Постанова № 58408037, 16.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 757/1747/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування постанов № 156 від 28.12.2012, № 157 від 28.12.2012, № 158 від 28.12.2012, №159 від 28.12.2012,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанов № 156 від 28.12.2012, № 157 від 28.12.2012, № 158 від 28.12.2012, № 159 від 28.12.2012.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2013, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014, позов задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.06.2015 у справі №К/800/112/15 касаційну скаргу задоволено частково, скасовано постанову Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2014, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2016 року позов задоволено повністю.

На вказане судове рішення відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати зазначену постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, при цьому вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення місцевим судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Судом першої інстанції правильно установлено, що 06.01.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на підставі акту позапланової перевірки від 17.12.2012, протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.12.2012, приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №2153 від 17.12.2012 прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

№156, якою у зв'язку з встановленням зазначення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт №КС 08312128455 від 27.07.2012 по будівництву дев'ятиповерхового житлового будинку (162 кв.) із вбудованими нежитловими приміщеннями, а саме: замість V категорії складності зазначено ІІІ, чим порушено пункт 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", визнано ТОВ "Укрполіскорм" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 102060,00 грн.;

№157, якою у зв'язку з встановленням виконання будівельних робіт по будівництву комплексу житлової та громадської забудови по вул. Горького в с.Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області без отримання дозволу на їх виконання, чим порушено пункту 9 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ТОВ "Укрполіскорм" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 5 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі 1020600,00 грн.

№158, якою встановлено зазначення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт №КС 08312178937 від 02.10.2012 по будівництву дев'ятиповерхового житлового будинку (149 кв.) із вбудованими нежитловими приміщеннями, а саме: замість V категорії складності зазначено ІІІ, чим порушено пункт 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", визнано ТОВ "Укрполіскорм" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 102060,00 грн.;

постанову №159, якою встановлено зазначення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт №КС 08312216814 від 13.11.2012 по будівництву дев'ятиповерхового житлового будинку (242 кв.) із вбудованими нежитловими приміщеннями, а саме: замість V категорії складності зазначено ІІІ, чим порушено пункт 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", визнано ТОВ "Укрполіскорм" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 102060,00 грн..

Вважаючи вказані постанови Інспекції незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Інспекцією не обґрунтовано належними доказами її висновків з приводу того, що об'єкти будівництва позивача мають бути віднесені V категорії складності, а не до ІІІ категорії.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після:

направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про планування і забудову територій» дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Згідно з частиною 10 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 5, 8, 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

За результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Як правильно установлено судом першої інстанції, позивач у 2012 році розпочав будівництво 9-ти поверхового 162 кв. житлового будинку з вбудованими - нежитловими приміщеннями, 9-ти поверхового 149 кв. житлового будинку та 9-ти поверхового 242-кв.житлового будинку за адресою вул. Горького, село Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області.

При цьому у деклараціях про початок виконання будівельних робіт №КС №08312128455 від 27.07.2012; №КС 08312178937 від 02.10.2012; №КС 08312216814 від 13.11.2012 замовник зазначив, що дані об'єкти відносяться до ІІІ категорії складності.

Відповідач, приймаючи спірні рішення, мотивував їх тим, що позивач навів у вказаних деклараціях неправдиві відомості, позаяк вказані об'єкти відносяться до V категорії складності, а не ІІІ, крім того, будівництво об'єкта здійснюється без дозволу на виконання будівельних робіт, як того вимагає чинне законодавство у випадку будівництва об'єктів V категорії складності.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2-4, 6,7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557, віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта.

До V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: згідно із Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" є об'єктами підвищеної небезпеки; розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.

Під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

На підтвердження власних обґрунтувань з приводу того, що об'єкти будівництва замовником яких є позивач, а саме: 9-ти поверховий 162 кв. житловий будинок з вбудованими - нежитловими приміщеннями, 9-ти поверховий 149 кв. житловий будинок та 9-ти поверховий 242-кв.житловий будинок за адресою вул. Горького, село Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, віднесені до V категорії складності, а не ІІІ категорії, надано лист ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" від 23.11.2012 № 138-А.

Так, згідно із висновком зазначеної експертної організації, за результатами спільної із Інспекцією виїзної перевірки, було встановлено, що за адресою по вулиці Горького в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області виконується будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків. Відповідно до наданих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25.06.12р. №136/2012 передбачене будівництво одинадцяти 9-ти та 12-ти поверхових будинки із загальною кількістю квартир 3271 та кількістю населення 10 050 чоловік. Забудовою території, загальною площею 16,654 га, також передбачене будівництво дитячої дошкільної установи на 150 місць, середньої школи І-III ступенів на 990 учнів, ЖЕКу, аптеки, магазинку продовольчих та непродовольчих товарів, підприємств побутового обслуговування.

При проектуванні об'єкта будівництва (комплексу), до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель або, споруд, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури клас наслідків (відповідальності) визначається незалежно для кожного будинку, будівлі або споруди, лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури. При цьому, категорія складності визначається для комплексу в цілому, враховуючи можливу небезпеку для здоров'я і життя людей, які постійно та/або періодично перебувають в комплексі, внаслідок відмови систем інженерного забезпечення, а також сумарний обсяг можливого економічного збитку.

Таким чином, за наслідками проведеної перевірки, зазначена експертна установа дійшла висновку про те, зазначений об'єкт будівництва належить до класу наслідків (відповідальності) ССЗ та відноситись до V категорії складності.

За правилами частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши наявні у справі матеріали, колегія суддів вважає, що Інспекцією обґрунтовано та доведено її висновки щодо необхідності віднесення об'єктів будівництва, замовником яких є позивач, до V категорії складності, а не до ІІІ категорії, як зазначив позивач у деклараціях про початок виконання будівельних робіт №КС №08312128455 від 27.07.2012; №КС 08312178937 від 02.10.2012; №КС 08312216814 від 13.11.2012.

За таких обставин, висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог містобудівного законодавства, що виявилися у наведенні неправдивих відомостей в деклараціях про початок виконання будівельних робіт, а також у здійсненні будівництва об'єкта без дозволу на виконання будівельних робіт, відповідальність за які передбачена положеннями Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", є обґрунтованими та підтверджуються наявним у справі доказами, а тому апеляційним судом встановлено відсутність правових підстав для скасування спірних рішень відповідача.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вказав на те, що Інспекцією не було надано суду експертного висновку ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" у зв'язку із чим не обґрунтовано належними доказами її висновків з приводу того, що об'єкти будівництва позивача мають бути віднесені V категорії складності, а не до ІІІ категорії.

З цього приводку колегія суддів звертає увагу на те, що за правилами частин 4 та 5 статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У даному випадку, суд першої інстанції вказані положення залишив поза увагою та, встановивши відсутність певних доказів, не витребував висновку зазначеної експертної установи у відповідача.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача є помилковим. Вирішуючи даний спір, суд прийняв рішення із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, крім того його висновки не відповідають обставинам справи.

Згідно із п. 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, при цьому висновки суду не відповідають обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування постанов № 156 від 28.12.2012, № 157 від 28.12.2012, № 158 від 28.12.2012, №159 від 28.12.2012 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм".

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повний текст постанови виготовлено 17 червня 2016 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.