Ухвала суду № 58409215, 17.06.2016, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8530/16-к

1-кс/295/3488/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2016 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцов Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Білінській Л.С.,

прокурора Старунського Ю.С.,

слідчого Супрун О.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області Супрун О.В., погоджене прокурором Житомирської місцевої прокуратури Старунським Ю.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся із указаним клопотанням в якому послався на те, що 16.06.2016 близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_1 перебував в будинку АДРЕСА_3 де у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення будь-якого чужого майна, поєднаного із проникненням у житло, яке належить ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, керуючись корисливим мотивом, перебуваючи у вказаному місці, за згаданих вище обставин, ОСОБА_6 підійшов до вхідних дверей та шляхом пошкодження замка вхідних дверей зайшов до помешкання, таким чином незаконно проник до квартири АДРЕСА_1. Перебуваючи всередині приміщення квартири , викрав майно, що належить ОСОБА_5, а саме: телевізор марки «Philips», в корпусі чорного кольору, вартістю 4 676,40 грн.; музичний центр марки "Sven" модельного ряду «MS - 310/320», в корпусі срібно-чорного кольору, вартістю 1200,00 грн.; системний блок торгової марки «Pentioom» в корпусі чорного кольору, вартістю 1500,00 грн.; пилосос марки "LG" в корпусі червоного кольору, вартістю 1000,00 грн.; дві шкіри лисиці, вартістю 1 200,00 грн.; одна шкіра бобра, вартістю 900,00 грн.

В подальшому, утримуючи при собі викрадене майно ОСОБА_1 залишив приміщення будинку через пошкодженні двері та місце вчинення злочину залишив, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 10 476,40 грн.

Згідно змісту клопотання, 16.06.2016 ОСОБА_1, затримано в порядку ст. 208 КПК України та 17.06.2016 ОСОБА_1 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Підставою для внесення клопотання стали наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 зазначеного вище кримінального правопорушення та встановлення ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з підстав у ньому викладених, просили його задовольнити. Прокурор звертав увагу на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, вилучення безпосередньо у ОСОБА_1 частини викладеного майна та знайдення відбитку пальця підозрюваного в квартирі потерпілого ОСОБА_5

Підозрюваний та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання та обрати більш м'який запобіжний захід - домашній арешт. ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав. Захисник послалась на відсутність доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення підозрюваного та його захисника, з'ясувавши думку прокурора та слідчого, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку слідчого судді, прокурором не доведено, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 2, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, прокурор при обґрунтуванні необхідності обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилається у клопотанні зокрема на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування у кримінальному провадженні доказами тощо. Однак, обставини на які посилається прокурор не є безумовною підставою, з точки зору закону, для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як передбачає положення ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Таким чином, на переконання слідчого судді, прокурор не довів наявність підстав вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім. За таких обставин в задоволенні поданого клопотання слід відмовити.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання, прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених в клопотанні (п.3 ч.1 ст.194 КПК України), слідчий суддя, згідно положень ч.4 ст.194 КПК України, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покласти на нього обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до положення ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 2 місяців, тобто до 14 серпня 2016 року включно.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_1 залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_2, у понеділок, вівторок, середу, четвер, п'ятницю, а також у вихідні - суботу, неділю, святкові дні, протягом строку тримання під домашнім арештом без застосування електронних засобів контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки:

1) прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;

2) не відлучатися за межі м. Житомира без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Обов'язки на ОСОБА_1 покладено на строк до 14 серпня 2016 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом п'яти днів з дні його оголошення.

Слідчий суддя Д.В. Кузнєцов