт по ній був встановлений в розмірі 1010 грн., який він постійно погашав. В подальшому передав картку іншій особі, яка і утворила заборгованість по договору кредиту.
Пояснив, що з січня 2011 року заборгованість перед банком не погашалась, а рішення суду про стягнення боргу за даним кредитним договором від 19 лютого 2014 року ним не виконувалось.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи вважає, що позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору кредиту підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 12 листопада 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено договір на надання кредиту, відповідно до якого банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 1010 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3% на місяць на залишок заборгованості за кредитом, а ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання погашати зазначений кредит, проценти по ньому та комісію щомісячними платежами в розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості до 25 числа місяця, наступного за звітним (розділ 5 заяви на отримання кредиту та довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду").
З заяви ОСОБА_2 вбачається, що він був ознайомлений та згідний з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку.
Даний договір відповідає вимогам ст.. 634 ЦК України. Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, встановленому договором. Оскільки договором про надання кредиту було передбачено повернення коштів щомісячними платежами в розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості до 25 числа місяця, наступного за звітним, а ОСОБА_2 дані умови порушив, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умов договору кредиту заборгованість по кредиту підлягає стягненню з нього.
З рішення Апеляційного суду Рівненської області від 19 лютого 2014 року вбачається, що з відповідача за даним договором стягнуто заборгованість, яка існувала на 30.11.2013 року та становила: 6131 грн. 42 коп. заборгованість за кредитом; 10736 грн. 44 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2935 грн. 21 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом; 250 грн. штраф (фіксована частина) та 990 грн. 15 коп. штраф (процентна складова).
В судовому засіданні встановлено, що дане рішення не виконано.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Договором про надання кредиту визначено, що ОСОБА_2 отримав кредит зі сплатою 3 відсотків в місяць на суму заборгованості за кредитом та 1% від загальної суми заборгованості в якості комісії, при виникненні прострочки більше 50 грн. і оскільки борг по процентах за період з 20.02.2014 року по 11.03.2016 року становить 4555 грн. 66 коп., то зазначену заборгованість слід стягнути з відповідача.
При цьому, суд виходить і з того, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст.598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.. 526, 599 ЦК України.
За таких обставин спірну суму процентів за користування кредитом слід стягнути з позичальника на користь кредитора.
Доказів, які спростовували б або вказували б про наявність іншого - меншого розміру заборгованості за процентами, ОСОБА_2 не надав, а судом їх здобуто не було.
При цьому судом береться до уваги і те, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався.
На підставі ст. 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 10, 57, 62, 88, 212 ЦПК України, суд -
вирішив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 4555 грн. 66 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за кредитним договором та 1378 грн. витрат на сплату судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_3
Судове рішення № 58411987, Острозький районний суд Рівненської області було прийнято 21.06.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 567/229/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: