Рішення № 58409026, 15.06.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 164/903/16-ц Провадження № 22-ц/773/1002/16 Головуючий у 1 інстанції: Покидюк М.В. Категорія: 30 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Данилюк В.А.,

суддів Киці С.І., Шевчук Л.Я.,

секретар Вергун Т.С.

з участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Колківське лісове господарство» про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, за апеляційною скаргою відповідача державного підприємства «Колківське лісове господарство» на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 15 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до державного підприємства «Колківське лісове господарство» про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 грудня 2009 року, перебуваючи на роботі в державному підприємстві «Колківське лісове господарство», у звязку з невиконанням вимог інструкції з охорони праці працівником даного підприємства ОСОБА_4 він отримав травму лівого ока.

За результатами розслідування нещасного випадку, що трапився із ним під час виконання трудових обовязків, відповідачем було складено акти за формою Н - 1 про нещасний випадок на виробництві та розслідування нещасного випадку за формою Н - 5 від 17 грудня 2009 року.

Внаслідок нещасного випадку на виробництві він отримав ушкодження здоровя у вигляді проникаючого поранення лівого ока. Весь курс лікування проходив у Волинській клінічній лікарні, перебував на лікарняному, але функції лівого ока в нього не відновились.

23 березня 2010 року висновком Обласної спеціалізованої туберкульозно офтальмологічної медико - соціальної експертної комісії йому було вперше встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 50 відсотків та третю групу інвалідності з датою переогляду 23 березня 2011 року. В березні 2011 року висновком даної комісії йому повторно підтверджено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 50 відсотків та третю групу інвалідності. 16 липня 2013 року висновком даної комісії йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 60 відсотків та третю групу інвалідності довічно.

На даний час він, позивач, майже не бачить на ліве око, що супроводжується незручностями в повсякденному житті, веденні господарства, він змушений докладати додаткових зусиль для відновлення свого звичайного способу життя.

Отриманим трудовим каліцтвом йому завдано моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, які він постійно переживає. Отримане ним ушкодження здоровя є незворотним. Відсотки втрати працездатності, які встановлені йому довічно, підтверджують неможливість відновлення попереднього стану здоровя. Завдану моральну шкоду він оцінює в грошовому виразі в розмірі 180 000 гривень.

Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 15 квітня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з державного підприємства «Колківське лісове господарство» в користь ОСОБА_1 50 000 (пятдесят тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом.

Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

Відповідач ДП «Колківське лісове господарство» подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечили.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 15 грудня 2009 року, перебуваючи на роботі в державному підприємстві «Колківське лісове господарство», у звязку з невиконанням вимог інструкції з охорони праці працівником даного підприємства ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 отримав травму лівого ока у вигляді проникаючого його поранення.

За результатами розслідування нещасного випадку, що трапився із позивачем під час виконання ним трудових обовязків, ДП «Колківське лісове господарство» було складено акт за формою Н - 1 про нещасний випадок на виробництві та акт розслідування нещасного випадку за формою Н - 5 від 17 грудня 2009 року. Згідно даних актів причиною нещасного випадку є організаційна причина невиконання вимог інструкції з охорони праці водієм ОСОБА_4, вини потерпілого у настанні нещасного випадку комісія не вбачає.

23 березня 2010 року висновком Обласної спеціалізованої туберкульозно офтальмологічної медико - соціальної експертної комісії ОСОБА_1 було вперше встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 50 відсотків та третю групу інвалідності з датою переогляду 23 березня 2011 року. В березні 2011 року висновком даної комісії йому повторно підтверджено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 50 відсотків та третю групу інвалідності. 16 липня 2013 року висновком даної комісії позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 60 відсотків та третю групу інвалідності довічно.

Частиною 1 ст.23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

З розяснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами) вбачається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту заподіяння моральної шкоди і відмову в позові є безпідставними. Втрата професійної працездатності, яка призвела до інвалідності позивача, його фізичних і моральних страждань, безумовно свідчить про наявність моральної шкоди.

Згідно ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Приймаючи до уваги встановлені при розгляді справи безспірні обставини, а саме факт отримання позивачем виробничої травми, яке призвело до втрати професійної працездатності 60%, необхідність лікування, суд визнав, що виробнича травма зумовила порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, негативно відбилася на його фізичному та психічному стані, змусила його змінити спосіб життя, і таким чином, позивачу завдана моральна шкода. Разом з тим, позивачем не надано доказів, які б підтверджували заподіяння моральної шкоди на суму 180000грн. Прийшовши до висновку про необхідність стягнення моральної шкоди з відповідача та правильно застосувавши норми матеріального права до правовідносин, які виникли між сторонами, суд визначив розмір моральної шкоди у 50000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача без урахувань розяснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.95р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», тобто без врахування конкретних обставин справи, характеру правопорушень, ступеня вини потерпілого працівника відповідача у настанні даного нещасного випадку, ступеня втрати працездатності, моральних та фізичних страждань.

Розмір відшкодування, що присуджується, не може бути надмірним та має відповідати глибині та силі страждань, які мав потерпілий у зв'язку із порушенням його прав. Враховуючи вищенаведені конкретні обставини справи, характер правопорушення, ступінь вини працівника та підприємства у настанні нещасного випадку, ступінь втрати працездатності, характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів прийшла до висновку за необхідне змінити рішення суду, зменшити розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу до 20000грн.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача державного підприємства «Колківське лісове господарство» задовольнити частково.

Рішення Маневицького районного суду Волинської області від 15 квітня 2016 року в даній справі змінити в частині розміру стягнення з державного підприємства «Колківське лісове господарство» в користь ОСОБА_1 моральної шкоди, зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди до 20000 (двадцяти тисяч)грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді