Рішення № 58407989, 16.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2016Справа № 910/6994/16

Суддя Господарського суду міста Києва Павленко Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Проектний інститут "СПЕЦАВТОМАТИКА" (далі - Товариство), треті особи, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про визнання рішення недійсним,

у засіданні приймали участь:

позивач-1: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Харківським РУГУ МВС України в м. Києві 13 лютого 1997 року,

позивач-2: ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Жовтневим РУГУ МВС України в м. Києві 04 серпня 1998 року,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Жовтневим РУГУ МВС України в місті Києві 21 березня 1998 року,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів, ОСОБА_4: ОСОБА_1 за довіреністю від 25 квітня 2016 року № 416,

представник відповідача: не з'явився,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що 5 червня 2012 року методом опитування було прийнято рішення загальних зборів учасників Товариства (учасниками якого є позивачі з частками 5,57 % та 1,95 % статутного капіталу, що дорівнюють 1 700,00 грн. та 4 850,00 грн. відповідно), оформлені протоколом від 5 червня 2012 року № 2 року, про виключення учасників Товариства, затвердження нової редакції Статуту відповідача та про надання доручення генеральному директору провести державну реєстрацію змін до вказаного Статуту. Оскільки Товариство у встановленому законом порядку не дотрималось вимог щодо повідомлення учасників про загальні збори, щодо прийняття рішення методом опитування, порушило порядок передачі часток учасників Товариства, які померли, їх спадкоємцям, а також оскільки деякі учасники голосували більшою кількістю голосів, ніж мали згідно їх часток у статутному капіталі, що призвело до порушення корпоративних прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2, останні, посилаючись на положення Закону України "Про господарські товариства" (далі - Закон), статтю 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) просили суд визнати недійсним рішення загальних зборів від 5 червня 2012 року (далі - рішення).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 квітня 2016 року прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 910/6994/16 та призначено її до розгляду на 12 травня 2016 року. Крім того, цією ухвалою суду залучено до участі в справі на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12 травня 2016 року відклав розгляд справи на 2 червня 2016 року.

Ухвалою суду від 2 червня 2016 року було залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, продовжено строк розгляду даного спору на п'ятнадцять днів, а також відкладено розгляд справи на 16 червня 2016 року.

Водночас судом було відмовлено в задоволенні клопотання Товариства про відкладення розгляду справи, оскільки частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Зі змісту даної норми вбачається, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника з урахуванням обставин конкретної справи можуть бути відхилені виходячи з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1-5 статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

За таких обставин, беручи до уваги те, що відповідачу надавалося достатньо часу для залучення до розгляду справи інших представників, для висловлення своєї правової позиції по суті спору, подання письмових пояснень та додаткових документів, а також зважаючи, що чергове відкладення розгляду справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України граничного строку вирішення спору, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та необхідність розгляду даної справи відповідно до статті 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами без участі представника Товариства.

Під час судового засідання 16 червня 2016 року позивачі просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та надали пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. У той же час позивачі заявили клопотання, в якому просили не розглядати їх вимогу щодо покладення на відповідача витрат, понесених ними на поштову розсилку позовних заяв, в зв'язку з відмовою від цієї вимоги. Дане клопотання судом задоволено.

Треті особи на стороні позивачів надали усні пояснення по суті спору та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Третя особа на стороні відповідача не забезпечила явку свого повноважного представника, проте у своїх письмових поясненнях, поданих до суду 4 травня 2016 року, просила здійснювати розгляд справи за відсутності її представника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих позивачами та третіми особами документів їх оригіналам, заслухавши пояснення позивачів, третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно статуту Товариства (у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом від 3 травня 2012 року № 1, належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи, далі - Статут) його учасниками є: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_44, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_2, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_40, ОСОБА_41.

5 червня 2012 року було прийнято рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлені протоколом № 2, методом опитування. З вказаного протоколу вбачається, що до порядку денного зборів було включено питання щодо виключення учасників з товариства, затвердження нової редакції Статуту Товариства та щодо доручення генеральному директору Товариства провести державну реєстрацію змін до Статуту.

Так, по першому питанню у зв'язку з систематичним невиконанням обов'язків учасників Товариства, передбачених пунктом 8.3.1 Статуту відповідача було прийнято рішення про виключення зі складу Товариства таких учасників: ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_33, ОСОБА_40 та ОСОБА_41, - з виплатою цим особам вартості частини майна товариства, пропорційної їх часткам у статутному капіталі товариства, у порядку, передбаченому законами України та статутом товариства.

По другому питанню порядку денного було вирішено, у зв'язку з виключенням зазначених вище учасників з Товариства та з метою недопущення зменшення статутного капіталу, доформувати його за рахунок додаткових внесків наступних учасників товариства: ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_42, ОСОБА_18, ОСОБА_43, ОСОБА_32, а також затвердити нову редакцію Статуту Товариства.

За результатами розгляду третього питання порядку денного було вирішено доручити генеральному директору товариства провести державну реєстрацію змін до Статуту відповідача.

З оригіналів реєстраційної справи Товариства вбачається, що на підставі вказаного рішення 14 червня 2012 року було проведено державну реєстрацію змін до Статуту.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивачі вказували на те, що їх не було повідомлено про проведення зборів учасників, а також ними не було надано згоду на проведення зборів учасників Товариства методом опитування. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стверджували, що голосування деякими учасниками Товариства було здійснено із порушенням їх відсоткової частки в статутному капіталі. Також, посилаючись на те, що виключені за спірним рішенням учасники товариства є померлими, Товариство порушило визначений Статутом порядок спадкування цих часток.

Статтею 113 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Згідно з частиною 1 статті 140 ЦК України, статті 80 ГК України та частини 1 статті 50 Закону товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном.

Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з частиною 1 статті 58 Закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Положення вказаної статті кореспондуються пунктом 9.1. Статуту відповідача.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів (частина 5 статті 61 Закону).

Частиною 5 статті 60 Закону встановлено, що у випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.

Так, у пункті 9.11 Статуту Товариства закріплено, що рішення зборів може бути прийнято методом письмового опитування при відсутності заперечень з боку учасників. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані Головою загальних зборів учасників Товариства про прийняте рішення.

Разом з цим, не зважаючи на вимоги ухвали суду від 2 червня 2016 року, докази відсутності заперечень учасників Товариства щодо прийняття оспорених рішень методом опитування, надсилання проекту рішення відповідно до пункту 9.11 Статуту, а також належних доказів інформування учасників про прийняті рішення 5 червня 2012 року відповідачем не надано.

Враховуючи наведені обставини та зважаючи на ухилення Товариства від надання вказаних вище доказів, суд дійшов висновку, що доводи позивачів жодним чином не спростовані відповідачем.

За приписами частини 4 статті 58 Закону учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Аналогічні положення викладені в пункті 9.4. Статуту Товариства.

Із спірного протоколу вбачається, що ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_42, ОСОБА_19, ОСОБА_28, ОСОБА_32 голосували більшою кількістю голосів, ніж мали згідно їх часток у статутному капіталі, відповідно до Статуту, а саме: ОСОБА_15 проголосувала 4,05 % замість 2,28 %, ОСОБА_18 - 4,74 % замість 3,27 %, ОСОБА_42 - 7,78 % замість 6,32 %, ОСОБА_19 - 2,21 % замість 0,75 %, ОСОБА_28 - 5,31 % замість 3,85 %, ОСОБА_32 - 3,88 % замість 2,41 %.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що при прийнятті спірного рішення відповідачем було порушено положення статті 58 Закону та не дотримано умов пункту 9.4. Статуту Товариства.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами частини 2 статті 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене суд не приймає доводи позивачів щодо порушення порядку спадкування часток учасників товариства при прийнятті оскаржуваних рішень, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів смерті учасників, що були виключені. Крім того, із спірного протоколу від 5 червня 2012 року № 2, вбачається, що вказані у ньому учасники були виключені в зв'язку з систематичним невиконанням своїх обов'язків. Також не доведено належними та допустимими доказами того, що само по собі виключення вказаних інших учасників порушує корпоративні права позивачів.

Водночас твердження позивачів про порушення відповідачем порядку реєстрації учасників, а також невідповідність протоколу, яким оформлені спірні рішення, законодавчим вимогам, встановленим щодо його складання, не беруться судом до уваги, оскільки такі вимоги Законом передбачені у разі скликання загальних зборів учасників. Проте оспорені рішення приймалися методом опитування, що передбачає особливу процедуру прийняття таких рішень.

Спірне рішення є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Аналогічна правова позиція міститься в пункті 2.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що Товариством при прийнятті рішень загальних зборів учасників, оформлених протоколом № 2, було порушено норми статті 60 Закону, що спричинило позбавлення позивачів можливості взяти участь у загальних зборах. Вказані обставини відповідачем не спростовані, а тому вказані рішення підлягають визнанню судом недійсним, а позовна вимога ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача. Разом з тим за приписами частини 2 вказаної статті якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. З огляду на викладене суд дійшов висновку про покладення судових витрат, понесених позивачами, на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Проектний інститут "Спецавтоматика" (03061, місто Київ, вулиця Ново-Польова, будинок 85 А, ідентифікаційний код 04671582), оформлені протоколом від 5 червня 2012 року № 2.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Проектний інститут "Спецавтоматика" (03061, місто Київ, вулиця Ново-Польова, будинок 85 А, ідентифікаційний код 04671582) на користь ОСОБА_1 (08205, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Проектний інститут "Спецавтоматика" (03061, місто Київ, вулиця Ново-Польова, будинок 85 А, ідентифікаційний код 04671582) на користь ОСОБА_2 (03061, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17 червня 2016 року

Суддя Є.В. Павленко