Ухвала суду № 58408243, 16.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2016 р. м. Київ К/800/15302/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Донця О.Є.,

суддів: Мороза В.Ф.,

Чалого С.Я.,

при секретарі Кальненко О.І.,

за участю представника Генеральної прокуратури України - Кузнєцової Ю.В., представника Виробничо-комерційної фірми «Агромарін» - Будила Е.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокуратури Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015 року у справі за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції України з контролю за цінами до Виробничо-комерційної фірми «Агромарін» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції України з контролю за цінами звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Виробничо-комерційної фірми «Агромарін» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року позовні вимоги заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції України з контролю за цінами було задоволеною. Стягнуто з Виробничо-комерційної фірми «Агромарін» суму необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 204155, 99 грн. та штраф в розмірі 204155, 99 грн. на користь бюджету.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015 року апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми «Агромарін» було задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року - скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог заступнику прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції України з контролю за цінами - відмовлено.

У касаційній скарзі прокуратура Одеської області, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилається на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015 року та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року.

Виробничо-комерційною фірмою «Агромарін» подано заперечення на касаційну скаргу, в яких вона просить залишити касаційну скаргу рокуратури Одеської області без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною інспекцією України з контролю за цінами в період з 27.09.2013 року по 17.10.2013 року проведено планову перевірку Виробничо-комерційної фірми «Агромарін» з питання дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін на виробництво та реалізацію молочної продукції.

В ході перевірки Державною інспекцією України з контролю за цінами зафіксовано порушення Виробничо-комерційною фірмою «Агромарін» вимог порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін на реалізацію молочної продукції за оптово-відпускними цінами, які збільшувались протягом місяця більш ніж на 1 % без здійснення процедури декларування їх змін, у зв'язку із чим, Державною інспекцією України з контролю за цінами 23.10.2013 року прийнято рішення № 49 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін шляхом вилучення у Виробничо-комерційної фірми «Агромарін» в дохід державного бюджету суму необґрунтовано отриманої виручки 204155,99 грн. та штрафу в сумі 204155, 99 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 року у справі № 815/7770/13-а в задоволенні адміністративного позову Виробничо-комерційної фірми «Агромарін» до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання протиправним та скасування рішення від 23.10.2013 року № 49 було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 року - скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов Виробничо-комерційної фірми «Агромарін» - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції України з контролю за цінами від 23.10.2013 року № 49.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.06.2014 року постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року - скасовано, та залишено в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 року. Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 року набрала законної сили 24.06.2014 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.09.2014 року відмовлено в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Виробничо-комерційної фірми «Агромарін» до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання дій протиправними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Державної інспекції України з контролю за цінами від 23.10.2013 року № 49 є обов'язковим для виконання. Оскільки, відповідач у добровільному порядку суми необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 204155, 99 грн. та штрафу в розмірі 204155,99 грн. на користь бюджету не сплатив, дана сума підлягає стягненню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що законність застосування та нарахування санкцій матеріалами справи не доведена. Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом спору у даній справі є стягнення адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення, строки застосування яких обмежені. З урахуванням дати звернення до суду з позовними вимогами про стягнення санкцій 08.09.2014 року, стягненню можуть підлягати санкції, нараховані в межах одного року, а саме лише з 08.09.2013 року (дата розрахована в межах одного року для стягнення від дати звернення до суду) по 01.10.2013 року (дати закінчення перевірки) за 22 дні і лише в тому випадку, якщо вони розраховані та застосовані відповідно до положень діючого законодавства.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна погодитися. виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із статтею 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Розглядаючи справу по суті заявлених вимог, судами не було досліджено за кожним фактом порушення дати вчинення порушень та їх виявлення, а отже - своєчасності застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій. Судом апеляційної інстанції було лише зазначено про те, що строк, передбачений вищезазначеною статтею, порушено.

Відповідно до статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно із статтею 81 Кодексу адміністративного судочинства України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу..

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з Виробничо-комерційної фірми «Агромарін» суми необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 204155,99 грн. та штраф в розмірі 204155,99 грн. на користь бюджету, суд першої інстанції не дослідив питання правильності розрахунків вищезазначених сум, в тому числі, їх обґрунтування первинними бухгалтерськими документами та відповідності встановленим правилам обчислення.

Дане питання також не було належним чином досліджено при розгляді адміністративної справи № 815/7770/13-а.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно із статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу прокуратури Одеської області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015 року - скасувати.

Справу за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції України з контролю за цінами до Виробничо-комерційної фірми «Агромарін» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

В.Ф. Мороз

С.Я. Чалий